П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9263/25
Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 420/9263/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2025 року ТОВ "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" звернулось до суду з адміністративним позовом у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці “Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000071/2 від 30.09.2024 р.;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці “Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000073/2 від 01.10.2024 р.;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці “Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000078/2 від 09.10.2024 р.;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці “Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000079/2 від 09.10.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000401 від 30.09.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000406 від 01.10.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000414 від 09.10.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000415 від 09.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у спірних правовідносинах при митному оформлені у контролюючого органу були відсутні підстави вважати, що декларант сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів, у зв'язку з чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
На думку позивача, наведені вимоги митного органу щодо надання додаткових документів є безпідставними, так як документи згідно ч. 2 ст. 53 МК України не є обов'язковими, та враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів.
Позивач наполягає на тому, що він надав всі необхідні документи та матеріали, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Зокрема, відповідачу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа не суперечать, відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару. Відповідачем жодним чином не зазначено, яка інформація слугувала підставою для коригування митної вартості товарів, що на думку позивача є протиправним, а також відповідачем не доведено, та відсутні будь-які обґрунтовані підстави вважати, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.
Таким чином, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
07.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача зазначає, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення відповідачем митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів.
Представник також звертає увагу, що у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості наведене достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, визначені джерела інформації, які використовувались митних органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких наявна інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
12.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник просив задовольнити заявлений адміністративний позов з підстав, які викладені у позовній заяві.
15.05.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2025 у справі № 420/9263/25 задовольнив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" .
Визнав протиправним та скасував Рішення Одеської митниці “Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000071/2 від 30.09.2024 р.
Визнав протиправним та скасував Рішення Одеської митниці “Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000073/2 від 01.10.2024 р.
Визнав протиправним та скасував Рішення Одеської митниці “Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000078/2 від 09.10.2024 р.
Визнав протиправним та скасував Рішення Одеської митниці “Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000079/2 від 09.10.2024 р.
Визнав протиправним та скасував Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000401 від 30.09.2024 р.
Визнав протиправним та скасував Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000406 від 01.10.2024 р.
Визнав протиправним та скасував Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000414 від 09.10.2024 р.
Визнав протиправним та скасував Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000415 від 09.10.2024 р.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судовий збір в розмірі 30896 (тридцять тисяч вісімсот дев'яносто шість), 57 грн. та витрати на професійну правову допомогу у сумі 7000 (сім тисяч), 00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500050010688U1 від 30.09.2024; №24UA500050010760U7 від 01.10.2024; №24UA500050011033U3 від 09.10.2024; №24UA500050011035U1 від 09.10.2024 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.03.2024 року між ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як покупцем, та GREENLINE CHEMICALS Ltd, як продавцем, укладено контракт № 04032024, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність Товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ; -МАГНІЮ СУЛЬФАТ ГЕПТАГІДРАТ.
Разом з митною декларацією № 24UA500050010688U1 від 30.09.2024 року позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000002393 від 09.09.2024 р.; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № GB-2024-117 від 25.07.2024 р.; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000002393 від 09.09.2024 р.; - Коносамент (Bill of lading) № 13 від 18.09.2024 р.; - Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від 18.09.2024 р.; - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № B 1729181 від 09.09.2024 р.; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA500050010682U7.00 від 30.09.2024 р.; - Картка відмови № UA500050/2024/000399 від 30.09.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару повідом. сист. SWIFT MUR: 007890 від 25.07.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару повідом. сист. SWIFT MUR: 007890 від 01.08.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару повідом. сист. SWIFT MUR: 007890 від 05.08.2024 р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.; - Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; - Інші некласифіковані документи генеральний акт № 1 від 29.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи лист декларанта № 30/09-24-03 від 30.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи сертифікат аналізу № 84262 від 20.09.2024 р.; - Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00084353 від 09.09.2024 р.
30.09.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000071/2, у п. 33 якого зазначено:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту № 04032024 вартість пакування товару, включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості 600 мішків великих (JB) до ціни товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у копії митної декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084353 вказані: інші умови поставки; інший одержувач, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення, чому така різниця у вартості вантажу - документів не надано;
3) серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату;
4) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки;
5) в коносаменті (код документу 0705) від 18.09.2024 № 13 в графі вантажоотримувач вказано “TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
6) заявлена декларантом митна вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234).
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000401: РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервний. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 30.09.2024 № UA500050/2024/000071/2, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ “ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
Разом з митною декларацією № 24UA500050010760U7 від 01.10.2024 року позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000002391 від 09.09.2024 р.; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № GB-2024-121 від 20.08.2024 р.; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000002391 від 09.09.2024 р.; - Коносамент (Bill of lading) № 11 від 18.09.2024 р.; - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № B 1729179 від 09.09.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару плат. дор MUR:00789020240904 від 04.09.2024 р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 04032024 від 04.03.2024 р.; - Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; - Інші некласифіковані документи генеральний акт № 1 від 29.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи лист декларанта № 11/01-10-2024 від 01.10.2024 р.; - Інші некласифіковані документи серт. аналізу № 84146 від 21.09.2024 р.; - Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00084351 від 09.09.2024 р.
01.10.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000073/2, у п. 33 якого зазначено:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту вартість пакування товару, маркування, включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості пакування на 36 великих мішків до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) в коносаменті (код документу 0705) від 18.09.2024 № 11 в графі вантажоотримувач вказано “TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
3) сертифікат про походження товару від 09.09.2024 № B 1729179 посилається на ОРДЕРНИЙ коносамент (код документу 0705) № 11 виданий 18.09.2024, що фактично пізніше дати сертифікату про походження товару, до того ж, коносамент ордерний, тоді як в сертифікаті зазначений отримувач;
4) у митній декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084351 в графі одержувач заявлена інша особа;
5) відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п. 2.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
6) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
7) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234).
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000406: Згідно ст. 256 МКУ п. 1 відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. Згідно п. 8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Згідно п. 4.5 Наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 “Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» при оформленні митної декларації виконуються такі митні формальності: у тому числі контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення. Відповідно до статей 257, 264, 335, 319 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 та ПКМУ від 21.05.2012 № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», в електронній митній декларації на виконання митної процедури “Перевірка правильності визначення митної вартості товарів» РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервний. Внаслідок чого обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 01.10.2024 UA500050/2024/000073/2. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ “ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
Разом з митною декларацією № 24UA500050011033U3 від 09.10.2024 року позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000002400 від 09.09.2024 р.; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000002400 від 09.09.2024 р.; - Коносамент (Bill of lading) № 9 від 18.09.2024 р.; - Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від 18.09.2024 р.; - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № B 1729188 від 09.09.2024 р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.; - Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; - Інші некласифіковані документи генеральний акт № 1 від 29.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи лист декларанта № 08/10-24-01 від 08.10.2024 р.; - Інші некласифіковані документи сертифікат аналізу № 84269 від 20.09.2024 р.; - Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00084360 від 09.09.2024 р.
09.10.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000078/2, у п. 33 якого зазначено:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 ціна товару включає в себе: вартість товару, вартість пакування товару, маркування, оформлення товаросупровідних документів, навантаження на транспортній засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування, що повинні бути зазначені в інвойсі, на кожну окрему партію товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у митній декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084360 в графі одержувач заявлена інша особа;
3) відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п. 2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
5) в коносаменті (код документу 0705) від 18.09.2024 № 9 в графі вантажоотримувач вказано “TO ORDER», але до митного оформлення не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
6) в сертифікаті походження зазначено коносамент “TO ORDER» № 9, який було створено пізніше (18.09.2024) ніж сертифікат 09.09.2024, що викликає сумніви щодо достовірності;
7) сертифікат про походження товару від 09.09.2024 № B 1729188 містить посилання на документ 24-2400228/10028166, який митному органу не надавався;
8) у наданому до оформлення іменому інвойсі № WD02024000002400 є посилання на ордерний коносамент № 9, який був створено пізніше (18.09.2024) ніж інвойс від 09.09.2024, що викликає сумніви щодо достовірності;
9) копія митної декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084360 не містить посилання на наданий до митного оформлення рахунок-фактуру, але вказана в копії митної декларації країни відправлення E-Fatura від 09.09.2024 № V24243160110886037767713/1 до оформлення не надавалась.
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000414: РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервний. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 09.10.2024 № UA500050/2024/000078/2, митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ “ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
Разом з митною декларацією № 24UA500050011035U1 від 09.10.2024 року позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000002403 від 09.09.2024 р.; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000002403 від 09.09.2024 р.; - Коносамент (Bill of lading) № 10 від 18.09.2024 р.; - Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від 18.09.2024 р.; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № B 1729191 від 09.09.2024 р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.; - Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; - Інші некласифіковані документи генеральний акт № 1 від 29.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи лист декларанта № 08/10-24-02 від 08.10.2024 р.; - Інші некласифіковані документи сертифікат аналізу № 84145 від 21.09.2024 р.; - Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00084366 від 09.09.2024 р.
09.10.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000079/2, у п. 33 якого зазначено:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту вартість пакування товару, маркування, включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості пакування на 36 великих мішків до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) в коносаменті (код документу 0705) від 18.09.2024 № 10 в графі вантажоотримувач вказано “TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
3) сертифікат про походження товару від 09.09.2024 № B 1729191 посилається на ОРДЕРНИЙ коносамент (код документу 0705) № 10 виданий 18.09.2024, що фактично пізніше дати сертифікату про походження товару, до того ж, коносамент ордерний, тоді як в сертифікаті зазначений отримувач;
4) у митній декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084366 в графі одержувач заявлена інша особа;
5) відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п. 2.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
6) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
7) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено.
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000415: Згідно ст. 256 МКУ п. 1 відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. Згідно п. 8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Згідно п. 4.5 Наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 “Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» при оформленні митної декларації виконуються такі митні формальності: у тому числі контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення. Відповідно до статей 257, 264, 335, 319 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 та ПКМУ від 21.05.2012 № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», в електронній митній декларації на виконання митної процедури “Перевірка правильності визначення митної вартості товарів» РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервний. Внаслідок чого обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 09.10.2024 UA500050/2024/000079/2. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ “ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов'язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 04.03.2024 між ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як покупцем, та GREENLINE CHEMICALS Ltd, як продавцем, укладено контракт № 04032024, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність Товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ; -МАГНІЮ СУЛЬФАТ ГЕПТАГІДРАТ.
Разом з митною декларацією № 24UA500050010688U1 від 30.09.2024 позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000002393 від 09.09.2024 р.; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № GB-2024-117 від 25.07.2024 р.; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000002393 від 09.09.2024 р.; - Коносамент (Bill of lading) № 13 від 18.09.2024 р.; - Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від 18.09.2024 р.; - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № B 1729181 від 09.09.2024 р.; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA500050010682U7.00 від 30.09.2024 р.; - Картка відмови № UA500050/2024/000399 від 30.09.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару повідом. сист. SWIFT MUR: 007890 від 25.07.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару повідом. сист. SWIFT MUR: 007890 від 01.08.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару повідом. сист. SWIFT MUR: 007890 від 05.08.2024 р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.; - Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; - Інші некласифіковані документи генеральний акт № 1 від 29.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи лист декларанта № 30/09-24-03 від 30.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи сертифікат аналізу № 84262 від 20.09.2024 р.; - Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00084353 від 09.09.2024 р.
Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об'єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.
За результатами митного оформлення 30.09.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000071/2, у п. 33 якого зазначено:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту № 04032024 вартість пакування товару, включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості 600 мішків великих (JB) до ціни товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у копії митної декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084353 вказані: інші умови поставки; інший одержувач, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення, чому така різниця у вартості вантажу - документів не надано;
3) серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату;
4) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки;
5) в коносаменті (код документу 0705) від 18.09.2024 № 13 в графі вантажоотримувач вказано “TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
6) заявлена декларантом митна вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234).
Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з таких міркувань.
Щодо зауважень митного органу з приводу витрат на пакування та витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару.
Відповідно до п. 2.2 контракту, за яким здійснено придбання декларантом товару, та який наданий у складі документів для митного оформлення партії товару, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість Товару, вартість упаковки (в тому числі палет), маркування, збереження Товару, оформлення всіх необхідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні Продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов доставки, зазначених в кожному додатку. Умови поставки заявлених партій товару - CPT UA Одеса.
Таким чином, Покупець товару у спірних правовідносинах (Декларант ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ») не несе витрат на зазначені вище складові вартості товару.
Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларант зазначає ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими продавцем, не передбачалось.
З поданих до митного оформлення документів суд встановив відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідач не довів понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Таким чином, апеляційний суд зауважує, що в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Щодо зауважень покликання відповідача у спірному рішенні, що у митній декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084360 в графі одержувач заявлена інша особа» та “копія митної декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084360 не містить посилання на наданий до митного оформлення рахунок-фактуру, але вказана в копії митної декларації країни відправлення E-Fatura від 09.09.2024 № V24243160110886037767713 до оформлення не надавалась, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у наданій копії митної декларації країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, оскільки вантаж поставлявся не за прямим контрактом, що зокрема позивачем було зазначено у митній декларації - “код 4100 - не прямий контракт».
Як вказує позивач, між виробником (експортером товару) та ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є компанія посередник “GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. В зв'язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між Виробником товару WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. 41 USKUDAR/34 34/USKUDAR 052 (Виробничі потужності - KAZAN SODA ELEK. URETIM A.S./VN:541051552 KAZAN SODA ELEKTRIK URETIM ANONIM SIRKETI, Турречина) та компанією-посередником “GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).
При цьому, в поданій до митного оформлення EМД від № 24UA500050011033U3 від 09.10.2024 р., у відповідності до вимог Митного кодексу України вказані відомості про наявні господарські контракти між декларантом ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та Постачальником товару “GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що відповідає комерційному інвойсу від 09.09.2024 № WD02024000002400, який також надавався до митного оформлення.
Митниця в оскаржуваному рішенні взагалі не обґрунтувала, яким чином відсутність в експортній декларації країни постачальника посилання на рахунок-фактуру впливає на визначенням числових значень митної вартості товару
За наведеного, вищевказані аргументи скаржника є безпідставними та такими, що не впливають на митну вартість товару.
Стосовно зауважень митного органу, що в коносаменті в графі вантажоотримувач вказано “TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача.
З матеріалів справи вбачається, що коносамент містить інформацію, яка відповідає іншим документам, а саме відображені зіставні відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна.
Зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу та інвойсу вбачається, що товар, його вага та кількість співпадають із зазначеними у коносаменті даними, тобто товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості відсутні.
Також, як зазначалося, згідно п. 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 04032024 від 04.03.2024 року до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію.
Згідно товаросупровідних документів, поставки вказаного товару здійснювалися на умовах CРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс.
Відповідно до розділу А.3 умов CРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.
Отже, відповідно до вказаних умов обов'язок оплатити витрати на перевезення товару до названого місця призначення покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати на транспортування закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали.
Позивач також вказує, що коносамент складений “наказу одержувача», про що свідчить проставлений на ньому напис “Consignee to ORDER», а отже ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як одержувач згідно товаросупровідних документів, має право на отримання відповідного вантажу в порту призначення та жодними нормативними приписами не передбачено необхідності надання розпорядження (ордерного листа) щодо отримувача вантажу за ордерним коносаментом складеному “наказу одержувача».
Також, зауваження митного органу до сертифікату про походження товару апеляційний суд відхиляє, оскільки дата коносаменту присвоюється лише при навантаженні товару до перевезення, у зв'язку з чим у сертифікаті походження та інвойсі продавцем було зазначено лише номер коносаменту без визначання дати, оскільки така стала відома лише після навантаження товару до відправлення.
При цьому. розбіжності щодо дат є формальними та несуттєвими, оскільки жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Щодо зауважень відповідача у оскаржуваному рішенні щодо відсутності документів, які були підставою для визначення торговельної марки.
Матеріалами справи підтверджено, що в митних деклараціях позивача, у товаросупровідних документах, так і на самому товарі була зазначена торговельна марка “KAZAN SODA», у зв'язку з чим позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка.
При цьому, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).
Стосовно покликання в оскаржуваних рішеннях, що заявлена митна вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО “Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ “ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», то суд зазначає, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Ба більше, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р. “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.
Тобто, вказані обставини не впливають на визначення митної вартості поставлених товарів, а відтак не можуть бути підставою для її коригування.
Відтак, вищевказані аргументи скаржника є необґрунтованими.
Відтак, наведені вище твердження митниці є необґрунтованими.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.
Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.
Доводи апеляційної скарги.
Покликання апелянта на те, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Пунктами 4, 6 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно пунктів 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені Законом.
Статтею 30 цього закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розум ним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року « 09» червня 2017 року (Зі змінами затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року « 15» лютого 2019 року) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Так, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат у сумі 16000 грн. на професійну правничу допомогу представником долучено, зокрема: ордер, договір про надання правничої допомоги, додаток до договору, акт виконання договору про надання правничої допомоги, платіжну інструкцію.
Оцінюючи вищенаведене, колегія суддів зауважує, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічна правова позиція висловлена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.
Відповідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, витрати на правову допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір обґрунтованим та мати розумну суму.
Матеріалами справи встановлено, що для надання правничої допомоги та представництва своїх інтересів позивач (надалі замовник, клієнт) уклав договір про надання правової допомоги від 01.11.2023 за № 01/11/23 з фізичною особою-підприємцем з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Адвокат Бороденко Михайло Сергійович (надалі виконавець, адвокат).
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав до суду:
- договір про надання правничої допомоги від 01.11.2023 № 01/11/2023;
- додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 01.11.2023 № 01/11/2023;
- додаткову угоду № 2393/2391/2400/2403 від 28.02.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 01/11/23 від 01.11.2023.
Проаналізувавши перелік наданих позивачу адвокатом послуг з розміром гонорару, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. відповідає критеріям реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини 9 статті 139 КАС України та є співмірною зі складністю справи.
Таким чином, означені доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 420/9263/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк