23 грудня 2025 року м. Київ справа №320/55790/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 104450003777 від 24 квітня 2024 року в частині перерахунку пенсії із врахуванням неповного страхового стажу 25 років 0 місяців 27 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу позивача період здійснення мною підприємницької діяльності з 17 березня 1994 року по 31 грудня 2003 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії за віком позивача з 22 травня 2024 року з урахуванням доданого страхового стажу.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вказує позивач, восени 2024 року після ознайомлення з матеріалами своєї пенсійної справи на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України йому стало відомо, що як під час призначення пенсії за віком, так і під час її перерахунку відповідач неправильно обчислив трудовий та страховий стаж.
За даними довідки про стаж, до страхового стажу не включені періоди з 17 березня 1994 року по 28 лютого 1998 року, з 01 січня по 31 грудня 2003 року, а період з 01 березня 1998 року по 31 грудня 2000 року включений до страхового стажу по одному місяцю за кожний календарний рік, за період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2010 року до страхового стажу включено тільки 3 роки 6 місяців 9 днів.
На переконання позивача до страхового стажу для обчислення пенсії слід врахувати період здійснення підприємницької діяльності з 17 березня 1994 року по 31 грудня 2003 року, відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Відповідач будь-яких письмових пояснень, відзиву або заперечень проти позову до суду не надав.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та останньому наданий строк для усунення недоліків.
Позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків разом з документом, що підтверджує сплату судового збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області належним чином засвідчену копію всієї пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та довідки про застраховану особу ОК5 - ОСОБА_1 .
На виконання вимог ухвали суду від 04 липня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на адресу суду 04 серпня 2025 року надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 та довідка про застраховану особу ОК5 - ОСОБА_1 .
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» з 25 вересня 2020 року.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28 жовтня 2020 року № 104450003777 позивачу призначена пенсії з урахуванням страхового стажу 25 років 0 місяців 27 днів.
Згідно із записами №№ 15,16 в трудовій книжці, яка видана на ім'я ОСОБА_1 14 вересня 1978 року, останній в період з 04 січня 1993 року по 16 березня 1994 року працював в Спільному малому підприємстві «ЭЛТОН» на посаді головного інженера.
За даними «Форма РС-право» страховий стаж ОСОБА_1 , який врахований для розрахунку пенсії за віком, становить 25 років 0 місяців 27 днів.
До страхового стажу не включений період з 17 березня 1994 року по 28 лютого 1998 року, період з 01 березня 1998 року по 31 грудня 2000 року включений до страхового стажу по одному місяцю за кожний календарний рік, період з 01 січня по 31 грудня 2003 року не включений до страхового стажу.
Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24 квітня 2024 року № 104450003777 позивачу проведено перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу 25 років 0 місяців 27 днів.
Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 177236 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 23 вересня 1993 року був зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 256 017 0000 001160.
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15 лютого 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був взятий на облік Управлінням ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області 23 вересня 1993 року за номером 05-11-11-0023.
17 квітня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис №22560060004001160 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058-ІV).
Закон № 1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
01 січня 2004 року набув чинності Закон № 1058-ІV.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.
Відповідно до частини 2 статі 24 Закону № 1058-ІV, в редакція яка діяла на час призначення мені пенсії, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Суд зауважує, що на теперішній час вказані положення законодавства змінилися, проте, такі зміни не впливають на правила обчислення страхового стажу.
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що при обчисленні страхового стажу позивача до 01 січня 2004 року відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, мав керуватися документами та порядком, які були визначені законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV.
Згідно з пунктом «б» статті 3 Закону № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також в т.ч.: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Пунктом 2 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 17 червня 1993 року № 3290-ХІІ з 1 травня 1993 року для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та на виключно їх праці, були встановлені обов'язкові страхові внески до Пенсійного фонду України в розмірі 9 відсотків суми доходу.
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 3-1 розділу XV Закону № 1058-IV (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року № 793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Отже, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового, так і до страхового стажу фізичних осіб-підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Судом встановлено, що 23 вересня 1993 року позивач був зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 256 017 0000 00116, і з цієї ж дати був взятий на облік як платник обов'язкових внесків на державне соціальне страхування управлінням ПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки за номером 05-11-11-0023.
Згідно з постановами Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 17 червня 1993 року № 3290-ХІІ та «Про розмір обов'язкових внесків на соціальне страхування на 1994 рік» від 24 лютого 1994 року № 3999-XII.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок сплати і обліку страхових та інших внесків підприємств, установ, організацій і громадян до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 26 березня 1992 року № 2-1, та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 № 5-5, облік внесків та доходів, на які вони нараховуються, ведеться органом Пенсійного фонду на особових рахунках і включається до квартального звіту форми № 4-ПФ.
Таким чином, період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 17 березня 1994 року по 31 грудня 2003 року підлягає включенню до страхового стажу, який враховується для обчислення пенсії, за виключенням періоду здійснення підприємницької діяльності та роботи в СМП «Элтон» (29 вересня 1993 року - 16 березня 1994 року), у зв'язку з чим суд доходить висновку про протиправність спірного рішення відповідача в частині перерахунку пенсії із врахуванням неповного страхового стажу (25 років 0 місяців 27 днів), та, відповідно, про наявність правових підстав для включення періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 17 березня 1994 року по 31 грудня 2003 року до страхового стажу, який враховується для обчислення пенсії, та зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, керуючись частиною першою статті 139 КАС України, вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 1937,92 гривень.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 104450003777 від 24 квітня 2024 року в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням неповного страхового стажу 25 років 0 місяців 27 днів.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення ним підприємницької діяльності з 17 березня 1994 року по 31 грудня 2003 року;
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 22 травня 2024 року з урахуванням доданого страхового стажу.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1937,92 грн (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 92 копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.