23 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16695/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 р. (суддя Прудник С.В) в адміністративній справі №160/16695/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому грошового забезпечення (у тому числі одноразових виплат) за період з 07 березня 2022 р. по 28 березня 2025 р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 р., 01 січня 2023 р., 01 січня 2024 р. та 01 січня 2025 р.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення (у тому числі грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік, грошову компенсації за 93 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022-2025 рік, грошову компенсацію за 56 діб невикористаної додаткової відпустки як учасника бойових дій за 2022-2025 роки, надбавку за проходження військової служби) із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 р., 01 січня 2023 р., 01 січня 2024 р. та 01 січня 2025 р. та шляхом множення його на тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови КМУ №704 за період з 07 березня 2022 р. по 28 березня 2025 р. із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій за 2022-2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022-2025 роки, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України
«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки, яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 при нарахуванні індексації його грошового забезпечення за період з 07 березня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. та з 01 січня 2024 р. по 28 березня 2025 р.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_1 виплатити йому за період з 07 березня 2022 р. по 31 грудня 2022 р. та з 01 січня 2024 р. по 28 березня 2025 р. індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що за період проходження ним військової служби з 07 березня 2022 р. по 28 березня 2025 р. та після звільнення він не отримав належні йому суми грошового забезпечення та індексації в належному розмірі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що з 31 липня 2025 р. Військова частина НОМЕР_2 розформована, а її правонаступником є Військова частина НОМЕР_1 . Правомірним був розрахунок грошового забезпечення позивача, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Також постановою Кабінету Міністрів
України № 481 від 12 травня 2023 р. внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, а саме вказано, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, розраховуються виходячи із розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Крім того, судом не враховано правової позиції, викладеної Верховного Суду у справі №240/2921/23 та вказано про неправомірність неврахування позивачу додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 р. при обчисленні суми компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки. Також до 01 березня 2018 р., тобто до фактичного підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704, позивач військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 не проходив, тому він не має право на виплату індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 07 березня 2022 р. по 28 березня 2025 р. проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . 14 квітня 2025 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок належного йому при звільненні грошового забезпечення, оскільки воно було виплачене із порушенням діючого законодавства України. Відповідь на вказану заяву ОСОБА_1 не отримав, в зв'язку із чим звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з 29 січня 2020 р. - дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, діє редакція п. 4 Постанови №704, яка передбачає обрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. Також судом вказано про необхідність врахування при обрахунку компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій та компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168. Крім того, суд вказав, що починаючи з березня 2018 р. індексація позивачу повинна була нараховуватися із урахуванням пункту 5 Порядку № 1078.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційних скарг, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо включення додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168 до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток слід зазначити наступне.
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1,14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 р. № 260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється, виходячи із посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення із урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Верховним Судом в постанові від 23 вересня 2024 р. у справі № 240/32125/23 та від 06 грудня 2024 р. у справі №240/12225/23 вказано, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 входить до складу грошового забезпечення як розрахункової величини, з якої обчислюється розмір компенсації за всі невикористані дні відпустки.
Посилання скаржника на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у справі №240/2921/23 є безпідставними, оскільки стосуються інших правовідносин, а саме одноразової грошової допомоги при звільненні.
Щодо індексації грошового забезпечення слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 р. № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 р. визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 141, яка набула чинності 15 березня 2018 р., у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається із урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р., яка набрала чинності починаючи з 01 березня 2018 р., затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців рядового та начальницького складу.
Згідно наданих позивачем довідок Форми ОК- 5 та Форми ОК - 7 в лютому 2018 р. його грошовий дохід у Військовій частині НОМЕР_3 становив 10 516,86 грн., а в березні 2018 р. 11 799,08 грн.
Отже, в березні 2018 року грошовий дохід позивача збільшився на 1 282,22 грн. порівняно із лютим 2018 року (11 799,08 грн. - 10 516,86 грн.), а не на 599,86 грн., як вказує позивач та суд першої інстанції, виходячи із сум грошового забезпечення 12 603,94 грн. та 12 004,08 грн., які не підтверджено наданими позивачем довідками та будь якими іншими доказами.
У березні 2018 р. прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн., величина приросту споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 %.
Сума індексації розраховується наступним чином: прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 р. помножений на величину приросту споживчих цін та поділений на 100 (1 762 грн. х 253,30 / 100 = 4 463,15 грн.).
Отже, оскільки у березні 2018 р. грошовий дохід позивача збільшився менш ніж на 4 463,15 грн., то він мав право на нарахування та виплату індексації - різниці, зокрема, за період проходження військової служби у відповідачів.
Щодо обрахунку розміру грошового забезпечення із розміру прожиткового мінімуму слід зазначити наступне.
01 березня 2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 4 якої в редакції, чинній на момент прийняття (30 серпня 2017 р.) визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
24 лютого 2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 р. у справі № 440/6017/21 дійшов таких висновків:
- з 01 січня 2020 р. положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з цією постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
У подальшому аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом ще у ряді у постанов, зокрема від 31 серпня 2022 р. у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 р. у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 р. у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 р. у справі № 120/648/22-а, від 22 березня 2023 р. у справі № 340/10333/21, від 06 лютого 2023 р. у справі № 160/2775/22, від 19 вересня 2023 р. у справі № 160/15756/21.
Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2024 р. у справі №580/8908/23 зазначив, що не може бути застосовано до даних правовідносин розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів. Військовослужбовці, враховуючи особливий вид їх службової діяльності та спеціальний статус, не відносяться до працівників інших державних органів.
Починаючи з 20 травня 2023 р. до даних правовідносин вже застосовується редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, згідно внесених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №481 змін, в частині визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, виходячи з розміру 1762,00 грн.
Отже, судом першої інстанції зроблено вірний висновок в частині наявності у позивача права на нарахування та виплати йому сум грошового забезпечення за період з 07 березня 2022 р. по 19 травня 2023 р., виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України" станом на 01 січня 2022 р. та 01 січня 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р.
Водночас, судом першої інстанції не враховано, що з 20 травня 2023 р. вже застосовується редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 та застосуванню підлягає розмір посадового окладу у розмірі 1762,00 грн., тому ухвалене ним рішення у відповідній частині слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 р. в адміністративній справі №160/16695/25 - скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 20 травня 2023 р. по 28 березня 2025 р., обчисленого із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 р., 01 січня 2024 р., 01 січня 2025 р. на відповідний тарифний коефіцієнт.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 р. в адміністративній справі №160/16695/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 грудня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий