Справа № 120/19014/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
24 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, розпорядження, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою в порядку ст. 382 КАС України у якій просила встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі №120/19014/23 шляхом зобов'язання Оратівську селищну раду подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2024, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення 51 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 23.11.2023 року №1787 "Про звільнення з посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради ОСОБА_1 ".
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Оратівської селищної ради від 27.11.2023 року №309-ос "Про звільнення з займаної посади керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради з 27.11.2023 року.
Стягнуто з Оратівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.11.2023 по 25.03.2024 в сумі 102 874,65 грн (сто дві тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні 65 копійок) з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету.
На виконання вище вказаного судового рішення, Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.
У подальшому представник позивача, вважаючи, що відповідачем не виконано рішення суду, звернувся до суду з заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості заяви.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Так, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17.
Так, звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 120/19014/23 представник позивача вказав, що ОСОБА_1 поновлено формально, лише в частині видання розпорядження. Проте, вона не допущена до виконання попередніх обов'язків (або фактично не забезпечено доступ до роботи і можливість виконання своїх обов'язків).
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі № 120/19014/23 в.о. Оратівського селищного голови, секретарем селищної ради прийнято розпорядження від 26.03.2024 №69-ОС, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Оратівської селищної ради з 27 листопада 2023 року. Відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення селищної ради забещпечити надання з 8.00 год. 26 березня 2024 року ОСОБА_1 робочого місця - кабінету, необхідним інвентарем та канцелярським приладдям, провести перерахунок на особовий рахунок ОСОБА_1 середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.
З вказаним розпорядженням позивач ознайомлена під особистий підпис 26.03.2024 о 09:02 год.
Також, платіжною інструкцією №213 від 27.03.2024 підтверджується виплата коштів ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у сумі 20 459,95грн., а платіжною інструкцією № 286 від 29.04.2024 позивачці виплачена сума 297 456,94грн. Платіжною інструкцією №600 від 09.09.2024 позивачці повернуті кошти на правничу допомогу згідно із рішенням суду у розмірі 10 000грн.
Розпорядженням виконуючої обов'язки Оратівського селищного голови, секретарем селищної ради від 24.04.2024 № 56-ОД затверджено розподіл обов'язків між селищним головою, секретарем селищної ради, першим заступником селищного голови, заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету селищної ради, у яких визначені повноваження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету селищної ради, в межах яких ОСОБА_1 має діяти. Із зазначеним розпорядженням ОСОБА_1 ознайомлена 06.05.2024 року.
Згідно із інформацією, наданою відділом бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення керуючій справами (секретарю) виконавчого комітету Оратівської селищної ради Мельничук Н.Д. забезпечено робоче місце - кабінет, ноутбуком LENOVO V14 комплектуючими до нього, колонками звуковими, іншим інвентарем згідно з переліком та канцелярським приладдям. Відповідач також надав докази про направлення ОСОБА_1 кореспонденції в межах її повноважень.
Отже, відповідач надав належні та допустимі докази про виконання ним судового рішення.
З приводу того, що позивачку не включено до складу виконавчого комітету селищної ради, то суд приймаючи рішення у справі, не покладав на відповідача такого обов'язку. Водночас, це питання не було предметом дослідження у справі № 120/19014/23, як відсутні докази окреслених повноважень та обов'язків позивачки на займаній посаді.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 370, 382 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.