22 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/568/25 пров. № А/857/21262/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року (судді Гресько О.Р., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне) у справі № 460/568/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Рівненській області в якому просить визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо зазначення в Довідці №17/194 від 30.09.2024 про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 надбавки за особливості проходження служби на рівні 71% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років і премії на рівні 10% посадового окладу, які виплачувались станом на 05.03.2019 військовослужбовцям СБУ за посадою начальника регіонального Управління військової контррозвідки (тарифний розряд 56), з якої позивача було звільнено з військової служби, чи/або аналогічною (прирівненою) посадою, а також відмові листами №№ 17/С-34/12 від 08.11.2024, 17/С-43/12 від 11.12.2024 у зазначенні в новій довідці про грошового забезпечення станом на 01.01.2023, визначене з застосуванням величини прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2023 в розмірі 2684,00 грн. для працездатних осіб, надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, які виплачувались станом на 01.01.2023 військовослужбовцям СБУ за посадою начальника регіонального Управління військової контррозвідки (тарифний розряд 56), з позивача було звільнено з військової служби, чи/або аналогічною (прирівненою) посадою, і направлення такої довідки до Головного управління ПФУ в Рівненській області для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023; зобов'язати відповідача оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нову Довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023, виходячи з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., на відповідні тарифні коефіцієнти, визначені в додатках до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з зазначенням додаткових видів грошового забезпечення та премії у середньому розмірі, що виплачувались станом на 01.01.2023 військовослужбовцям СБУ за посадою начальника регіонального Управління військової контррозвідки (тарифний розряд 56), з якої позивача було звільнено з військової служби, чи/або аналогічною (прирівненою) посадою, а саме: надбавку за особливості проходження служби - на рівні 100% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за особливості проходження служби; надбавку за службу в умовах режимних обмежень - на рівні 20% посадового окладу; доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, що постійно співробітничають з особами, залученими до оперативно-розшукової діяльності на конфіденційній основі - на рівні 20% посадового окладу; премія - на рівні 282% посадового окладу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Рівненській області щодо зазначення в довідці №17/194 від 30.09.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 надбавки за особливості проходження служби на рівні 71% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років і премії на рівні 10% посадового окладу, які виплачувались станом на 05.03.2019 військовослужбовцям СБУ за посадою начальника регіонального Управління військової контррозвідки (тарифний розряд 56), та застосуванням при обрахунку грошового забезпечення та його додаткових складових станом на 01.01.2023 величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 в розмірі 1762,00 грн. Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Рівненській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, виходячи з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., на відповідні тарифні коефіцієнти, визначені в додатках до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з зазначенням додаткових видів грошового забезпечення та премії у середньому розмірі, що виплачувались станом на 01.01.2023 військовослужбовцям СБУ за посадою начальника регіонального Управління військової контррозвідки (тарифний розряд 56), з якої позивача було звільнено з військової служби, чи/або аналогічною (прирівненою) посадою, а саме: надбавку за особливості проходження служби - на рівні 100% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за особливості проходження служби; надбавку за службу в умовах режимних обмежень - на рівні 20% посадового окладу; доплату військовослужбовцям оперативних підрозділів, що постійно співробітничають з особами, залученими до оперативно-розшукової діяльності на конфіденційній основі - на рівні 20% посадового окладу; премія - на рівні 282% посадового окладу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Управління Служби безпеки України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.
Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив військову службу в органах Служби безпеки України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію, призначену за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 по справі №460/613/24, яке набрало законної сили, зобов'язано Управління Служби безпеки України в Рівненській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Відповідачем на виконання вказаного судового рішення виготовлено довідку №17/194 від 30.09.2024 про розмір грошового забезпечення позивача, яке могло б бути станом на 01.01.2023 за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) начальника Управління військової контррозвідки СБУ в Північному регіоні, у якій було зазначено наступні відомості: посадовий оклад т.р.56 - 14600,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - 2250,00 грн; надбавки за вислугу років (50%) - 8425,00,00 грн; надбавки за особливості проходження служби (71%) - 17945,25 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 2920,00 грн; доплата в/с оперативних підрозділів (20%) - 2920,00 грн; премія (10%) - 1460,00 грн. Всього - 50520,25 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.11.2024, в якій просив надіслати на його адресу нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням справедливих розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії.
Листом від 11.12.2024 №17/С-43/12 відповідач повідомив позивача, що в результативній частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 не вказано у якому розмірі мають бути зазначені у довідках щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії. Тому вищезазначена довідка від 30.09.2024 № 17/194 включає додаткові види грошового забезпечення (надбавки) та премії у максимальних їх розмірах станом на 05.03.2019, встановлені за аналогічною посадою на день звільнення зі служби, на підставі рішення Верховного суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказу ЦУ СБУ від 14.02.2019 № 245/ДСК «Про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України у 2019 році».
Позивач звернувся до Служби безпеки України з заявою від 13.11.2024, в якій просив надати офіційну та об'єктивну інформацію про розміри щомісячної надбавки за особливості проходження служби та премії, що виплачувались станом на 01.01.2023 військовослужбовцям СБУ за посадою начальника регіонального управління військової контррозвідки (56 тарифний розряд, згідно додатків до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704), чи/або аналогічною посадою.
Листом від 19.12.2024 №21/3-С-2474/108 Фінансово-економічне управління Служби безпеки України на вказану заяву позивача повідомило, що у Фінансово-економічному управлінні запитуваної інформації про розміри щомісячної надбавки за особливості проходження служби та премії, за відповідною (аналогічною) посадою начальника регіонального управління військової контррозвідки, немає. Разом з цим, з питань надання роз'яснень щодо зазначених у довідці від 30.09.2024 № 17/194 розмірів надбавок, запропоновано звернутися до Управління Служби безпеки України в Рівненській області.
Позивач вважаючи, що відповідачем неправомірно зменшено розміри премії та надбавки за особливості проходження служби у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, що була виготовлена на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 №460/613/24, звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Вказана норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Відповідно до частини другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Згідно пункту 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які мають постійний характер; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Аналіз указаних положень Постанови №704 свідчить про те, що саме керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Згідно норми абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 Постанови №704 надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу може призначатися у розмірі від 1% (мінімальний розмір) до 100% (максимальний розмір).
Встановлення такого діапазону між мінімальним та максимальним розміром надбавки за особливості проходження служби означає, що у будь-якому випадку вказана надбавка не може перевищувати 100%.
Постановою № 704 передбачено можливі розміри виплати надбавки за особливості проходження служби (від 1% до 100%), однак така надбавка виплачується у порядку та умовах, визначених керівником державного органу, та залежить від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
Стосовно здійснення преміювання підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 передбачено, що таке виплачується військовослужбовцям відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Водночас розмір премії визначається у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Право на встановлення премії також надано керівникам відповідних державних органів.
Чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового зобов'язання, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами.
Згідно частини другої, третьої статті 27 Закону України «Про Службу безпеки України» військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Право на пільги зберігається за військовослужбовцями Служби безпеки України, яких звільнено зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років.
Отже, Законом України «Про Службу безпеки України» встановлено, що військовослужбовці Служби безпеки України мають право на пільги встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
На відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 45.
Згідно пункту 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі Порядок № 3-1) у редакції постанови правління ПФУ від 02 березня 2023 року №10-1, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2023 року № 572/39628, заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом […] за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, […] Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Розділом ІІІ Порядку № 3-1 передбачено, що уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
В Службі безпеки України видано Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затверджену наказом ЦУ СБ України від 10 квітня 2018 року №515/ДСК (далі Інструкція №515/ДСК), якою передбачено порядок виплати військовослужбовцям СБУ грошового забезпечення, в тому числі, надбавки за особливості проходження служби та преміювання.
Вказаною Інструкцією визначається Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям СБУ. Кожного року відомчими наказами встановлюються граничні розміри додаткових видів грошового забезпечення за штатними посадами (в залежності від тарифного розряду та напряму діяльності відповідного підрозділу СБУ).
Виходячи з аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що саме Головою Служби безпеки України встановлюється граничний розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, які залежать від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних військовослужбовцем обов'язків за посадою, встановлених граничних розмірів додаткових видів грошового забезпечення за конкретним тарифним розрядом, а також від наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Служби безпеки України.
Згідно довідки Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 17.01.2025 №17/22 судом встановлено, що відповідно до Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБ України від 10 квітня 2018 р. № 515/ДСК, якою передбачено порядок виплати військовослужбовцям грошового забезпечення військовослужбовцям СБ України, в тому числі надбавки за особливості проходження служби та преміювання. Враховуючи граничні розміри додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців СБ України станом на 01.01.2023 визначені наказом ЦУ СБ України від 19.01.2023 № 5/ДСК «Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України з 01.01.2023», грошове забезпечення, встановлене за посадою «Начальник Управління» діючому військовослужбовцю станом на 01.01.2023 становить - 64 089,80 грн.: посадовий оклад (56 тарифний розряд) - 9590,00 грн; оклад за військовим званням (полковник) - 1480,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 5535,00 грн.
Також військовослужбовцю буди встановлені такі додаткові види грошового забезпечення у максимальних граничних їх розмірах; надбавка за особливості проходження служби (100 %) - 16605,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20 %) - 1918,00 грн; доплата в/с оперативних підрозділів (20%)- 1918,00 грн; премія (282 %) - 27043,80 грн.
Відповідно до зазначених розмірів грошового забезпечення сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відтак, відповідач при складанні довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 повинен був застосовувати розміри надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії виключно на підставі наказів ЦУ СБ України, граничний розмір яких має становити, зокрема, надбавки за особливості проходження служби 100%, премії - 282%.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач у довідці про розмір грошового забезпечення від 30.09.2024 №17/194 на 01.01.2023 визначив додаткові види грошового забезпечення (надбавки) та премії у максимальних їх розмірах станом на 05.03.2019, встановлені за аналогічною посадою на день звільнення зі служби, на підставі рішення Верховного суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказу ЦУ СБУ від 14.02.2019 № 245/ДСК «Про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України у 2019 році».
Розмір надбавки за особливості проходження служби 71%, а премії - 10%.
Таким чином, відповідач протиправно встановив у довідці про розмір грошового забезпечення позивача від 30.09.2024 №17/194 станом на 01.01.2023 відсоткове визначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії у 2023 році - 71% та 10% відповідно, що суперечить розмірам додаткових видів грошового забезпечення, визначених Головою Служби безпеки України для військовослужбовців за відповідною (аналогічною) аналогічною посадою “начальника Управління» у 2023 році.
Щодо обрахунку посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення з розрахунку 2684,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 4 постанови №704 (в редакції, чинній на момент її прийняття) було розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103, пунктом 6 якої внесено зміни до ряду постанов, в тому числі і до постанови №704.
Постановою №103 пункт 4 постанови №704 було викладено в такій редакції: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Абзацом 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік» №2246-VIII від 07.12.2017 передбачено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатної особи складав 1762,00 грн.
Згідно пункту 8 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік» №2629-VIII від 23.11.2018 було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Таким чином, у 2018 та 2019 роках, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення базової величини - 1762,00 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт і залишалися незмінними.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», тобто той пункт, яким в тому числі викладено в новій редакції пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 (https://reestr.court.gov.ua/ Review/87361222).
З дати набрання вказаним судовим рішенням законної сили, з 29.01.2020, була відновлена дія пункту 4 постанови №704 у первісній редакції.
Верховний Суд розглядаючи справу №440/6017/21 у правовідносинах, пов'язаних із застосуванням пункту 4 постанови №704, у постанові від 02.08.2022 року висловив таку правову позицію:
1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Верховний Суд у цій постанові наголосив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
За Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-III від 05.10.2000 прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти, віднесено до базового державного соціального стандарту.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022, змінено прожитковий мінімум з 01 січня відповідного року.
Відповідно до статті 7 цього Закону з 01.01.2023 було запроваджено величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2684,00 грн.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №2710-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у справах №120/8603/21-а постанова від 31 серпня 2022 року, №500/1813/21 постанова від 12 вересня 2022 року, №500/1886/21 постанова від 14 вересня 2022 року та №500/3840/21 постанова від 22 вересня 2022 року, №160/2775/22 постанова від 06 лютого 2023 року, №120/5264/22 постанова від 04 квітня 2023 року, №240/6468/21 постанова від 14 лютого 2024 року, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідача по відмові позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 - 2684,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії є протиправними.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо зазначення в Довідці №17/194 від 30.09.2024 про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 надбавки за особливості проходження служби на рівні 71% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років і премії на рівні 10% посадового окладу, які виплачувались станом на 05.03.2019 військовослужбовцям СБУ за посадою начальника регіонального Управління військової контррозвідки (тарифний розряд 56), та застосуванням при обрахунку грошового забезпечення та його додаткових складових величини прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2023 в розмірі 1762,00 грн. для працездатних осіб, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно правомірності своїх дій з посиланням на висновки Верховного Суду у даній справі, оскільки такі не подібними. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц).
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України» (пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі №460/568/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Ільчишин
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 22.12.25