Справа № 580/7644/23 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
24 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Черпака Ю.К.,
Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування, військової частини НОМЕР_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування, військової частини НОМЕР_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не застосування під час розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 - січня 2008 року, як місяця підвищення доходу;
- визнати протиправними дії відповідача щодо не застосування вимог абзаців 4 та 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (підвищення доходу) з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.08.2018 із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з щомісячної виплатою індексації - різниці у сумі 3845,05 грн;
- визнати протиправними дії відповідача щодо несвоєчасної виплати індексації грошового забезпечення позивачу;
- зобов'язати відповідача виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку №159 з вересня 2016 року до дня фактичного розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виплачена сума індексації розрахована без застосування базового місяця - січня 2008 року, як місяця підвищення доходу, та без урахування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 під час розрахунку за період з 01 березня 2018 року до 31 серпня 2018 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Втім, постановою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №580/7644/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди помилково застосували норми Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, не керувались висновками Верховного Суду щодо застосування січня 2008 року як базового та дійшли помилкових висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2016 року.
Зобов'язано НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування перерахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційним.
На думку скаржника, суд першої інстанції, помилково відніс до одноразових видів грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду у сумі 3 090,98 грн., яка була виплачена у лютому 2018 року, та передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, що вказує про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зауважено, що оскільки грошове забезпечення позивача у березні 2018 року збільшилося на 3281,75 грн, тому у останнього не виникло права для перерахунку та виплати індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Враховуючи, що у цій справі встановлюється право особи на нарахування та виплату спірної грошової суми, яка ще не визначена, тому позовні вимоги про нарахування та виплату компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення заявлена передчасно, відносно майбутніх правовідносин та подій, котрі ще не склались, як наслідок - задоволенню не підлягає.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 21 жовтня 2025 року.
У силу вимог частини першої статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до посвідченнямсерії НОМЕР_3 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (яка зарахована на фінансове забезпечення до НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування) від 31 серпня 2018 року № 207 позивача виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 580/10155/21 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року. Зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 13 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року.
На виконання вказаного вище рішення суду відповідач виплатив позивачу кошти в сумі 4274,42 грн (3493,31 - індексація грошового забезпечення, 781,11 компенсація), базовий місяць січень 2016 року, що підтверджується розрахунком індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 та випискою з карткового рахунку позивача.
Не погоджуючись із сумою нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду зі вказаним вище позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2016 року та зобов'язання його перерахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням базового місяця - січня 2008 року та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Однак, оскільки сукупністю доказів не підтверджено наявність обґрунтованих підстав для обчислення індексації грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 до 31.08.2018, виходячи з фіксованого розміру, зважаючи на підвищення грошового забезпечення позивача у спірному періоді, тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині - відсутні.
Крім того, суд першої інстанції вирішив, що не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку №159 з вересня 2016 року до дня фактичного розрахунку, враховуючи, що індексація грошового забезпечення з 13.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця підвищення доходу не була перерахована та виплачена.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон України №1282-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).
У силу вимог частини першої статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За правилами частини першої статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно частини першої статті 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (частина перша статті 6 Закону №1282-ХІІ).
Частинами другою та шостою статті 5 наведеного Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Відповідно до статті 9 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Порядок №1078), згідно п.1 якого він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 вказаного Порядку встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У відповідності до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, з огляду на вказані норми, наявні підстави вважати, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
У свою чергу, на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Відтак, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Ця Постанова №1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
При цьому, з аналізу змісту Постанови №1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.
Тобто, з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року.
З огляду на вказане, відповідач, починаючи з 01.12.2015, повинен застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком №1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, в якій вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року.
У постановах від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Слід зазначити, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
У даному випадку, відповідач здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 13.08.2016 до 28.02.2018.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 580/10155/21 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року. Зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 13 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року.
На виконання вказаного вище рішення суду відповідач виплатив позивачу кошти в сумі 4274,42 грн (3493,31 - індексація грошового забезпечення, 781,11 компенсація), із засосуванням базового місяця - січень 2016 року, що підтверджується розрахунком індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 та випискою з карткового рахунку позивача.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.08.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2016 року та зобов'язання його перерахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням базового місяця - січня 2008 року та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Стосовно позовних вимог про не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.08.2018 із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з щомісячної виплатою індексації - різниці у сумі 3845,05 грн, слід вказати таке.
Відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Таким чином, з аналізу норм Порядку № 1078 вбачається, що цей нормативно-правовий акт передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, так званої «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Так, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 380/11404/21.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком № 1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому, підвищенням доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) варто розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.
Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21, аналізуючи норми Закону №1283-ХІІ та абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141), вказав, що для правильного вирішення вимог позивача щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018, суди повинні установити чи відбувалося у період з лютого 2018 року зростання розміру постійних складових грошового забезпечення позивача.
Як свідчать матеріали справи, у спірний період з 01.03.2018 до 31.08.2018, а саме з квітня 2018 року грошове забезпечення позивача істотно збільшилося, про що свідчить довідка впро нараховані та виплачені суми грошового забезпечення позивачу за 2018 рік, згідно якої посадовий оклад ОСОБА_1 у березні становив - 1145,00 грн, з квітня збільшився та становив - 5500,00 грн щомісячно, оклад за військовим званням - 130,00 грн, а з квітня збільшився та становив - 1410,00 грн щомісячно, надбавка за вислугу років у березні - 510,00 грн, а з квітня збільшилася та становила - 3455,00 грн щомісячно, надбавка за особливості проходження служби у березні становила 892,50 грн, а з квітня збільшилася та до травня становила - 1089,00 грн щомісячно, з червня зменшилася та становила - 1037,00 грн щомісячно, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у березні становила 171,75 грн, а з квітня збільшилася та становила - 825,00 грн щомісячно, премія у березні становила 4923,50 грн, а з квітня до травня - 775,50 грн, з червня до серпня - 2365,00 грн щомісячно.
Відтак, враховуючи підвищення грошового забезпечення позивача у спірному періоді, тому підстави для обчислення індексації грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 до 31.08.2018, виходячи з фіксованого розміру - відсутні.
Однак, позовні вимоги щодо виплати компенсації втрати частини доходів у грошовому виразі задоволенню не підлягають з огляду на те, що нарахування конкретних сум компенсації втрати частини доходів згідно чинного законодавства належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця, та такі вимоги є передчасними, оскільки позивач набуде права звернення до суду у випадку неналежного нарахування та виплати відповідачем відповідної компенсації.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді Ю.К. Черпак
І.В. Штульман