Справа № 274/8845/25
Провадження № 1-кп/0274/976/25
23 грудня 2025 року місто Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене 18.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025065480000360, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Великі Гадомці Бердичівського району Житомирської області, є громадянином України, здобув середньо-спеціальну освіту, неодружений, непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
12.10.2025 близько 20 год. 50 хв. ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 перебували поблизу супермаркету «Фора», що розташований за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, пл. Привокзальна 1.
В цей час та в цьому місці між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення неповнолітньому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар своєю головою в область обличчя неповнолітнього ОСОБА_4 , в результаті чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_3 , продовжуючи свій умисел, наніс один удар своєю правою ногою в область лоба з лівого боку неповнолітнього ОСОБА_4 .
В результаті вчинення вказаних дій, ОСОБА_3 спричинив неповнолітньому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в міжлопатковій ділянці, саден на верхній та нижній лівій повіці та осаднення на лобі зліва, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Кримінальна відповідальність за кримінальний проступок, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
До обвинувального акту долучені письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , та письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , складена в присутності його законного представника ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_7 , у яких висловлена згода із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказано про ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та висловлена згода з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а обвинуваченим також вказано про беззаперечне визнання своєї винуватості. Окрім того, у заяві потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що не заперечує проти призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 : раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак, відповідно до ст. 89 КК України, визнається таким, що не має судимості, за місцем проживання характеризується посередньо, скарги від громадян на нього не надходили, на обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що буде справедливим та достатнім обрати ОСОБА_3 найменш суворий вид покарання з санкції статті закону про кримінальну відповідальність, за якою він визнається винним, у виді штрафу. На думку суду призначене покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставинам справи, але й особі обвинуваченого, його майновому стану, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано.
Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
Керуючись статтями 302, 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його отримання. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1