про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 грудня 2025 року м. Київ № 320/61760/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Горохової Ніни Вікторівни, державного реєстратора Ліончук Н.О. виконавчого комітету Шепетівської міської ради, приватного нотаріусу Білозарецька Олена Юріївна, приватного нотаріусу Колесниченко Максим Олексійович, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Філософія девелопмента» про визнання незаконною та скасування державної реєстрації,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Горохової Ніни Вікторівни ( АДРЕСА_2 ), державного реєстратора Ліончук Н.О. виконавчого комітету Шепетівської міської ради (30405, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Шепетівка, вул. Соборності, буд. 4, код ЄДРПОУ 04060789), приватного нотаріусу Білозарецька Олена Юріївна ( АДРЕСА_3 ), приватного нотаріусу Колесниченко Максим Олексійович ( АДРЕСА_4 ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Філософія девелопмента» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16, оф. 2/1, код ЄДРПОУ 42088061), в якому просить суд:
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу №1000701070028074766, 18:47:19 від 15.10.2025 року, а саме: зміна складу засновників (учасників) юридичної особи, Горохова Н.В., приватний нотаріус Горохова Н.В.
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу №1000701070029074766, 11:50:32, від 20.10.2025 року, а саме: зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна структури власності, вчинені державним реєстратором Ліончук Н.О. виконавчого комітету Шепетівської міської ради;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 1000701070030074766, 12:51:48, від 28.10.2025 року, а саме: зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинені Приватним нотаріусом Білозарецькою О.Ю.;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію скасування/анулювання реєстраційної дії, 10:06:29 від 05.11.2025 року №1000709950034074766, вчинені Приватним нотаріусом Колесниченко М.О., якою скасовано реєстраційну дію: 28.10.2025 12:51:48, 1000701070030074766.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій заявниками не було надано всіх передбачених чинним законодавством документів. Оскаржувані реєстраційні дії відбулись всупереч вимогам статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», оскільки існували підстави для відмови у державній реєстрації. Позовні вимоги направлені на захист права власності позивача на належні корпоративні права (100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Філософія Девелопмепнта»).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/61760/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
За змістом норм частин першої та другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши зміст та матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:
"Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Натомість приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин.
Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, у яких позивач оскаржує дії суб'єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов'язаних з реєстрацією змін до установчих документів товариства, внесенням відомостей щодо зміни складу його засновників та керівника, посилаючись при цьому на недотримання цим суб'єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації, неодноразово висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду.
Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2018 № 904/5857/17 (провадження N12-96гс18) та від 23.10.2019 у справі №819/2895/14-а (провадження N11-1502апп18) вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору. Така вимога залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту шляхом скасування запису в ЄДР, та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства незалежно від обмеження позовних вимог лише оскарженням державної реєстрації.
У постанові від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:
"…Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб…".
Судом установлено, що звернення позивача до суду з цим позовом зумовлене наявністю спору між позивачем (засновником) та учасниками щодо часток у статутному капіталі Товариства, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до пункту 13 цієї статті господарські суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, суд зазначає, що цей спір має вирішуватись у порядку господарського судочинства. Та обставина, що відповідачем у справі є, зокрема, суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин і не робить цей спір публічно-правовим.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частина 6 статті 170 КАС України).
Таким чином, із врахуванням вищенаведеного, у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 170, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Горохової Ніни Вікторівни, державного реєстратора Ліончук Н.О. виконавчого комітету Шепетівської міської ради, приватного нотаріусу Білозарецька Олена Юріївна, приватного нотаріусу Колесниченко Максим Олексійович, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Філософія девелопмента» про визнання незаконною та скасування державної реєстрації.
Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку господарського судочинства.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Парненко В.С.