Справа № 274/4984/25 Провадження № 2/0274/2032/25 РІШЕННЯ
заочне
18.12.2025 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів,
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить змінити розмір стягуваних аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який визначений рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.12.2016 в цивільній справі №274/5620/16-ц, з 700,00 грн щомісячно, починаючи з 17.11.2016 і до досягнення дитиною повноліття, та призначити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на мою користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), з усіх видів доходів громадян щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та до досягнення нею повноліття.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.04.2016 вирішено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 700,00 грн щомісячно, починаючи з 17.11.2016 і до досягнення дитиною повноліття.
З часу ухвалення указаного рішення суду, розмір витрат на утримання дитини значно зріс, на момент стягнення з відповідача аліментів він офіційно не працював, однак наразі він проходить військову службу в ЗСУ. Будь-якої іншої матеріальної допомоги відповідач не надає, участі у вихованні дитини не приймає.
Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники провадження в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, останній не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, у судові засідання не з'являвся, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ст. ст. 244, 259 ЦПК України в судовому засіданні 18.12.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено на п'ять днів.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
За змістом ст. 51 Конституції України дитинство являється об'єктом охорони держави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно положень ст. 181 СК України способи виконання батьками цього обов'язку визначаються за домовленістю між батьками. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 записані батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади № 2025/007097095 від 29.05.2025, № 2025/008490046 від 26.06.2025.
Відповідно до відомостей з ЄДРСР рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.12.2016, справа № 274/5620/16-ц, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Бердичева на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 17 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, зарахувавши сплачені 30.11.2016 ОСОБА_2 300 гривень аліментів.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів за 2025 рік, ОСОБА_2 отримує грошове забезпечення з ВЧ НОМЕР_3 .
Дослідивши матеріали цивільної справи, наявні письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Суд зазначає, що право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Ураховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями ст. ст. 182-184, 192 СК України. Дана правова позиція визначена постановою Верховного суду від 13.02.2019 справі № 152/100/18.
Позивач скористалася своїм правом, визначивши спосіб стягнення аліментів - у частці від доходу батька.
При цьому зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, оскільки позивач просить стягнути аліменти на одну дитину в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, що є найменшим розміром у частці від заробітку (доходу), встановленим ч. 5 ст. 183 СК України, відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та задоволення позову.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до ст. 192 СК Українирозмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,40 грн, від сплати якого позивач звільнена.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів- задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.12.2016 у справі № 274/5620/16-ц.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
З дня набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.12.2016 у справі № 274/5620/16-ц
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211,40 грн судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 23.12.2025.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА