про зміну способу і порядку виконання судового рішення
22 грудня 2025 року м. Київ № 640/8348/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправної, зобов'язання вчинити певній дії,
до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить суд змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 640/8348/21 від 08.05.2024, виданого Київським окружним адміністративним судом про зобов'язання Апарату Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 15.05.2002 року по 30.11.2015 року в загальній сумі 42 454, 52 грн. (сорок дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири грн. 52 коп.), шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів (42 454, 52 грн) у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями матеріали справи № 640/8348/21 разом із заявою передані для розгляду судді Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви на 22.12.2025.
22.12.2025 у судове засідання представники сторін, сповіщені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, не з'явилися.
Від ОСОБА_1 засобами підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд заяви без її участі.
Заявник - Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинська О.М. у заяві про зміну способу і порядку виконання рішення просила здійснювати її розгляд без її участі.
Частиною першою, другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, враховуючи наведене, суд вирішив розгляд заяви про встановлення або заміну способу та порядку виконання рішення суду проводити в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали заяви, судом встановлено наступне.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 15.05.2002 року по 30.11.2015 року.
Зобов'язано Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 15.05.2002 року по 30.11.2015 року в загальній сумі 42 454, 52 грн. (сорок дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири грн. 52 коп.).
Зобов'язано Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з 25.05.2006 року по день фактичного розрахунку, з 23.11.2007 року по день фактичного розрахунку, з 07.04.2012 року по день фактичного розрахунку, з 30.11.2015 року по день фактичного розрахунку, в загальній сумі 50 000, 00 грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Апарату Верховної Ради України (код ЄДРПОУ 20064120) на користь ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) витрати за сплату судового збору у сумі 908, 00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.)
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 апеляційні скарги Апарату Верховної Ради України та ОСОБА_1 - залишені без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року без змін.
Після набрання рішенням законної сили (20.03.2024) Київським окружним адміністративними судом 08 травня 2024 року видано виконавчі листи. Строк пред'явлення до виконання - 22.03.2027.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 10.02.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 77144368 з виконання виконавчого листа № 640/8348/21 від 08.05.2024, виданого Київський окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 15.05.2002 року по 30.11.2015 року в загальній сумі 42 454, 52 грн. (сорок дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири грн. 52 коп.).
14.04.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» від Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. надійшла заяву про зміну способу і порядку виконання рішення.
Так, в її обґрунтування заявник зазначає, що Апарат Верховної Ради України листом від 04.04.2025 № 30/10-2025/78722 повідомив відділ про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 640/8348/21 від 08.05.2024, виданого Київським окружним адміністративним, зазначаючи, про те, що відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої є Державна казначейська служба України. Також, повідомлено про те, що з 19 липня 2022 року змінився порядок виконання рішень судів у справах, в яких предметом спірних правовідносин є стягнення коштів з Апарату Верховної Ради України на користь особи, що працювала на посаді помічника - консультанта народного депутата України.
Відтак, вказуючи про те, що Апарат Верховної Ради України не може бути суб'єктом виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року в частині виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 15.05.2002 року по 30.11.2015 року в загальній сумі 42 454, 52 грн. (сорок дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири грн. 52 коп.), оскільки рішення суду повинно виконуватись Державною казначейською службою України за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, просить змінити спосіб та порядок виконавчого листа.
Розглядаючи вказану заяву, суд виходив з такого.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вказана норма статті кореспондується відповідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до норм частин першої та третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, виконавець за заявою сторін, має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Відповідно до статті 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Абзацом десятим пункту 25 Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем від 10.02.2025 відкрито виконавче провадження ВП № 77144368 з виконання виконавчого листа № 640/8348/21 від 08.05.2024, виданого Київський окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 15.05.2002 року по 30.11.2015 року в загальній сумі 42 454, 52 грн. (сорок дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири грн. 52 коп.). Вказаною постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 04.04.2025 № 30/10-2025/78722 боржник - Апарат Верховної ради України повідомив Відділ про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 640/8348/21 від 08.05.2024, виданого Київським окружним адміністративним, зазначаючи, про те, що відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої є Державна казначейська служба України. Також, повідомлено про те, що з 19 липня 2022 року змінився порядок виконання рішень судів у справах, в яких предметом спірних правовідносин є стягнення коштів з Апарату Верховної Ради України на користь особи, що працювала на посаді помічника - консультанта народного депутата України.
Отже, з огляду на викладене, рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі № 640/8348/21 можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд також виходить з того, що питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву головного державного виконавця, враховуючи, що встановлення визначеного способу виконання спрямоване на своєчасне та повне виконання рішення суду, а також відповідає вимогам прямих норм статті 124 Конституції України.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О.М. про зміну способу і порядку виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 640/8348/21 задовольнити повністю.
2. Змінити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 640/8348/21
про зобов'язаня Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 15.05.2002 року по 30.11.2015 року в загальній сумі 42 454, 52 грн. (сорок дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири грн. 52 коп.)
шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України (ЄДРПОУ: 37567646; адреса: 01004, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ) відповідної суми коштів (42 454, 52 грн) у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
3. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам по справі (їх представниками), а також головному державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинській О.М. для виконання (ВП № 77144368).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Шевченко А.В.