16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17700/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Центр пробації" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 р. (суддя Рябчук О.С) в адміністративній справі №160/17700/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації", про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо застосування з 29 січня 2020 р. по 14 листопада 2022 р. розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. при нарахуванні йому грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням з неї, тобто без врахування положень пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29 січня 2020 р.;
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» здійснити перерахунок та виплату йому з 29 січня 2020 р. по 14 листопада 2022 р. грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням служби та звільненням з неї, визначивши їх розмір, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 р. встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 р., встановленого законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 р. із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01 липня 2018 р. по 14 листопада 2022 р. із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку
проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в розмірі 4 463,15 грн. на місяць за період з 01 липня 2018 р. по 14 листопада 2022 р. із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 № 44 р. та здійснити виплату із урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо не нарахування та не виплати на його користь додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно починаючи з 24 лютого 2022 р. по 01 червня 2022 р. відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» №168 від 28 лютого 2022 р. у редакції на період виникнення спірних відносин.;
- зобов'язати Державну установу «Центр пробації» нарахувати та виплатити на на його користь додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. щомісячно починаючи з 24 лютого 2022 р. по 01 червня 2022 р. відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» №168 від 28 лютого 2022 р. у редакції на період виникнення спірних відносин.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 в період з 01 липня 2018 р. по 14 листопада 2022 р. проходив службу у Державній установі «Центр пробації», якою не було нараховано та виплачено йому грошове забезпечення та індексацію в повному розмірі.
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025р. із урахуванням ухвали про виправлення описки від 11 серпня 2025 р., адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто в частині позовних вимог після 19 липня 2022 р.; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в частині позовних вимог щодо грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 р. по 19 липня 2022 р., щодо індексації з 01 липня 2018 р. по 19 липня 2022 р., щодо додаткової грошової винагороди з 24 лютого 2022 р. по 01 червня 2022 р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Державна установа "Центр пробації" просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивачу, правомірно розмір посадового окладу та окладу за військове звання було визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. на відповідний тарифний коефіцієнт. Щодо індексації то 01 березня 2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, якою встановлено посадові оклади осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Станом на дату підвищення доходів, позивач не проходив службу в Державній установі «Центр пробації», а був переведений лише 01 липня 2018 р. з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Щодо додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 р., то Уряд право на отримання вказаної винагороди визначив лише особам, які беруть участь у відсічі збройної агресії проти України та охороні органів виконання покарань. Відсутні накази залучення позивача до вказаних заходів.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив обгрунтовано тим, що судом першої інстанції вірно встановлено наявність в нього права на нарахування та виплату грошового забезпечення, розрахованого виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020, 01 січня 2021 р., 01 січня 2022 р. на відповідний тарифний коефіцієнт. В березні 2018 р. його дохід в порівнянні з лютим 2018 р. не збільшився, навпаки зменшився, тому відповідно до пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 він має право на виплату сталого розміру індексації. Також, судом вірно вказано про наявність в нього права на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 30,000 грн. щомісячно в період перебування на посаді начальника Сєвєродонецького районного відділу №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
Відповідно наказу Державної установи «Центр пробації» від 03 листопада 2022 р. №560/к звільнено з 14 листопада 2022 р. за пунктом 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України» та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 - начальника Сєвєродонецького районного відділу №5. 29 травня 2025 р. Державною установою «Центр пробації» надано відповідь №83/79-ЗПІ/8Ян-25, в якій вказано, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби з 01 липня 2018 р. по 14 листопада 2022 р. виплачувалась йому в повному обсязі, а грошове забезпечення за період служби з 01 липня 2018 р. по 14 листопада 2022 р. не збільшувалось.
Не погоджуючись із нарахуванням та виплатою відповідачем грошового забезпечення, без урахування прожиткового мінімуму станом на 01 січня відповідного календарного року, без додаткової винагороди 30 000,00 грн. щомісячно та без сталого розміру індексації, позивач звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 29 січня 2020 р. - дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція п. 4 Постанови №704, яка передбачає обрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. Право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 р. в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно у період з 24 лютого 2022 р. по 01 червня 2022 р. мали особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка». 01 березня 2018 р. набрала чинності Постанова КМУ №704, тобто березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , тому в нього наявне право на отримання індексації відповідно до 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Наказом Міністерства юстиції України від 08 грудня 2020 р. № 4242/5 затверджено Положення про Державну установу «Центр пробації», відповідно до пункту 1 якого Центр є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту.
Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 р. № 925/5, пунктом 3 розділу І якого визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Щодо обрахунку розміру грошового забезпечення слід зазначити наступне.
01 березня 2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", пунктом 4 якої в редакції, чинній на момент прийняття (30 серпня 2017 р.) визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
24 лютого 2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 р. у справі № 440/6017/21 дійшов таких висновків:
- з 01 січня 2020 р. положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з цією постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
У подальшому аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом ще у ряді у постанов, зокрема від 31 серпня 2022 р. у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 р. у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 р. у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 р. у справі № 120/648/22-а, від 22 березня 2023 р. у справі № 340/10333/21, від 06 лютого 2023р. у справі № 160/2775/22, від 19 вересня 2023 р. у справі № 160/15756/21.
Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2024 р. у справі №580/8908/23 зазначив, що не може бути застосовано до даних правовідносин розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів. Військовослужбовці, враховуючи особливий вид їх службової діяльності та спеціальний статус, не відносяться до працівників інших державних органів.
Починаючи з 20 травня 2023 р. до даних правовідносин застосовується вже редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, згідно внесених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №481 змін, в частині визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, виходячи з розміру 1762,00 грн.
Отже, судом першої інстанції зроблено вірний висновок стосовно наявності у відповідача обов'язку здійснити нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 р. по 19 липня 2022 р., виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 р., 01 січня 2021 р., 01 січня 2022 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р.
Щодо індексації грошового забезпечення слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 р. № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 р. визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 141, яка набула чинності 15 березня 2018 р., у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається із урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
На момент підвищення тарифних ставок в березні 2018 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р., ОСОБА_1 не працював у Державній установі "Центр пробації", але отримував грошове забезпечення у Північно-Східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, про що свідчить додана позивачем до відзиву на апеляційну скаргу копія довідки в якій вказано, що розмір його грошового забезпечення, без урахування виплат разового характеру в лютому 2018 р. становив - 8 831,25 грн., в березні 2018 р. - 7 614,00 грн.
Тобто в березні 2018 р. грошовий дохід позивача не збільшився, а навпаки зменшився.
У березні 2018 р. прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн., величина приросту споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 %.
Сума індексації розраховується наступним чином: прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 р. помножений на величину приросту споживчих цін та поділений на 100 (1 762 грн. х 253,30 / 100 = 4 463,15 грн.).
Такий розрахунок індексації наведено Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2024 р. у справі №160/4155/22.
Оскільки підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 р. не відбулося, то у відповідача з моменту початку проходження позивачем у нього служби - 01 липня 2018 р. по 19 липня 2022 р. був наявний обов'язок здійснювати нарахування та виплати йому сталої щомісячної індексації.
Щодо додаткової грошової винагороди слід зазначити наступне.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 168), в пункті 1 якої в редакції постанови № 350 від 22 березня 2022 р., яка застосовується з 24 лютого 2022 р. установлено, що на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 в редакції постанови № 754 від 01 липня 2022 р., яка застосовується з 01 червня 2022 р. установлено, що на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновку, що право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно в період з 24 лютого 2022 р. по 01 червня 2022 р., мали особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка». Після 01 червня 2022р. право на отримання вказаної винагороди, мали лише ті особи, які несли службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 24 лютого 2022 р. по 31 травня 2022 р. включно ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника Сєвєродонецького районного відділу №5 філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області, відповідач в апеляційній скарзі це не заперечує.
Водночас, в апеляційній скарзі наявний абзац наступного змісту " ОСОБА_2 " (Позивач) проходив службу на посаді старшого інспектора Володимирського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області". Суд не бере вказане до уваги, оскільки позивачем у справі є саме ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 .
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 р. № 204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно з додатком, у якому значиться і Луганська область.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності у відповідача обов'язку нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду за період з 24 лютого 2022 р. до 01 червня 2022 р. у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної установи "Центр пробації" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 р. в адміністративній справі №160/17700/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 грудня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий