23 грудня 2025 року № 320/8346/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області
до ОСОБА_1
про стягнення коштів, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що за відповідачем рахуються штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу на суму 6783,00 грн., які в добровільному порядку не погашені.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
04 жовтня 2023 року Головним управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області прийнято Рішення №50 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 5083,00 грн.
06 жовтня 2023 року винесено рішення №51 про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про рекламу - в розмірі 1 700,00 грн (одна тисяча сімсот грн 00 коп) (додаток №11).
Вищезазначені рішення надіслані засобами поштового зв'язку на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ) та на адресу провадження діяльності (вул. М. Оводова, 51, м. Вінниця, ТРЦ «Sky Park», магазин «RESPECT») відповідача та отримані останнім 11 жовтня 2023 року.
У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу за порушення законодавства про рекламу у добровільному, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Змістом спірних правовідносин є питання стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у зв'язку із несплатою такого у добровільному порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР, який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу", реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
За приписами частини 1 статті 26 Закону України "Про рекламу", контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.
Частиною 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (ч.2 ст. 27 Закону України "Про рекламу").
Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України "Про рекламу", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, а також крім тих, які віднесено до компетенції Національного банку України, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Частиною 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, якою затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі Порядок №693), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.
Відповідно до пункту 16 Порядку №693 у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Пунктом 22 Порядку №693 визначено, що не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.
Судом встановлено, що відповідач відзиву на позов із запереченнями щодо позову не надав, і не оскаржував винесене суб'єктом владних повноважень рішення.
Частиною 11 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до пункту 20 Порядку, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 по справі №812/1234/18 висловила позицію, що «на Держпродспоживслужбу покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами та стягнення штрафів у судовому порядку».
Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справах за позовами про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій не може надаватися оцінка законності постановам про їх застосування, оскільки це виходить за межі предмету доказування та повинно вирішуватися у справі щодо їх оскарження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.09.2018 по справі №2a-1465/10/0470, суд дійшов висновку, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Вимогою заявленого позову є стягнення суми санкцій, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення такої суми в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.
При цьому питання правомірності застосованих контролюючим органом санкцій не охоплюється предметом доказування даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні санкції застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі №826/18379/14 та постанові від 18.06.2018 по справі №805/3284/17-а.
За наведених обставин у сукупності, оскільки відповідачем не надано суду доказів дотримання вимог Закону України "Про рекламу", вимог позивача що надання інформації, і сплати до державного бюджету штрафу у сумі:
- 5083,00 грн (п'ять тисячі вісімдесят три гривні) згідно рішення № 50 від 04.10.2023;
- 1700 грн 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень) згідно рішення № 51 від 06.10.2023.
А тому, з урахуванням встановлених обставин по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до положень статті 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави штраф у розмірі 5 083,00 грн (п'ять тисяч вісімдесят три грн 00 коп) та штраф у розмірі 1 700,00 грн (одна тисяча сімсот грн 00 коп), всього на загальну суму 6 783,00 грн (шість тисяч сімсот вісімдесят три грн. 00 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.