24 грудня 2025 року
м. Київ
справа №300/5933/24
адміністративне провадження №К/990/51977/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі №300/5933/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трокс Україна» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трокс Україна» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- № 012790/0701 від 28 травня 2024 року форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість /ПДВ/ в загальній сумі 6 956 513,00 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 5 565 210,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 1 391 303,00 грн;
- № 012796/0701 від 28 травня 2024 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованого на рахунок платника у банку, визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 8 904 843,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 226 211,00 грн;
- № 012793/0701 від 28 травня 2024 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ (податкового кредиту) в сумі 53 851,00 грн за грудень 2023 року;
- № 012792/0701 від 28 травня 2024 року, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 13 219 976,00 грн та застосовано штраф в розмірі 3 830 305,00 грн за відсутність складення та реєстрації податкових накладних;
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 23 червня 2025 року у відкритому судовому засіданні (повний текст постанови виготовлено 03 березня 2025 року), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 11 грудня 2025 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто. Скаржник зауважує, що первинну касаційну скаргу було подано у встановлені статтею 329 КАС України строки. Наголошує, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду касаційної інстанції. Крім того, заявник посилається на усталену практику Верховного Суду щодо можливості поновлення процесуального строку за наявності об'єктивних причин його пропуску. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 07 серпня 2025 року та від 17 вересня 2025 року касаційні скарги було повернуто.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про повернення касаційної скарги від 17 вересня 2025 року) доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 19 вересня 2025 року о 08:09 год.
Водночас повторну касаційну скаргу скаржник подав лише 11 грудня 2025 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з його боку щодо повторного звернення до суду касаційної інстанції.
Зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об'єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області не навело належних і переконливих доводів, які б об'єктивно виправдовували надмірне зволікання з поданням касаційної скарги, що становить майже п'ять місяців з дня прийняття оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 300/5933/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко