Провадження №2/748/1866/25
Єдиний унікальний № 748/3897/25
"24" грудня 2025 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Хоменко Л.В.,
секретаря Базарної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай),
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Прокоф'єв Б.І. звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, у якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно - земельну частку (пай) розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах в КСП ім. Димитрове с. Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після її смерті відкрилась спадщина, в тому числі і на земельну частку (пай) розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах в КСП ім. Димитрове с. Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області. Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Листом державного нотаріуса було роз'яснено позивачу, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки не надано оригінал правовстановлюючого документа на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 , у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості реалізувати спадкові права та розпоряджатися майном у відповідності до чинного законодавства.
Ухвалою судді Чернігівського районного суду від 28 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання представник позивача адвокат Прокоф'єв Б.І. не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача територіальної громади в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальної техніки не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до наданої копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.15).
Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, у тому числі на право на земельну частку (пай) розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах в КСП ім. Димитрове с. Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області, яке за життя належало ОСОБА_2 на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0286578.
Як вбачається з довідки Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 12 червня 2024 року ОСОБА_2 на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 04 лютого 1997 року № 58, належить Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0286578, зареєстрований 12 червня 1997 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 178, розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель КСП ім. Димитрова с. Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області.
Даний сертифікат ОСОБА_2 не був отриманий.
Вартість земельної частки (паю) по КСП ім. Димитрова с. Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01 січня 2024 року становить 39 500 грн. 74 коп. Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0286578 ОСОБА_2 , станом на 01 січня 2013 року не видавався. (а.с.15).
Відповідно до Довідки про тотожність по батькові « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 », встановлено що особи у яких в різних документах зазначено по батькові « ОСОБА_4 » або « ОСОБА_3 », можуть вважатися однією і тією самою особою, оскільки відмінність у написанні по батькові має лише фонетичний характер і не впливає на ідентифікацію особи. (а.с. 22).
Згідно статті 5 Земельного Кодексу (1990 року), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства в разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості) в розмірі середньої земельної частки, яка обчислюється шляхом поділу земель підприємств, що підлягають приватизації на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали в сільському господарстві і проживають у селі, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.
Згідно роз'яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР.
Водночас, відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
КСП ім. Димитрове було отримано Державний акт на право колективної власності на землю серії І-ЧН № 000161 на підставі рішення виконкому Чернігівської районної ради народних депутатів від 28.07.1995 року № 67 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 17 (а.с. 17-18).
З матеріалів спадкової справи вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Максимовською Ю.В. відкрита спадкова справа. Спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 , який прийняв спадщину за заповітом. ОСОБА_5 спадщину не прийняв та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ( а.с. 12, 33-41)
Листом приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Максимовською Ю.В. позивачу роз'яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) не має можливості, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності на спадкове майно. (а.с.14).
Факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с. 10).
Як вбачається з рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2025 року за ОСОБА_1 визнано в порядку спадкування після ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до частини другої статті 2 цього Закону України одним із документів, які посвідчують право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Захист прав спадкоємців на отримання в порядку спадкування земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай) за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності, шляхом пред'явлення позову про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
У відповідності до абз. 3 п. 1 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну ділянку (пай) з дня видачі цього акта.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай) мають, в тому числі, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), районною державною адміністрацією.
Згідно з п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільсько господарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарськогоакціонерного товариства,в томучислі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних, передбачено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, зокрема таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Позивач, як спадкоємець за заповітом, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, прийняв спадщину після смерті матері, але не може оформити свої спадкові права, оскільки Сертифікат на земельну частку (пай), виданий на ім'я ОСОБА_2 , за життя нею не отриманий, тому суд вважає, що позивач правомірно набув право на дане спадкове майно і тому за ним слід визнати право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , з наведених вище підстав.
Отже, позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 265 ЦПК України, ст. 392, 1217, 1233, 1261, 1268 ЦК України, ст. 81, 125, 131, 158 Земельного кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах у землях, які перебували в колективній власності КСП ім. Димитрове, на території с. Дніпровське Чернігівського району Чернігівської області, яке за життя належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0286578.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Хоменко Л.В.