24 грудня 2025 року
м. Київ
справа №120/15874/24
адміністративне провадження №К/990/29933/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, постановлену в складі головуючого судді Бошкової Ю.М., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, прийняту в складі: головуючого Залімського І.Г., суддів Сушка О.О., Мацького Є.М.,
І. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в сумі 6805,85 грн;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в сумі 76630,86 грн.
2. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 17 лютого 2025 року закрив провадження у справі №120/15874/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 07 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року - без змін.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Представник ОСОБА_1 - адвокат Дубок Сергій Миколайович (далі - Дубок С.М.) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року і направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
5. Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що провадження у справі №120/15874/24 відкрито ухвалою від 03 грудня 2024 року, тому суд першої інстанції, враховуючи приписи статті 258 КАС України, був зобов'язаний ухвалити рішення у термін до 03 лютого 2025 року, проте ухвалу про закриття провадження у справі постановив 17 лютого 2025 року, чим порушив процесуальне законодавство щодо строків розгляду позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження.
6. Разом із тим, суд першої інстанції закрив провадження у справі №120/15874/24 через наявність таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але такі обставини суд мав з'ясувати при відкритті провадження, та, як наслідок, відмовити у відкритті провадження у справі. Водночас під час відкриття провадження у справі №120/15874/24 суд першої інстанції не виявив таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Таким чином, посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на вказані обставини, як на підставу для закриття провадження у справі №120/15874/24, є надмірним формалізмом і надуманою причиною з метою ухилення від розгляду цієї справи по суті. До того ж, предметом позовних вимог у справі №120/15874/24 є оспорювання нарахованої суми індексації, тобто порядок дій, а саме математичних розрахункових дій, які вчинив відповідач при нарахуванні індексації позивачу. Натомість у справі №120/5179/21-а предметом позовних вимог є право ОСОБА_1 на індексацію. Тобто предмети позовних вимог у справі №120/15874/24 та у справі №120/5179/21-а не є тотожними, позовні вимоги у справі №120/15874/24 є похідними, а саме наслідком дій відповідача, вчинених після набрання законної сили рішенням суду в справі №120/5179/21-а. Отже, предмет позовних вимог у справі, що розглядається, не був предметом позовних вимог у справі №120/5179/21-а, тому відсутні законні підстави для закриття провадження у справі №120/15874/24.
ІІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Радишевської О.Р. ухвалою від 16 липня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Військовою частиною НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу не подано.
9. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2025 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року №1610/0/78-25 (на підставі службової записки судді-доповідача Кашпур О.В. від 22 грудня 2025 року №49620/25 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судової справи, у зв'язку з відпусткою судді Радишевської О.Р., яка входить до складу колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи) для розгляду справи №120/15874/24 (провадження №К/990/29933/25) здійснено заміну судді Радишевської О.Р. на суддю Соколова В.М.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 23 грудня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 24 грудня 2025 року.
ІV. Позиція Верховного Суду
11. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №120/15874/24 стало оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, і посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
12. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням судів попередніх інстанцій, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
13. Завданням адміністративного судочинства, у силу норм частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
14. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частини перша та друга).
15. Неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
16. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
17. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті.
18. Закриваючи провадження у справі №120/15874/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що спір у цій справі виник через незгоду позивача із виплаченою сумою індексації грошового забезпечення - 6805,85 грн, яка нарахована відповідачем за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року в справі №120/5179/21-а, отже, дійсно спір виник, однак на стадії виконання конкретного судового рішення, а відтак, позивачу слід визначатися із належними процесуальними діями, що стосуються відкриття/закриття виконавчого провадження ДВС.
19. Як установлено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
20. За приписами частин другої-четвертої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
21. Згідно із частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
22. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
23. У Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 (справа №1-7/2013) Конституційний Суд України наголосив, що він неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
24. Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 квітня 2025 року в справі №440/10814/24, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 23 квітня 2020 року в справі №560/523/19, від 01 лютого 2022 року в справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року в справі №140/279/21).
25. Як установили суди першої та апеляційної інстанцій, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року в справі №120/5179/21-а позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невиплаті ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексації грошового забезпечення. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
26. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року в справі №120/5179/21-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року змінено, викладено абзац третій його резолютивної частини таким чином: «Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць)». У іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року залишено без змін.
27. У справі №120/15874/24 позовні вимоги заявлені про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в сумі 6805,85 грн і зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в сумі 76630,86 грн.
28. Заявлені у цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував незгодою з отриманою сумою індексації у розмірі 6805,85 грн, яку йому нараховано та виплачено відповідачем на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року в справі №120/5179/21-а.
29. Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.
30. Розділ IV КАС України врегульовує процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Судовий контроль за виконанням судових рішень є юридичним механізмом діяльності суду, який покликаний забезпечити виконання судових рішень як невід'ємної складової права кожного на судовий захист та який реалізовується за допомогою комплексу нормативно визначених правових засобів і процедур. Зокрема передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 КАС України (частина друга статті 381-1 КАС України).
31. Отже, норми КАС України визначають спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, вони мають на меті забезпечення належного виконання судових рішень.
32. Зокрема, серед способів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є: зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання, накладення штрафу (статті 382-382-3 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, за заявою особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду (стаття 383 КАС України). Також з метою належного виконання судового рішення статтею 378 КАС України передбачено можливість зміни способу і порядку його виконання.
33. Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постановах, зокрема, від 20 лютого 2019 року в справі №806/2143/15, від 17 квітня 2019 року в справі №355/1648/15-а, від 21 серпня 2019 року в справі №295/13613/16-а, від 22 серпня 2019 року в справі №522/10140/17, від 21 листопада 2019 року в справі №802/1933/18-а щодо застосування норм КАС України (статті 267 у редакції до 15 грудня 2017 року, статей 382-383 у редакції після 15 грудня 2017 року), зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до належного виконання судового рішення.
34. У постанові від 16 січня 2019 року в справі №686/23317/13-а Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
35. У постановах від 18 січня 2024 року в справі №160/2888/23 та від 30 квітня 2025 року в справі №440/10814/24 Верховний Суд констатував, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
36. Судовий контроль за виконанням судового рішення суд може здійснювати також у порядку, встановленому статтею 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, приписами частини першої якої передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
37. Відтак, установивши, що заявлені у справі №120/15874/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії позовні вимоги мотивовані незгодою позивача з отриманою сумою індексації, яку йому нараховано та виплачено військовою частиною НОМЕР_1 на виконання судових рішень у справі №120/5179/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет (виплата індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року) і з тих самих підстав, але на стадії виконання судових рішень, що є підставою для закриття провадження у справі №120/15874/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Поданий у справі №120/15874/24 позов фактично спонукає адміністративний суд вдатися до перевірки належності виконання відповідачем судових рішень у справі №120/5179/21-а.
38. Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду справи без винесення рішення суду по суті у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
39. Закриття провадження у справі після його відкриття не є порушенням норм процесуального права, а, навпаки, передбачено процесуальним законом у випадках, коли виникають обставини, що унеможливлюють подальший розгляд справи або коли спір уже вирішено. Зокрема, серед підстав для закриття провадження у справі, визначених статтею 238 КАС України, є наявність таких, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (пункт 4 частини першої цієї статті), що запобігає подвійному судовому розгляду одного й того ж спору.
40. Отже, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова (рішення) чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд - на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі - відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, а, у разі з'ясування такої обставини після відкриття провадження у справі, - закриває провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Тож не є слушними аргументи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що, на думку скаржника, полягає у закритті провадження у справі №120/15874/24 після його відкриття.
41. Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції строку, встановленого статтею 258 КАС України, необхідно зазначити, що порушення судом процесуального строку, встановленого вказаною статтею (суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі), не є безумовною підставою для скасування судового рішення, якщо це порушення не вплинуло на законність та обґрунтованість самого рішення.
42. Із матеріалів справи №120/15874/24 убачається, що Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 03 грудня 2024 року відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 і призначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
43. У подальшому, встановивши, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, однак не додав до позовної заяви клопотання про його поновлення та доказів поважності причин пропуску, як це передбачено вимогами частини шостої статті 161 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 30 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та запропонував йому в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску.
44. 05 лютого 2025 року до суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовом і Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 17 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнив, визнав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновив пропущений строк. Також 17 лютого 2025 року Вінницький окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі №120/15874/24.
45. Тож наведене у сукупності не свідчить про незаконність ухвали суду першої інстанції від 17 лютого 2025 року, як і постанови апеляційного суду від 07 липня 2025 року, а також наявність підстав для скасування цих судових рішень.
46. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав уважати, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з порушенням норм процесуального права, що призвело до незаконного закриття провадження у справі.
47. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
48. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги адвоката Дубка С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , без задоволення, а оскаржуваних ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в справі №120/15874/24 - без змін.
V. Судові витрати
49. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
2. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в справі №120/15874/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: А. В. Жук
В. М. Соколов