Номер провадження: 22-ц/813/150/25
Справа № 1519/2-5167/11
Головуючий у першій інстанції Жуган Л.В.
Доповідач Громік Р. Д.
26.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 12 березня 2013 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
17 травня 2011 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява вмотивована тим, що між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 08.07.2008 року був укладений кредитний договір № МL-507/054/2008, за умовами якого ЗАТ «ОТП Банк» надало ОСОБА_2 кредит в розмірі 67350 доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язалась щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 4,99% річних, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту у строк до 08.07.2028 року.
В якості забезпечення зобов'язання по кредитному договору, між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений договір поруки, за умовами якого, ОСОБА_1 зобов'язалась відповідати перед ЗАТ «ОТП Банк» за належне виконання ОСОБА_2 виниклого зобов'язання по кредитному договору № МL-507/054/2008.
Крім того, 08.07.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовою А.М., зареєстрований в реєстрі за №1965, за умовами якого ОСОБА_2 , в якості забезпечення виниклого зобов'язання по кредитному договору № МL-507/054/2008, передала в іпотеку банку майно, а саме земельну ділянку площею 0,0558 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що відповідачі порушили умови зобов'язання, що випливають з кредитного договору, у них виникла заборгованість у загальному розмірі 717490,50 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідачів та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 12 березня 2013 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-507/054/2008 від 08.07.2008 року у загальному розмірі - 717490 гривень 50 копійок, що складається із: 67309 доларів США 88 центів, що в гривневому еквіваленті становить 535719 гривень 33 копійки - заборгованість за кредитом; 14051 долар США 39 центів, що в гривневому еквіваленті становить 111835 гривень 01 копійка - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2042 долари США 63 цента, що в гривневому еквіваленті становить 16257 гривень 29 копійок - пеня за прострочення виконання зобов'язань за договором; 6735 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 53603 гривні 87 копійок та 75 гривень - штрафні санкції. Стягнено з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі по 910 гривень з кожного.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що ОСОБА_1 , не підписувала договір поруки, не була знайома з ОСОБА_2 , а тому не мала жодного волевиявлення виступати поручителем у кредитних правовідносинах з ОСОБА_2 .
Сповіщення сторін та заяви у справі.
Про судове засідання, призначене на 26 листопада 2025 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з'явились.
26 листопада 2025 року від адвоката Стадника П.О., який діє в ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
26 листопада 2025 року від представника ТОВ «Діджі Фінанс» надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка вмотивована тим, що ухвалою суду задоволено клопотання Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У зв'язку із відсутністю електропостачання у зв'язку із стабілізаційними відключеннями світла в межах м. Києва та Київської області, представник ТОВ «Діджи Фінанс» не може взяти участь в розгляді справи.
Розглянувши вказану заяву про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Колегія суддів звертає увагу, що у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстав для розгляду справи з обов'язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить.
Додатково апеляційний суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Таким чином, поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявники реалізували своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторони у справі.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Також колегія суддів зазначає, що з врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 13, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість виготовлення повного судового рішення у строки, передбачені національним законодавством, а також застосування стабілізаційних графіків відключення світла, судом апеляційної інстанції було здійснено виготовлення повного тексту судового рішення 24 грудня 2025 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 та постановити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Фактичні обставини справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що згідно з кредитного договору № МL-507/054/2008 від 08.07.2008 року, укладеного ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 67350 доларів США, та зобов'язалась щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 4,99% річних, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту у строк до 08.07.2028 року.
Відповідно до п. 4.1.1 частини №2 кредитного договору ОСОБА_2 за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, зобов'язалась сплатити банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки.
За п. 4.1.5 частини № НОМЕР_1 кредитного договору за невиконання чи неналежне виконання п.п. ж), з) (з підпунктами) п. 2.3.7 цього договору, ОСОБА_2 зобов'язалась сплатити на користь банку штраф у сумі 10% від суми кредиту.
Згідно з п. 1.2. Договору поруки № SR-507/054/2008 від 08.07.2008 року до кредитного договору № ML-507/054/2008, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання боргових зобов'язань у повному обсязі.
В якості забезпечення зобов'язання по кредитному договору 08.07.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовою А.М., зареєстрований в реєстрі за №1965, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку майно, а саме земельну ділянку площею 0,0558 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АО1 №370771 від 30.06.2009 року, найменування ЗАТ «ОТП Банк» було змінено на ПАТ «ОТП Банк», зміну найменування Банку зареєстровано у Державному реєстрі юридичних осіб.
07 червня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір відступлення права вимоги №б/н, що підтверджується відповідним витягом з договору від 28.12.2010 року.
За вказаним договором відступлення права вимоги №б/н від 07.06.2010 року та витягом з додатку №1 до нього ТОВ «ОТП Факторинг Україна» придбало право вимоги за кредитним договором № ML-507/054/2008 від 08.07.2008 року щодо сплати загальної суми заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «ОТП Банк».
29 січня 2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс», як фактор, та ТОВ «ОТП «Факторинг Україна», як клієнт, було укладено Договір факторингу №01/2024-ДФ, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору право грошової вимоги, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, та набуває прав кредитора за кредитним договором, а саме за договору поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 року, що укладений між клієнтом та ОСОБА_1 .
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 травня 2025 року залучено до участі у справі замість ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в якості процесуального правонаступника сторони стягувача ТОВ «Діджи Фінанс».
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції переглядається виключно в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , так як апеляційна скарга подана саме відповідачем ОСОБА_1 .
Так, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Основним доводом апеляційної скарги було те, що ОСОБА_1 не підписувала договір поруки.
04 січня 2022 року адвокат Стадник П.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою ідентифікації виконавця підпису, на вирішення якої просив поставити такі питання: 1. Чи виконано підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 року (в кінці першої сторінки договору та в статті 8 «Реквізити та підписи Сторін» договору) тією особою, від імені якої вони зазначені, чи іншою особою?
Також скаржник просив витребувати для проведення даної експертизи у позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оригінал договору поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 року та проведення експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року клопотання адвоката Стадника П.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставено такі питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 року (в кінці першої сторінки договору та в статті 8 «Реквізити та підписи Сторін» договору), особою від імені якої вони зазначені, чи іншою особою? Витребувано у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оригінал договору поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 року для вирішення поставлених перед експертом питань. Зупинено провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
28 квітня 2025 року до Одеського апеляційного суду від ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій останній просить залучити до справи процесуального правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс», з тих підстав, що згідно з договором Факторингу №01/2024-ДФ від 29 січня 2024 року, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс», право грошової вимоги до ОСОБА_2 , в розмірі заборгованості по кредитному договору №ML-507/054/2008 від 08 липня 2008 року, передано новому кредитору ТОВ «Діджи Фінанс».
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 травня 2025 року залучено до участі у справі замість ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в якості процесуального правонаступника сторони стягувача ТОВ «Діджи Фінанс».
Також у вищезазначеній ухвалі вказано, що: «Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року, зокрема, витребувано у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оригінал договору поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 для вирішення поставлених перед експертом питань. Відповідно до ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив».
ТОВ «Діджи Фінанс» отримало копію ухвали Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року про призначення судової почеркознавчої експертизи 17 травня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Також, ТОВ «Діджи Фінанс» отримало копію ухвали Одеського апеляційного суду від 16 травня 2025 року про залучення правонаступника позивача 18 травня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 червня 2025 року застосовано до ТОВ «Діджи Фінанс» заходи процесуального примусу у виді штрафу. Стягнено з ТОВ «Діджи Фінанс» в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у вигляді 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн.
18 липня 2025 року від експертної установи надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення судової почеркознавчої експертизи, зокрема, оригіналу документа, що підлягає дослідженню.
Вказаний лист був направлений на адресу ТОВ «Діджі Фінанс» та отриманий 29 липня 2025 року, що підтверджується рекомендаційним повідомленням про вручення поштового відправлення.
23 липня 2025 року від ТОВ «Діджі Фінанс» надійшло клопотання на виконання вимог ухвали, з якого вбачається, що надати оригінал договору поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 не вбачається можливим, так як ТОВ «Діджі Фінанс» його не отримало від попереднього кредитора.
Відповідно до Повідомлення про неможливість надання висновку експерта №2996-34-25 від 11.09.2025 неможливо надати висновок експерта без оригіналу договору поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008.
Таким чином, цивільна справа повернулась до Одеського апеляційного суду без проведення судової експертизи.
У постанові Верховного Суду від 10 травня 2022 року в справі № 473/1343/18 (провадження № 61-827св22) зазначено, що стаття 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18), на яку посилається заявник як на підставу касаційного оскарження.
Відповідно до частин першої, третьої статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Враховуючи, що апеляційним судом вжито всі можливі заходи задля отримання оригіналу договору №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 року, який в даному випадку єдиним належними і допустимим доказом поручительства та перевірки факту належності підпису ОСОБА_1 ,, колегія суддів доходить висновку, що ТОВ «Діджі фінанс» (як правонаступник ТОВ «ОТП Факторинг») ухиляється від надання оригіналу договору поруки та, відповідно, проведення експертизи задля встановлення всіх обставин справи.
Відсутність оригіналу договору №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 під час розгляду судової справи унеможливлює фактично проведення експертизи навіть за її оплати.
Додатково апеляційний суд зауважує, що згідно зі статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 9901/471/21 (провадження № 11-114 заі 23)).
Згідно із ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов'язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Посилання ТОВ «Діджі фінанс» на те, що ТОВ «Діджі Фінанс» не отримало договір поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008 від попереднього кредитора оцінюється судом апеляційної інстанції критично, так як в договорі факторингу №01/2024-ДФ від 29.01.2024 у п. 6.2.2 для підтвердження права вимоги, що відступається, Клієнт надає Фактору Документацію у порядку, передбаченому цим Договором.
Під документацією необхідно розуміти документи у вигляді оригіналів, копій або електронних сканкопій, які є в наявності у Клієнта та засвідчують права, та надаються за необхідністю, а саме, зокрема, договір поруки (за наявності) (п. 2.1 Договору факторингу).
У витязі з Реєстру боржників також вбачається, що наявний договір поруки.
Колегія суддів зазначає, що жодних актів або інших документів, які б свідчили про непередання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оригіналу договору поруки №SR-507/054/2008 від 08.07.2008, ТОВ «Діджі Фінанс» не надано, а тому такі посилання ТОВ «Діджі фінанс» є неспроможними та не беруться судом до уваги.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та постановити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 5161,50 гривень, а за проведення судово-почеркозавчої експертизи 33078,24 гривні.
Таким чином, з Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5161,50 гривень та судові витрати за оплату експертизи 33078,24 гривні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 12 березня 2013 року скасувати в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Постановити у цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5161,50 гривень та судові витрати за оплату експертизи 33078,24 гривні.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
О.С. Комлева