24 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/31864/24
адміністративне провадження № К/990/51429/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополь на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року по справі № 420/31864/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДАСТЕРС ФОРМ до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополь, Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ТОВ ДАСТЕРС ФОРМ звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополь, Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №11822717/43502356 від 25.09.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №59 від 07.06.2024 року на суму 400 000,00 грн. та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №59 від 07.06.2024 року на суму 400 000,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення №11822718/43502356 від 25.09.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №61 від 30.06.2024 року на суму 759 419,57 грн. та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №61 від 30.06.2024 року на суму 759 419,57 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення №11822722/43502356 від 25.09.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №65 від 10.07.2024 року на суму 400 000,00 грн. та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №65 від 10.07.2024 року на суму 400 000,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення №11822720/43502356 від 25.09.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №68 від 31.07.2024 року на суму 978 920.64грн. та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №68 від 31.07.2024 року на суму 978 920,64 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення №11822721/43502356 від 25.09.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №71 від 12.08.2024 року на суму 400 000,00 грн. та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №71 від 12.08.2024 року на суму 400 000,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення №11822719/43502356 від 25.09.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №76 від 31.08.2024 року на суму 883 277,10 грн. та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №76 від 31.08.2024 року на суму 883 277,10 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року, залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених п. 2 ч. п. 5 ст. 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову є визнання дій протиправними та скасування рішення.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Проте обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 ч. 5 ст. 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополь на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року по справі № 420/31864/24.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов