23 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/20960/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 року в адміністративній справі №160/20960/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі №160/20960/24 визнано протиправними та скасовано рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.02.2024 року №UA110130/2024/000053/1, 20.02.2024 року №UA110130/2024/000079/1 та від 04.03.2024 року №UA110130/2024/000097/1.
Стягнуто з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» судовий збір у розмірі 5 319,19 грн.
07.10.2024 року представник позивача подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/20960/24 заяву задоволено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт вказує, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, не є доведеним належними, допустимими та достатніми доказами.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано наступні документи:
- копія договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №16/01-06/23 від 16.06.2023 року;
- копія Додатку №25/07-24 від 25.07.2024 року до Договору (угоди) №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 року;
- копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги;
- копія Акту приймання-передачі наданої професійної (правничої) допомоги до Договору (угоди) №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 року;
- копія рахунку на оплату №86 від 05.08.2024 року;
- копія платіжної інструкції №1234 від 05.08.2024 року.
Відповідно до пункту 1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 року №16/01-06/23, виконавець Адвокатське об'єднання «АДВІС» зобов'язується надавати клієнту правничу (правову) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а клієнт відповідно до пункту 2.3 зобов'язується приймати та оплачувати надану об'єднанням правничу (правову)допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.
За пунктом п.3.1. договору, формою винагороди Адвокатського об'єднання за надані відповідно до цього Договору послуги є гонорар Адвоката, який здійснює захист Клієнта та додаткова винагорода Адвоката (гонорар успіху).
Пунктом 3.2. договору визначено, що розмір, порядок обчислення та порядок оплати гонорару Адвоката за виконання доручення Клієнта узгоджується сторонами та визначається у Додатках до цього Договору, який є його невід'ємною частиною. Остаточний розмір гонорару Адвоката встановлюється в Акті приймання передачі, що підписується уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно до Додатку №25/07-24 від 25.07.2024 року до договору (угоди) №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 року, визначено орієнтовний перелік та обсяг послуг (гонорару), що надаються за цим Додатком до договору (п.2).
Сторони погодили, що для визначення обсягу послуг, що надаються відповідно даного Додатку до договору, вартість 1 (однієї) години роботи адвоката визначається у розмірі 1250,00 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) (п.4).
Клієнт зобов'язується сплатити на користь Адвокатського об'єднання вартість (гонорар) визначених послуг в наступному порядку: 8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) сплачується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг. Гонорар може бути оплачений достроково (п.5).
07.10.2023 року між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та Адвокатським об'єднанням «АДВІС» укладено Акт приймання-передачі наданої професійної (правничої) допомоги до Договору (угоди) №16/01-06/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 16.06.2023 року, яким визначено обсяг та розмір послуг, а саме: консультація Клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду позовної заяви з урахуванням судової практики та правових висновків Верховного Суду - 1000 грн.; підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вираховування розміру судового збору, підготовка додатків до позову, підготовка позову як документу - 4 год.; підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, можливих додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документу - 2 год.
Аналізуючи наведені вище докази стосовно правничої допомоги, апеляційний суд зазначає, що позивачу надані послуги з питання оскарження рішення про коригування митної вартості товарів та прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вказана категорія справ є типовою та поширеною, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними.
Колегія суддів звертає увагу, що а ні в договорі про надання правничої допомоги, а ні у доданих до нього документах не зазначено спосіб оплати наданих адвокатом послуг.
З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та розглянута судом у письмовому провадженні, сталу судову практику щодо аналогічних спорів, апеляційний суд вважає що витрати на правничу допомогу, які визначені в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу 8 500,00 грн., так і витрати, визначені судом першої інстанції в додатковому рішенні в розмірі 8 500,00 гривень, є не співмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 4000 грн. з відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 317 КАС України існують підстави для зміни додаткового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/20960/24 задовольнити частково.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/20960/24 змінити.
В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри «8 500,00 гривень» замінити словами та цифрами « 4000 гривень 00 копійок».
В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко