Справа № 545/3704/25 Номер провадження 22-ц/814/4649/25Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
22 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Карпушина Г.Л., суддів Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Козинського Євгена Юрійовичана ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року клопотання відповідача було задоволено. Надано сторонам строк для примирення тривалістю 3 місяці. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу зупинено.
З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 - адвокат Козинський Євгеній Юрійович та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати ухвалу про зупинення провадження в частині надання сторонам строку на примирення.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та цивільної справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про повернення вказаної апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Як вбачається із апеляційної скарги ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року оскаржується в частині надання строку для примирення тривалістю у 3 місяці, апелянт просить скасувати ухвалу в цій частині та надати сторонам строк для примирення 6 місяців.
Разом з тим, в апеляційному порядку може бути оскаржена вищеказана ухвала лише в частині зупинення провадження. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення в процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що «ухвала про відмову у залишенні заяви без розгляду не перешкоджає подальшому провадженню у справі (не є остаточним рішенням), а тому особа має право включити до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції заперечення на ухвалу про відмову у залишенні заяви без розгляду … право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення. Заперечення учасників процесу щодо наявності підстав для залишення заяви без розгляду мають розглядатися судом при оскарженні рішення, ухваленого по суті спору. У зв'язку із цим право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, в аспекті апеляційного оскарження ухвали про відмову у залишенні заяви без розгляду, підлягає обмеженню, яке застосовується з легітимною метою та зберігає пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Подібний висновок зроблено у пункті 26 ухвали Великої Палати Верховного Суду 4 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц».
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи те, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині не підлягає апеляційному оскарженню у розумінні ст. 353 ЦПК України, така ухвала не може бути предметом апеляційного оскарження окремо від рішення суду.
З огляду на наведене апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Козинського Євгена Юрійовичана ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року, - не може бути прийнята до розгляду апеляційного суду та підлягає поверненню особі, що її подала.
Слід також роз'яснити, що апелянт має право подати до апеляційного суду клопотання про повернення судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року.
Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Козинського Євгена Юрійовичана ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року,- повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: Г. Л. Карпушин
Судді С.Б. Бутенко
О.І. Обідіна