24 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 380/11696/24
адміністративне провадження № К/990/47216/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 380/11696/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології для бізнесу» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія для бізнесу» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 10782524/19331194 від 26 березня 2024 року про відмову в реєстрації ПН № 623 від 29 вересня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Технологія для бізнесу» № 623 від 29 вересня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року позов задоволено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до інформації, наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області в підсистемі «Електронний суд» 05 грудня 2025 року о 20:20 год.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 16 грудня 2025 року до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що раніше вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто. Разом із тим заявник наголошує, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду. Також посилається на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, яка, на його думку, підтверджує наявність поважних причин для поновлення процесуального строку. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржник не наводить.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Як убачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень та даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач раніше вже реалізовував своє право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі. Проте, ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2025 року касаційну скаргу було повернуто заявнику у зв'язку з неусуненням недоліків скарги, яку раніше було залишено без руху.
Згідно з інформацією в системі «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалу про повернення касаційної скарги від 16 квітня 2025 року було доставлено до Електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області 05 грудня 2025 року о 20:20 год.
Незважаючи на це, повторну касаційну скаргу подано лише у 17 листопада 2025 року, що свідчить про безпідставне зволікання з боку скаржника у повторному зверненні до суду касаційної інстанції.
Подане клопотання не містить належного обґрунтування причин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду з касаційною скаргою після отримання ухвали про її повернення, що свідчить про відсутність поважних причин пропуску строку касаційного оскарження.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Крім того, скаржник мав достатньо часу для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України, а строк, що минув з моменту ухвалення постанови суду апеляційної інстанції та виготовлення її повного тексту, не може вважатися розумним та обґрунтованим для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Посилання на аналіз судової практики Верховного Суду саме по собі не може бути підставою для поновлення процесуального строку без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 380/11696/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології для бізнесу» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко