Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10867/25
Провадження № 2/711/4671/25
24.12.2025 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ГУ НП у Черкаській обл., Черкаської міської ради в особі ЦНАПУ, Прокуратури Черкаської області, третя особа: Управління департаменту вн. безпеки НП України про визнання безхазяйною речі, яка рахується доказом як знаряддя злочину, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ГУ НП у Черкаській обл., Черкаської міської ради в особі ЦНАПУ, Прокуратури Черкаської області, третя особа: Управління департаменту вн. безпеки НП України про визнання безхазяйною речі, яка рахується доказом як знаряддя злочину.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Цивільним Кодексом України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства та постановлено ухвалу від 28.11.2025, якою позовну заяву залишено без руху. Так, в ухвалі суду зазначалося про необхідність долучення документів, які б підтверджували сплату судового збору, або які підтверджують звільнення позивача від сплати таких судових витрат, а також зазначення всієї інформації, яку повинен повідомити позивач, з огляду на норми ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема: зазначити інформацію про наявність чи відсутність у позивача та інших учасників справи електронного кабінету в системі «Електронний суд»; визначити вірно осіб, які, як він вважає, порушують, не визнають чи оспорюють його права/інтереси - як юридичних осіб, із зазначенням повної назви, коду ЄДРПОУ та інших відомостей. Крім того, зверталась увага позивача на те, що не можуть бути учасниками справи - як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, в даному випадку, не юридичні особи, з огляду на зазначене позивачем у позовній заяві: «третя особа - Управління департаменту вн.безпеки НП України», в т.ч. без зазначення повної назви, коду ЄДРПОУ, місця знаходження та інш.
До того ж, оскільки позивач посилається на різного роду обставини, зокрема про наявність кримінального провадження № 12015250270001209, в ухвалі зазначалось про необхідність повідомити суду, чи здійснюється за ним на даний час досудове розслідування, чи наявне рішення, яке прийняте за результатами здійснення досудового розслідування, чи наявна постанова про визнання речі (про яку вказує в позові позивач) речовим доказом, тощо, враховуючи, що питання стосовно речових доказів у кримінальному провадженні регламентовані нормами ст.ст. 98-100 КПК України.
Вказана вище ухвала суду з супровідним листом № 711/10867/25/25581/2025 від 03.12.2025 направлялася на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, який він особисто отримав 05.12.2025, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ШКІ - R067050388309).
Крім того, цю ухвалу оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, суд виконав обов'язок щодо повідомлення позивача про прийняте в цій справі судове рішення від 28.11.2025 щодо залишення позовної заяви без руху.
Так, враховуючи дату отримання вказаної ухвали - 05.12.2025, останнім днем строку, встановленим ОСОБА_1 для усунення недоліків позовної заяви, є 15.12.2025.
Водночас, 11.12.2025 до Придніпровського районного суд м. Черкаси надійшла письмова заява ОСОБА_1 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької С.М. від розгляду вказаної вище цивільної справи. До вказаної заяви позивачем долучено в копіях: посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.07.1992 про призначення ОСОБА_1 пенсії, як особі з інвалідністю 2-ї групи; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.09.2015 щодо кримінального провадження № 12015250271111209; знімок екрана мобільного телефону із зображенням судової повістки про виклик до Придніпровського районного суду м. Черкаси (суддя Старікова М.М.) для розгляду заяви про відвід слідчих СУ ГУНП в Черкаській області від кримінального провадження.
Ухвалою суду від 12.12.2025 визнано необґрунтованим відвід, заявлений ОСОБА_1 у заяві, датованій 08.12.2025. Передано справу № 711/10867/25 (провадження № 2/711/4671/25) за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Черкаській обл., Черкаської міської ради в особі ЦНАПУ, Прокуратури Черкаської області, третя особа: Управління департаменту вн. безпеки НП України про визнання безхазяйною річ, яка рахується доказом як знаряддя злочину, до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси для визначення судді щодо розгляду відводу головуючому судді - Позарецькій Світлані Михайлівні.
Ухвалою суду від 17.12.2025 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Позарецької С.М. від розгляду справи № 711/10867/25 за цивільним позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Черкаській обл., Черкаської міської ради в особі ЦНАПУ, Прокуратури Черкаської області, третя особа: Управління департаменту вн. безпеки НП України про визнання безхазяйною річ, яка рахується доказом як знаряддя злочину.
Суд зауважує на тому, що учасники справи повинні добросовісно й максимально використовувати всі засоби законодавства для прискорення процедури слухання справи.
Таким чином, станом ні на 15.12.2025, ні на 24.12.2025, позивачем належним чином не усунуті недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 28.11.2025, враховуючи, що 10-ти денний строк, визначений цією ухвалою суду, уже закінчився.
Отже, такі обставини вказують на недотримання позивачем вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Визначаючи наявність підстав для відкриття провадження по справі та надаючи оцінку позиції сторони позивача, слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст. 185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Відповідно до норм ст.ст. 175, 177 ЦПК України обов'язком позивача є зазначення в позовній заяві зокрема, учасників справи, визначення їхнього процесуального статусу, інформації про них, обставин щодо змісту позовних вимог (способу/способів) захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини тощо. Крім того, є обов'язковим сплата судового збору або надання документів, які підтверджують звільнення позивача від сплати таких судових витрат.
Таким чином, позивач зобов'язаний, відповідно до вимог ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 83, ст. 175, ч. 1 ст. 177 ЦПК України, виконати вимоги при зверненні до суду з відповідним позовом, але в порядку та визначені строки цього зроблено не було, а тому порушується принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи лише у межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Отже, залишаючи позовну заяву без руху, ОСОБА_1 інформувався про обов'язок виправити недоліки вказаної позовної заяви.
Слід зазначити, що вказане рішення відповідає позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа №705/5060/18).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи недоліки позовної заяви та її невідповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, про що зазначено в ухвалі суду від 28.11.2025, позивачем не усунуто в строк встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню. До того ж, відповідно до приписів ст. 127 ЦПК України, позивачем до суду не подано заяв про поновлення або продовження процесуального строку для вчинення процесуальних дій, зокрема, подання заяв, документів тощо. Крім того, повернення позовної заяви не позбавляє ОСОБА_1 в подальшому звернутися до суду із позовом до осіб, які, як він вважає, порушують, не визнають або оспорюють його права та інтереси.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 43, 83, 95, 175-177, 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ НП у Черкаській обл., Черкаської міської ради в особі ЦНАПУ, Прокуратури Черкаської області, третя особа: Управління департаменту вн. безпеки НП України про визнання безхазяйною речі, яка рахується доказом як знаряддя злочину, - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити особам, які звертаються до суду, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 24.12.2025.
Суддя: С. М. Позарецька