Єдиний унікальний номер справи: 766/2529/24
Номер провадження: 22-ц/819/1116/25
24 грудня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Приходько Л. А.,
суддів: Бездрабко В. О.,
Радченка С В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович,
третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Комаренко Алла Михайлівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Комаренко Алла Михайлівна про визнання недійсним договору дарування квартири та застосування наслідків недійсності,
У лютому 2024 року ТОВ «Ніко-Тайс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Д.С., приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Комаренко А.М. про визнання недійсним договору дарування квартири та застосування наслідків недійсності.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 20 травня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 лютого 2025 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30 липня 2025 року касаційну скаргу ТОВ«Компанія «Ніко-Тайс» задоволено частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 лютого 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 травня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про скасування рішення про державну реєстрацію права та поновлення запису про право власності змінено шляхом викладення їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови.
Постанову Херсонського апеляційного суду від 20 травня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ«Компанія «Ніко-Тайс» про визнання недійсним договору дарування, застосування наслідків недійсності правочину, розподілу судових витрат скасовано та в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового перегляду справи постановою Херсонського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в частині оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ«Компанія «Ніко-Тайс» про визнання недійсним договору дарування та застосування наслідків недійсності правочину задоволено.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 лютого 2025року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про визнання недійсним договору дарування та застосування наслідків недійсності правочину скасовано і ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в частині визнання недійсним договору дарування та застосування наслідків недійсності правочину задоволено.
Визнано недійсним договір дарування укладений 21 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Комаренко А.М., зареєстрований у реєстрі за №192.
Повернуто право власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 9 084.00 грн судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 9 084.00 грн судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги.
06 грудня 2025 року представником ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» - Міловановою О.М. подана, сформована в системі «Електронний суд», заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених представником позивача у суді апеляційної інстанції. У заяві представник позивача зазначає, що у апеляційній скарзі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 22 лютого 2025 року було повідомлено про те, що у майбутньому, із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги), позивач буде змушений понести витрати, пов'язані із розглядом даної апеляційної скарги, об'єм, розмір та обсяг котрих на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною апеляційною скаргою остаточно буде вирішено. На підтвердження понесення таких витрат представником позивача додано до заяви відповідні докази. Зважаючи на наведене представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просила ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Гупала В.І. та ОСОБА_2 на користь позивача 17 600,00 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року заяву представника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Частинами першою, третьою статті 137 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з апеляційної скарги, поданої представником позивача до Херсонського апеляційного суду 22 лютого 2025 року, останнім було повідомлено про те, що у майбутньому, із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги), позивач буде змушений понести витрати, пов'язані із розглядом даної апеляційної скарги на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 лютого 2025 року, об'єм, розмір та обсяг котрих на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною апеляційною скаргою остаточно буде вирішено. До апеляційної скарги додано довіреність від 24 червня 2024 року, якою ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» уповноважує адвоката Грищенка О.М. представляти інтереси Товариства, а також надано йому відповідні права, пов'язані з розглядом справи. Також додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Грищенко О.М. №3888 від 29 жовтня 2009 року.
Справа Херсонським апеляційним судом переглядалася неодноразово.
Під час останнього перегляду апеляційним судом рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 лютого 2025 року постановою Херсонського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
06 грудня 2025 року представником ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до заяви про ухвалення додаткового рішення додано:
- копію договору №20-02-2025/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), укладеного 20 лютого 2025 року між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (Замовник) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавець), згідно якого Виконавець зобов'язувався надати Замовнику відповідний перелік видів правової допомоги (послуг), повний та остаточний перелік яких визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг);
- копію Акту прийому-передачі документів від 20 лютого 2025 року;
- копію Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05 грудня 2025 року.
Із Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05 грудня 2025 року вбачається, що відповідно до договору №20-02-2025/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20 лютого 2025 року, за період із 20 лютого 2025 року по 03 грудня 2025 року Виконавцем передано, а Замовником прийнято наступні виконанні роботи та надані послуги:
- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, наповнення правовим змістом, належним обгрунтуванням правомірності доводів/посилань тексту апеляційної скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 лютого 2025 року. Підготовка щодо подання до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги (всього 5 годин);
- участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, які відбулися: 08 квітня 2025 року; 20 травня 2025 року; 02 жовтня 2025 року та 05 листопада 2025 року;
- організація, підготування та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, тощо, котрі направлені на підтвердження вимог апеляційної скарги (всього 1 година).
Вищезазначеним Актом також визначено, що на підставі пунктів 3.1., 3.8. Договору сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1 600,00 грн, кількість годин - 6, вартість участі в одному судовому засіданні - 2 000,00 грн, кількість судових засідань - 4.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05 грудня 2025 року склала 17 600,00 грн ((1 600,00 х 6) + (2 000,00 х 4)).
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків в потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» витрат на професійну правничу допомогу у визначений процесуальним законом термін представником позивача надано суду: копію договору №20-02-2025/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20 лютого 2025 року; копію Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05 грудня 2025 року з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Грищенком О.М. на виконання умов договору №20-02-2025/3, відповідно до яких підтверджено перелік наданих адвокатом послуг.
Колегія суддів, оцінивши зазначені докази, визнала їх належними, допустимими та достатніми, що підтверджують понесені ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Грищенка О.М. при розгляді даної цивільної справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідачі не скористалися своїм правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу із наданням доказів неспівмірності судових витрат позивача у зв'язку із наданням правничої допомоги, що передбачено частиною четвертою статті137 ЦПК України.
Отже, дослідивши надані представником Товариства документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, врахувавши задоволення позовних вимог Товариства, колегія суддів, враховуючи критерії співмірності, реальності, їх розумності та пропорційності до характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, зважаючи на тривалість розгляду справи в суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу адвоката Грищенка О.М. у розмірі 17 600,00 грн, які в рівних частках мають бути покладені на відповідачів (по 8 800,00 грн з кожного).
Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» витрати на правничу допомогу у розмірі 8 800,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» витрати на правничу допомогу у розмірі 8 800,00 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Л.А. Приходько
Судді: В.О. Бездрабко
С.В. Радченко