23 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6089/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/6089/24 (головуючий суддя першої інстанції - Кравчук О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності противоправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №340/6089/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
08.04.2025 року представник позивача подав до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяву якою просив ухвалити додаткове судове рішення у справі №340/6089/24 щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5900,00 грн..
Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/6089/24 заяву задоволено частково.
Стягнуто з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 3028,00 грн. (з кожного по 1514,00 грн.).
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив додаткове рішення суду скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права. Апелянт вказує, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, не є доведеним належними, допустимими та достатніми доказами.
Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до позовної заяви надано наступні документи:
- копію договору про надання послуг правничої допомоги № 2024-0266 від 17.07.2024;
- копію ордеру на надання правничої допомоги Серії АІ № 1697803;
- копію акту надання послуг № 56 від 07.04.2025 року;
- копію платіжної інструкції від 17.08.2024 року на суму 2900 грн.;
- копію квитанції від 26.07.2024 року щодо сплати частини авансу на суму 3000 грн..
Так, означеними документами обумовлена вартість послуг адвоката, що надаються при підготовці позову та розгляді адміністративної справи №340/6089/24, у розмірі 5900 грн..
Відповідно до платіжної інструкції від 17.08.2024 року та квитанції від 26.07.2024 року позивачем сплачено на рахунок адвокатського об'єднання «ГАННА ІЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» 5900 грн. за надання правничої допомоги.
Згідно акту №56 від 07.04.2025 року про приймання виконаних робіт (наданих послуг), адвокатським об'єднанням надано клієнту наступні види правничої допомоги у рамках справи №340/6089/24: складання адвокатських запитів, складання та подання позовної заяви; супровід досудового врегулювання.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що ані адміністративний позов, ані договір про надання правової допомоги, ані акт надання послуг не зазначено обсяг послуг, витрачений час.
Відтак, за відсутності вказаної інформації, не можливо визначити розрахунок кожної послуги, витрачений час, позбавляє встановити розумність на співмірність їх розміру.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник.
Разом з тим, вказані документи не містять посилання, яким саме адвокатом здійснювалась правова допомога у цій, конкретній справі, договір на правову допомогу укладений з Адвокатським об'єднанням, акт наданих послуг складений та підписаний позивачем та керуючим партнером АО «ГАННА ІЩЕНКО ТА ПАРТНЕРИ».
Вказані в акті послуги зі складання запитів та супровід досудового врегулювання, будь-якого правового навантаження не несуть, та не можуть розцінюватись як судові витрати, оскільки витрати по досудовому врегулюванню не передбачені ст.139 КАС України.
Вказана категорія справ є типовою та поширеною, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними, судом першої інстанції справа розглянута у спрощеному (письмовому) провадженні, а тому зазначена представником позивача сума щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5900,00 грн., як і визначена судом в розмірі 3028,00 грн. (з кожного відповідача по 1514,00 грн.) є безпідставною, наданими доказами в їх сукупності не підтверджено обґрунтованість витрат позивача на правничу допомогу у цій справі та їх співмірність.
З урахуванням викладених вище обставин в їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необґрунтованість заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим на підставі статті 317 КАС України додаткове рішення належить скасуванню.
Керуючись статями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративній справі №340/6089/24 задовольнити.
Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративний справі №340/6089/24 скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні заяви позивача про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 на його користь витрат на професійну правничу допомогу у справі №340/6089/24 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко