Справа № 357/21106/25
3/357/7883/25
23.12.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області відносно
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 22.12.2025 надійшов адміністративний матеріал за ч. 2 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 184 розглядаються у п'ятнадцятиденний строк.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Громадянка ОСОБА_1 з'явилась до суду. В судовому засіданні встановлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності та роз'яснено права та обов'язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідальність згідно з ч. 2 ст. 184 КУпАП настає за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Обов'язки батьків визначено в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:
- виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
- піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
- поважати дитину;
Крім того забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини та фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
При цьому передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Виховання дітей - є головним моральним і правовим обов'язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов'язки повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 19.11.2025 близько 21 год 00 хв гр. ОСОБА_1 згідно ст.150 СК України ухилялась від виконання батьківських обов'язків по вихованню своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме залишила дітей без нагляду за місцем проживання, чим наражала їх на небезпеку. Подія мала місце 19.11.2025 о 21 год за адресою: АДРЕСА_3 (протокол серії ВАД № 968893 від 27.11.2025)
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала обставини описані в протоколі та не заперечувала проти накладення стягнення у вигляді штрафу. Зобов'язалася більше уваги приділяти вихованню дітей.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Суддя звертає увагу на те, що саме на батьків покладається підвищений обов'язок щодо забезпечення безпеки дітей, належного нагляду та захисту від будь-яких загроз. Залишення малолітніх дітей без нагляду, особливо у вечірній час, створює реальну небезпеку для їх життя і здоров'я, оскільки діти через свій вік не здатні самостійно оцінювати ризики та адекватно реагувати на небезпечні ситуації. Така поведінка свідчить про неналежне виконання матір'ю своїх батьківських обов'язків та об'єктивно наражає дітей на підвищений рівень небезпеки.
Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, зокрема її двоє малолітніх дітей залишилися без нагляду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вже притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП України: постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.10.2025 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу 850 грн (справа №357/16266/25).
Отже, визначена в протоколі про адміністративне правопорушення кваліфікація діяння ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП, як такого, що вчинено особою, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення є вірним.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 погодилась з викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення обставинами, визнала вину, наявністю обставини, що пом'якшує відповідальність ( ОСОБА_1 щиро розкаялась та зобов'язалась більше уваги приділяти вихованню дітей), відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суддя вважає, що стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 184 КУпАП, у виді штрафу відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 подала заяву про розстрочку штрафу, оскільки не має можливості сплатити всю суму штрафу відразу так як є внутрішньо переміщеною особою, не працює та має на утриманні трьох дітей.
Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно із ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи, що ОСОБА_1 визнала вину та погодилася на покарання у вигляді штрафу та запевнила, що зможе його сплати, однак не одразу та попросила розстрочити його на 3 рівних платежі по 567,00 грн., тому суд на підставі ч. 2 ст. 301 КУпАП, приходить до висновку, про задоволення заяви ОСОБА_1 та вважає за можливе розстрочити виплату штрафу трьома рівними частинами по 567,00 гривень, строком на три місяці.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 184, 247, 283, 284 КУпАП України, суддя
Визнати ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (тисяча сімсот гривень 00 копійок).
Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 1700,00 гривень строком на 3 (три) місяці з виплатою штрафу трьома рівними частинами по 567,00 (п'ятсот шістдесят сім) гривень помісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяОксана ВОЗНЮК