про залишення касаційної скарги без руху
23 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/6403/25
адміністративне провадження №К/990/49886/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 420/6403/25 за позовом Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправними дій, скасування припису та вимоги,
У березні 2025 року Визирська сільська рада Одеського району Одеської області звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в якому просила:
- визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення планового заходу контролю за додержанням Визирською СР вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих їй повноважень органу виконавчої влади № 54.
- скасувати припис № 50 від 04.12.2024 Інспекції та Вимогу щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих рішень №5997/2.1 від 04.12.2024, складених за результатом проведення планового заходу контролю за додержанням Визирською СР вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих їй повноважень органу виконавчої влади № 54.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 18.07.2025 (залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025) позов задовольнив.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 02.12.2025 надійшла касаційна скарга Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в якій скаржниця просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2025, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Однак Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Щодо підстав касаційного оскарження
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.
Поза тим, у касаційній скарзі Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) зазначає про наявність випадку, визначеного пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Дослідивши подану касаційну скаргу, Верховний Суд констатує, що відповідач не вказав висновки якої постанови Верховного Суду та щодо застосування якої норми права не були враховані судом апеляційної інстанції, а фактично висловив незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції.
Крім того слід зауважити, що за правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Як зазначено вище, процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Водночас із поданої касаційної скарги вбачається, що відповідачем, не наведено доводів та мотивів, що дають підстави для висновку, що судове рішення, постановлене у зазначеній справі, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, у касаційній скарзі також не зазначено про наявність випадків передбачених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України та підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, які на думку скаржника могли б бути підставою для відкриття касаційного провадження.
Щодо строку на касаційне оскарження
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив оскаржувану постанову 14.10.2025 (повне судове рішення складено 23.10.2025), при цьому касаційну скаргу Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) подано до Верховного Суду 02.12.2025, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги відповідач долучив клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, та зазначає, що повний текст постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі №420/6403/25 надійшов до електронного кабінету Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в підсистемі Електронний суд 24.10.2025 після 17:00 (п'ятниця), наступним днем була субота 25.10.2025 ( не робочий день) отже згідно вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС днем вручення судового рішення є 27.10.2025. Отже кінцевою датою подання касаційної скарги у дійсній справі було 25.11.2025.
Однак, на підтвердження інформації про дату отримання повного тексту оскаржуваної постанови, відповідачем не надано належних доказів.
Водночас, поважною причиною пропуску строку, представник відповідача Польщіна Т.Л. вказує те, що з 25.11.2025 по 28.11.2025 вона перебувала на лікарняному, що об'єктивно унеможливило подання представником відповідача касаційної скарги у справі № 420/6403/25 у встановлений процесуальним законом строк. Касаційна скарга у справі подана невідкладно після виходу представника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - Польщіної Т.Л. з лікарняного, а саме 02.12.2025.
Оцінюючи поважність наведених причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Слід зауважити, що відповідно до частини 5 статті 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З наведеного вбачається встановлений законодавцем обов'язок суду у дводенний строк направити учасникам справи копії судового рішення.
Водночас, зі змісту заявленого клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження судових рішень не вбачається можливим з'ясувати факт отримання відповідачем оскаржуваної постанови в підсистемі Електронний суд у встановлений процесуальним законом строк.
Як наслідок, Верховний Суд приходить до переконання, що зазначені скаржником, підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, позаяк такі є непідтверджені належними доказами.
Частиною 3 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Щодо сплати судового збору
Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції станом на момент подання позову встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн. Позовна заява у цій справі містить три вимоги немайнового характеру.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 14 534,40 грн (3028,00 грн * 3 * 200% * 0,8).
Проте, відповідач не долучив до касаційної скарги докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно:
- уточнити вимоги у касаційній скарзі при посиланні на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та підпункти "а" - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України;
- надати документ про сплату судового збору на суму 14 534,40 грн;
- надати докази на підтвердження наведених підстав пропуску строку або вказати інші причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 44, 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 420/6403/25 за позовом Визирської сільської ради Одеського району Одеської області до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправними дій, скасування припису та вимоги - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін,
Судді Верховного Суду