Постанова від 23.12.2025 по справі 500/3019/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/3019/25 пров. № А/857/38711/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року (судді Мандзія О.П., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Тернопіль) у справі №500/3019/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати з 01.01.2025 та відмови у проведенні перерахунку та доплати до пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27.07.2022 №2454-ІХ "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян"; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести з 01.01.2025 перерахунок та доплату до моєї пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27.07.2022 №2454-ІХ "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", з урахуванням раніше виплачених сум, та проводити такий перерахунок в подальшому щорічно у зв'язку із збільшенням мінімальної заробітної плати.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року задоволено позов частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати та відмови у проведенні перерахунку та доплати до пенсії ОСОБА_1 щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" від 27.07.2022 №2454-ІХ. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2025 перерахунок та доплату до пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" від 27.07.2022 №2454-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивачу встановлено щомісячну грошову виплату для членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024, у справі №500/2425/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести з 10.01.2023 перерахунок та виплату щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27.07.2022 №2454-1Х "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" до пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно протоколу про перерахунок пенсії з 01.04.2025, дана щомісячна грошова виплата розділена між 3 членами сім'ї, які отримують пенсію по втраті годувальника, та виплачується позивачу в сумі 2666,67 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок щомісячної грошової виплати відповідно до вимог Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) та здійснити з 01.01.2025 її доплату.

Листом від 19.03.2025 №1848-1666/Г-02/8-1900/25 відповідач повідомив позивачку, що щомісячна грошова виплата встановлюється без урахування розміру призначеної пенсії/щомісячного довічного грошового утримання, в тому числі понад максимально встановлений законодавством розмір. Тобто, встановлений особі розмір пенсії обмежується 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, без урахування щомісячної грошової виплати. Виплата встановлюється в розмірі мінімальної заробітної плати на всіх членів сім'ї та ділиться між ними порівну. На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №500/2425/24 пенсію встановлено без обмеження її максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги) станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок, тобто 10.01.2023. Відповідно розмір щомісячної виплати склав 6700,00 грн.

Позивачка вважаючи такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними, звернулася до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" передбачено, що цей Закон спрямований на створення належних умов для життєзабезпечення деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, шляхом встановлення їм щомісячної грошової виплати.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", до деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, належать особи, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та:

1) яким, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордену "Золота Зірка";

2) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів;

3) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом "За мужність" трьох ступенів;

4) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом княгині Ольги трьох ступенів.

Згідно з ч.3 ст.2 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", до членів сім'ї загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на яких поширюється дія цього Закону, належать:

1) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті особи, яка мала особливі заслуги перед Україною), які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти, а також закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим, за умови що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення закладів освіти, але не більше ніж до досягнення ними 23 років, а діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" щомісячна грошова виплата виплачується з дня звернення за її призначенням:

1) особам, зазначеним у пункті 1 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);

2) особам, зазначеним у пункті 2 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);

3) особам, зазначеним у пунктах 3 і 4 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);

4) членам сімей, зазначеним у частині третій статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць).

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", щомісячна грошова виплата деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (далі - щомісячна грошова виплата), - це гарантована державою щомісячна грошова виплата, яка призначається і виплачується особам відповідно до цього Закону.

Порядок призначення і виплати щомісячної грошової виплати та перелік документів, необхідних для її призначення, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 79 (далі - Порядок №79).

Відповідно до п.10 Порядку №79 обумовлено, що щомісячна грошова виплата призначається з дня звернення за її призначенням.

Згідно з п.12 Порядку №79 щомісячна грошова виплата виплачується за поточний місяць у грошовій формі.

Особам, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), щомісячна грошова виплата виплачується разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №500/2425/24, яке набрало законної сили, встановлено право позивача на виплату щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян".

Як вже було зазначено, згіднопротоколу про перерахунок пенсії з 01.04.2025, дана щомісячна грошова виплата розділена між всіма членами сім'ї, які отримують пенсію по втраті годувальника, та виплачується позивачу в сумі 2666,67 грн.

Згідно ст.41 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.

Разом з тим, ні Законом України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян", ні Порядком призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 79, не передбачено, що розмір щомісячної грошової виплати підлягає розділу між всіма членами сім'ї, які отримують пенсію по втраті годувальника.

Отже, щомісячна грошова виплата встановлюється для кожної пенсії в разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до ст.36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки законодавством не передбачається розділ пенсії на всіх членів сім'ї: ні основного розміру, ні додаткових виплат.

У спірних правовідносинах відповідачем не обґрунтовано, відповідно до положень чинного законодавства, правомірність встановлення розміру щомісячної грошової виплати пропорційно на кожного непрацездатного члена сім'ї, якому призначено зазначений вище вид пенсії.

Судом першої інстанції вірно встанволено, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, в тому числі і розмір щомісячної грошової виплати з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок, тобто 10.01.2023.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX, установлено з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8000 гривень.

Таким чином, з 01.01.2025 нарахування та виплата позивачу щомісячної грошової виплати відповідно до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" має проводитися із застосуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) на рівні 8000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2025 перерахунок та доплату до пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян" від 27.07.2022 №2454-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі №500/3019/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Ільчишин

судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос

Повне судове рішення складено 23.12.25

Попередній документ
132883946
Наступний документ
132883948
Інформація про рішення:
№ рішення: 132883947
№ справи: 500/3019/25
Дата рішення: 23.12.2025
Дата публікації: 26.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; членів сімей, які втратили годувальника
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.12.2025)
Дата надходження: 18.09.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії