22 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/11264/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 в адміністративній справі №160/11264/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-60087-17/67 від 11.11.2020 у сумі 30 660,74 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-60087-17/67У від 11.11.2020 у сумі 30 660,74 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 30 660,74 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач) складено вимогу на ім'я ОСОБА_1 (надалі - позивач) про сплату боргу (недоїмки), стосовно заборгованості зі сплати єдиного внеску № Ф-60087-17/67 та Ф-60087-17/67У від 11 листопада 2020 року на суму 30 660 гривень 74 коп. (надалі- Вимога). Про наявність заборгованості позивачу стало відомо у зв'язку з арештом грошових коштів на рахунках позивача, де в повідомленні було зазначено, що арешт здійснюється на підставі виконавчого провадження, де стягувачем є податковий орган на підставі вимоги № Ф-60087-17/67У від 11.11.2020 року. 02.04.2025 року в інтересах позивача було подано адвокатський запит представником позивача до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області з метою отримання копії вимоги № Ф-60087-17/67У від 11.11.2020 року із розрахунком, за який період сформована заборгованість зі сплати податків та зборів та надати суму заборгованості (недоїмки), копію довідки про суму виплачених доходів за період з 2020 по 2025 рік позивачу та суми сплачених податків та ЄСВ позивачем або його податковими агентами, на підставі трудової діяльності позивача та належним чином завірену копію останнього звіту суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 08.04.2025 року, представник позивача електронною поштою отримав відповідь від відповідача на адвокатський запит, а також відповідачем було надано копію вимоги № Ф-60087-17/67 від 11.11.2020 року на суму 30 660 грн. 74 коп. У вказаній вище відповіді відповідач зазначив, що у зв'язку з несплатою заборгованості з єдиного внеску та відсутністю інформації щодо оскарження вимоги, на виконання вимог пункту 5 розділу VI Інструкції № 449, ГУ ДПС сформовано узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 11.11.2020 № Ф-60087-17/67У на загальну суму 30 660,74 грн та разом із заявою про примусове виконання рішення направлено до Другого правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Другий ВДВС). Другим ВДВС відкрито виконавче провадження № 69824337. Додатково повідомлено, що згідно вимог пункту 5 розділу VI Інструкції № 449, узгоджена вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску не направляється платнику, а пред'являється до органів Державної виконавчої служби протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності)». Разом з тим, позивач зазначає, що відповідачем при формуванні оскарженої вимоги не було враховано сплату страхових внесків за позивача його роботодавцями, а саме:Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтертоп Україна» у період з лютого по травень 2018 року; Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮАПАРТС» у період з серпня 2018 року по червень 2022 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-60087-17/67 від 11.11.2020 у сумі 30 660,74 грн.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-60087-17/67У від 11.11.2020 у сумі 30 660,74 грн.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 30 660.74 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірна вимога була прийнята останнім з дотриманням приписів чинного законодавства, оскільки позивач перебуває на обліку як фізична особа-підприємець та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 25.01.2017 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що внесено запис номер 22240000000112701 до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, види діяльності: 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (основний); 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. З 27.01.2017 року перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська ДПІ як платник податків, а також з 27.01.2017 року як платник єдиного внеску.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було припинено підприємницьку діяльність, про що 16.12.2020 року внесено запис в Єдиний державний реєстр номер: 2002240060001112701, підстава: власне рішення.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було складено вимогу на ім'я ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки), стосовно заборгованості зі сплати єдиного внеску № Ф-60087-17/67 та Ф-60087-17/67У від 11 листопада 2020 року на суму 30 660 гривень 74 коп.
Не погодившись з правомірністю прийняття наведеної вимоги, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-60087-17/67 від 11.11.2020 та № Ф-60087-17/67У від 11.11.2020 на суму 30 660,74 грн. винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
При цьому, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, в тому числі та, яка обрала спрощену систему оподаткування, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.12.2019 року по справі № 440/2149/19, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як свідчать встановлені обставини справи, за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 нараховано зобов'язань на загальну суму 34 180,74 грн., а саме:
- за І квартал 2017 року - 1408,00 грн, термін сплати до 19.04.2017;
- за ІІ квартал 2017 року - 1408,00 грн, термін сплати до 19.07.2017;
- за III квартал 2017 року - 2112,00 грн, термін сплати до 19.10.2017;
- за IV квартал 2017 року - 2112,00 грн, термін сплати до 19.01.2018;
- за I квартал 2018 року - 2457,18 грн, термін сплати до 19.04.2018;
- за ІІ квартал 2018 року - 2457,18 грн, термін сплати до 19.07.2018;
- за III квартал 2018 року - 2457,18 грн, термін сплати до 19.10.2018;
- за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн, термін сплати до 21.01.2019;
- за І квартал 2019 року - 2754,18 грн, термін сплати до 19.04.2019;
- за ІІ квартал 2019 року - 2754,18 грн, термін сплати до 19.07.2019;
- за III квартал 2019 року - 2754,18 грн., термін сплати до 21.10.2019;
- за IV квартал 2019 року - 2754,18 грн, термін сплати до 20.01.2020;
- за І квартал 2020 року - 2078,12 грн, термін сплати до 21.04.2020;
- за II квартал 2020 року - 1039,06 грн, термін сплати до 20.07.2020;
- за III квартал 2020 року - 3178,12 грн, термін сплати до 19.10.2020.
Так, з матеріалів справи видно, що відповідачем вже приймалась вимога про сплату недоїмки 23.08.2019 № Ф-60087-17/67 відносно позивача за період з 01.01.2017 року по 31.01.2019 року.
Наведена вимога була оскаржена в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 року по справі № 160/16979/20 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.08.2019 № Ф-60087-17/67 сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині визначення позивачем до сплати єдиного внеску у розмірі 12634,18 грн.
В мотивувальній частині наведеного судового рішення судом першої інстанції було зазначено, що за 2017 рік платнику нараховано за І квартал 1408 грн, за ІІ квартал 1408 грн, за ІІІ квартал 2112 грн, за ІV квартал 2112 грн, разом 7040 грн, платником сплачено у 2017 році 3520 грн. Здійснення позивачем інших платежів матеріалами справи не підтверджується.
Роботодавцем ТОВ «Інтертоп Україна» за неповний робочий місяць травень 2018 року (21 день), сплачені страхові внески у повному розмірі, в довідці ОК-5 страховий стаж відображено як за повний місяць 31 день, сума заробітку 4105,07 грн (єдиний внесок у розмірі 22% 903,12 грн, мінімальний внесок встановлений у розмірі 819,06 грн)
Роботодавцем ТОВ «Юапартс» за неповний робочий місяць серпень 2018 року (22 дні), сплачені страхові внески у розмірі, меншому за мінімальний, в довідці ОК-5 страховий стаж відображено як за неповний місяць 21 день, сума заробітку 2538,41 грн нарахована за фактично відпрацьований період (єдиний внесок у розмірі 22% 558,45 грн, мінімальний внесок встановлений у розмірі 819,06 грн).
Дві оскаржувані вимоги включають періоди, за які нарахування єдиного внеску у розмірі 6222,90 грн є правомірним, а саме за звітні періоди 2017 року, січень, червень, липень та 9 днів серпня 2018 року, інші суми єдиного внеску, визначені як недоїмка, визначені помилково, оскільки за інші періоди до 31.07.2019 за позивача страхові внески у мінімальному розмірі сплачені роботодавцем.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, наведеним судовим рішенням встановлено факт сплати роботодавцями позивача страхових внеску за вказані періоди.
Також, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, копія якої міститься в матеріалах справи, судом встановлено, що за позивача за період з лютого по травень 2018 року, з вересня по грудень 2018, весь 2019 рік, за період з квітня по грудень 2020 року сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно інформації про сплату позивачем або його роботодавцем мінімального страхового внеску за періоди червень-липень 2018, січень-березень 2020 року, матеріали справи не містять, а тому відповідно нарахування єдиного внеску за вказані періоди у загальному розмірі 10 756,24 грн. (7 040 (весь 2017 рік)+819.06 (червень 2018)+819.06 (липень 2018)+2078.12 (січень-березень 2020 року) є правомірним.
В свою чергу, відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що ФОП ОСОБА_1 за період з 25.01.2017 по 16.12.2020 самостійно було сплачено єдиний внесок у сумі 3 520,00 грн. (14.04.2017 - 1 408,00 грн, 19.07.2017 - 2 112,00 грн.).
Відтак, недоплачена сума єдиного внеску за період з 01.01.2017 по III квартал 2020 року становить 7 236,24 грн (10 756,24 -3520.00)
Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо безпідставності донарахування позивачу єдиного внеску за періоди 2017 рік, з лютого по травень 2018 року, вересень по грудень 2018, весь 2019 рік, за період з квітня по грудень 2020 року, а тому спірні вимоги підлягають скасуванню в частині нарахування єдиного внеску в сумі 23424.50 грн (30660.74-7 236,24).
Також, згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2021 року за №321/35943, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно із главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:
- реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
- реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
- реєстр контролю наявності ІКП без ознаки "Платник відсутній в реєстрі" відкритої платнику, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку;
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:
- у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
- у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку, - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі №826/9288/18.
Отже, з огляду на викладене суд вважає, що в даному випадку слід зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 23424.50 грн.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, 321, 325 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 в адміністративній справі №160/11264/25 -скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-60087-17/67 від 11.11.2020 в частині суми єдиного внеску у розмірі 23424.50 грн.
Визнати протиправною та скасовати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-60087-17/67У від 11.11.2020 в частині суми єдиного внеску у розмірі 23424.50 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 23424.50 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2906 ( дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 88 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш