23 грудня 2025 року м.Суми
Справа №591/9500/24
Номер провадження 22-ц/816/1348/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Замченко А. О.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвокат Верещагіна Дмитра Борисовича
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 лютого 2025 року, в складі судді Косолап М.М., ухвалене в м. Суми, повний текст якого складено 12 лютого 2025 року
23 вересня 2024 року ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 48943,56 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 листопада 2019 року АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту - для особистих потреб, ліміт кредитної лінії - 20000 грн, процентна ставка - 35,99% річних, тип процентної ставки - фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору, однак позичальник не виконав зобов'язання щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої станом на 20 вересня 2021 року становить 48943,56 грн.
20 вересня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 17 листопада 2019 року.
Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20 вересня 2021 року обліковується заборгованість у розмірі 48943,56 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати.
Рішенням Ковпаківського міськрайонного суду м. Суми від 07 лютого 2025 року позов ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 43641 грн 46 коп.
У задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 5302 грн 10 коп. відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2699 грн 97 коп. та 1500 грн 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Верещагін Д.Б., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтованістю, а також стягнути з позивача 28000 грн понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та 1816 грн 80 коп. судового збору.
Вказує, що із наданих позивачем акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії не зрозуміло на яких саме умовах АТ «АЛЬФА-БАНК» надавалися кредитні кошти ОСОБА_1 . Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможноті споживача. Надані тексти оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії від 17 листопада 2019 року, а також паспорт споживчого кредиту є такими, що ускладнюють їх прочитання.
Вважає, що рішення суду ухвалене без належного дослідження доказів у справі, оскільки вказана у виписці за картковим рахунком ОСОБА_1 сума використаних кредитних коштів відрізняється від заявленої до стягнення суми заборгованості по кредиту.
Також ставить під сумнів правомірність набуття позивачем права вимоги за спірним кредитним договором через незаконність укладення договору факторингу №3, на який посилається позивач як на підставу переходу до нього прав кредитора. Зазначає про не підтвердження сплати відповідно до п. 4.2 договору факторингу ціни права вимоги за цим договором.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписано Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631300476, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Тип і мета кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії для особистих потреб. Умови обслуговування кредитної картки - відкриття поточного рахунку з електронним платіжним засобом у гривні. Випуск міжнародної платіжної картки строком дії 5 років з моменту випуску. Умови надання кредитної лінії - ліміт кредитної лінії становить 200000 грн, процентна ставка за користування кредитними коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/операцій зняття коштів готівкою - 35,99 % річних, тип процентної ставки - фіксована. Умови сплати платежів - обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Договірне списання грошових коштів здійснюється в останній день розрахункового періоду з рахунку № НОМЕР_1 . Підписанням Оферти ОСОБА_1 підтвердив, що попередньо ознайомлений у письмовій формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо тримання кредиту (а.с. 5).
Також 17 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 5зв.).
Із виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 17 листопада 2019 року по 21 вересня 2021 року встановлено користування кредитною карткою з 17 листопада 2019 року, здійснення покупок, зняття готівки, списання комісії за зняття готівки, зарахування переказів на картку, списання процентів за користування кредитом (готівкові операції), списання процентів за користування кредитом (покупки), списання комісії за надання кредиту на умовах програм з розстрочки (а.с. 16-21).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом № 631300476 станом на 20 вересня 2021 року загальна сума заборгованості становить 48943,56 грн, яка складається з простроченого тіла кредиту - 43110,30 грн, відсотків за користування кредитом - 5302,10 грн, овердрафт (несанкціонована заборгованість) - 531,16 грн (а.с. 22).
20 вересня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 3, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» прийняв належні АТ «АЛЬФА-БАНК» права вимоги до боржників, вказаними у Додатку № 1-1 до договору факторингу (а.с. 8-12).
Згідно п. 2.2 Договору факторингу, визначено право вимоги, що відступається згідно даного договору включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями, пенями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту.
20 вересня 2021 року АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 20 вересня 2021 року до Договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року (а.с. 14).
20 вересня 2021 року ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» на рахунок АТ «АЛЬФА-БАНК» перерахувало грошові кошти за право вимоги згідно договору факторингу № 3 від 20.09.2021 (а.с. 15).
Відповідно до виписки з додатку до договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 631300476 у сумі 48943,56 грн, з яких: 43641,46 грн - залишок по тілу кредиту; 5302,10 грн - залишок заборгованості за штрафними санкціями (а.с. 13).
Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з доведеності факту отримання ОСОБА_1 кредиту на умовах визначених у кредитному договорі від 17 листопада 2019 року та виникненні заборгованості по кредиту, внаслідок невиконання ним зобов'язання з повернення кредитних коштів, у загальному розмірі 43641,46 грн, із яких: 43110,30 грн - прострочене тіло кредиту та 531,16 грн - овердрафт. При цьому суд не вбачав підстав для стягнення нарахованих штрафних санкцій по кредитному договору.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
Підставами позовних вимог АТ «АКЦЕНТ-БАНК» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, укладеного шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), та стягнення заборгованості по кредиту, визначеної відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, визначено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправления (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляє у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до момент- прийняття пропозиції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
З огляду не зазначене, вчинення правочину між сторонами відбулося відповідно до вищезазначених норм Закону, ними досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору кредиту, що засвідчено підписом позичальника.
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Доказів погашення заборгованості за договором кредиту, як первісному кредитору АТ «АЛЬФА-БАНК», так і ТОВ «ФК «ЕЛІЕ ФІНАНС», відповідачем суду надано не було.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем укладено кредитний договір від 17 листопада 2019 року шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), банк виконав взяті на себе зобов'язання за цим договором, надав кредитні кошти у вигляді встановлення ліміту кредитної лінії у сумі 20000 грн, проте позичальник своєчасно кредитного боргу, у визначений договором строк, не повернув, у зв'язку з чим виникла заборгованість по кредиту у розмірі 43641,46 грн (43110,30 грн - прострочене тіло кредиту та 531,16 грн - овердрафт), яка і підлягає стягненню з відповідача.
Так, у п. 6 Оферти закріплено, що «підписанням Оферти я надаю власну згоду Банку на передачу до Кредитного реєстру НБУ інформації у випадках, обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також беззаперечно підтверджую, що попередньо ознайомлений у письмовій формі:
- зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту;
- з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» на нормативними актами НБУ».
Ця Оферта підписана власноручно ОСОБА_1 17 листопада 2019 року (а.с. 5).
Згідно п. 5 Оферти ОСОБА_1 погодився, що всі відносини між ним та Банком на істотні умови надання та користування кредитом, які не врегульовані Угодою, пропонує врегулювати Договором, Діюча редакція Договору розміщена за електронною адресою www.alfabank,com.ua.
У підписаному ОСОБА_1 17 листопада 2019 року паспорті споживчого кредиту АТ «АЛЬФА-БАНК» визначено основні умови кредитування (а.с. 5 зв.). Інформація, вказана у паспорті споживчого кредиту зберігає чинність та є актуальною до 17 грудня 2019 року.
Тобто на момент підписання ОСОБА_1 . Оферти інформація у підписаному ним паспорті кредиту була актуальної і ознайомлення з нею він засвідчив своїм підписом.
Із викладеного вбачається, що ОСОБА_1 здійснено відповідний алгоритм дій, спрямований на укладення кредитного договору, виконанням яких він підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, засвідчив, що повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі необхідні умови кредитування, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Безпідставними є і доводи апелянта про недоведення ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» факту набуття права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору від 17 листопада 2019 року, оскільки випискою з Додатку до договору факторингу № 3 від 20.09.2021 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами), актом приймання-передачі Реєстру боржників від 20 вересня 2021 року до Договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року та платіжним дорученням № 559 від 20 вересня 2021 року про перерахування грошових коштів за право вимоги згідно договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року, підтверджується перехід до позивача прав кредитора щодо відповідача за спірним кредитним договором (а.с. 8-15).
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - без змін.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367-369, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Верещагіна Дмитра Борисовича залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 лютого 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
А. О. Замченко