22 грудня 2025 року м. Київ справа №320/46537/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивачка) з адміністративним позовом до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати рішення атестаційної комісії Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, що оформлене Протоколом № 6 засідання атестаційної комісії Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти від 29.05.2024 року, в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення атестаційної комісії МКЗК ДДМШ № 19, оформленого протоколом № 1 від 29.04.2024 р. щодо відмови ОСОБА_1 у присвоєнні кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»;
- зобов'язати Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти повторно розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення атестаційної комісії МКЗК ДДМШ №19, оформленого протоколом №1 від 29.04.2024 р. з урахуванням висновків суду.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначала, що з 04.10.2022 перебуває на посаді викладача з класу сольного співу у Міському комунальному закладі культури «Дніпровська дитяча музична школа № 19» (далі - МКЗК ДДМШ № 19). Для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» позивачка звернулася до атестаційної комісії першого рівня при МКЗК ДДМШ № 19. Відповідно до протоколу № 1 засідання атестаційної комісії з атестації педагогічних працівників МКЗК ДДМШ № 19 від 29.04.2024 позивачці було відмовлено у присвоєнні кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» як викладачеві, за відсутності вищої профільної освіти, що відповідає навчальній дисципліні та відсутності попередньої атестацій на підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст», натомість було підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст», як викладач. Не погодившись з рішенням атестаційної комісії першого рівня, позивачка подала апеляційну скаргу до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти. Витягом з протоколу № 6 засідання атестаційної комісії Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти від 29 травня 2024 року, яким було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги на рішення атестаційної комісії МКЗК ДДМШ № 19, оформленого протоколом № 1 від 29.04.2024 р. щодо відмови у присвоєнні кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» як викладач через непроходження атестації у поточному році після призначення на посаду педагогічного працівника відповідно до ст. 58 Закону України «Про освіту».
Позивачка рішення атестаційної комісії Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти вважає протиправним, необгрунтованим та таким, що порушує її права.
Зокрема, позивачка завертає увагу, що вона має освіту за фахом викладання співу, бо згідно з дипломом НОМЕР_1 та є викладачем співу, а диплом НОМЕР_2 підтверджує, що вона отримала кваліфікацію викладача. Жоден нормативно-правовий акт не вимагає фахову освіту по співу саме в музичній школі, бо фах це і є «спів», а не заклад в якому це викладається. Така ж вимога відсутня у Положенні № 628, а відтак відповідач протиправно вважає, що у мене відсутня освіта за фахом. Крім того, на думку позивачки, відповідач плутає поняття «кваліфікаційна категорія» та «професійна кваліфікація педагогічного працівника». Позивачка вважає, що професійна кваліфікація це результати навчання, фактично здобуття освіти, а не кваліфікаційна категорія. Також позивачка звертає увагу, що вона при призначенні на роботу їй було присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст» з 11 розрядом, що підтверджується наказом «Про прийняття ОСОБА_2 » № 70-к від 03.10.2022 року при прийомі на роботу до «ДДМШ № 19». Тобто на момент проходження атестації 29.04.2024 та розгляду апеляційної комісії скарги на рішення атестаційної комісії ДДМШ № 19, позивачка мала і фахову освіту, кваліфікаційну категорію «спеціаліст» та кваліфікацію педагогічного працівника, а від так відмова у встановленні їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» з підстав відсутності освіти за фахом та відсутності педагогічної кваліфікації є протиправною, а рішення Відповідача при розгляді апеляційної скарги необґрунтованим. При цьому, зазначає, що свідоцтво про підвищення кваліфікації НОМЕР_3 від 01.11.2019 р., видане Дніпропетровським коледжем культури і мистецтв підтверджує той факт, що позивачка опрацювала удосконалення методики викладання вокалу в мистецьких школах, що свідчить про її професійну кваліфікацію щодо посади викладача з класу співу (вокалу) в мистецькій школі.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що при розгляді атестаційною комісією Держмистецтв поданих ОСОБА_1 атестаційних документів, що надійшли з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , зокрема двох копій дипломів про здобуття ОСОБА_1 вищої освіти, а саме: копії диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 від 25.06.2009 про закінчення у 2009 році Відокремленого підрозділу “Дніпропетровський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» і отримання повної вищої освіти за спеціальністю “Театральне мистецтво» та копії диплома магістра про закінчення у 2015 році Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара за спеціальністю “Управління навчальним закладом» (далі -дипломи про вищу освіту) визначено, що ОСОБА_1 здобула дві вищі освіти освітнього рівня «Спеціаліст» за спеціальністю “Сценічне мистецтво» та освітнього рівня «Магістр» за спеціальністю “Управління навчальним закладом». ОСОБА_1 при наявності двох дипломів про вищу освіту, не має право за жодним з них викладати навчальну дисципліну “Сольний спів», оскільки ОСОБА_1 здобула спеціальності “Театральне мистецтво», “Управління навчальним закладом», а для викладання навчальної дисципліни “Сольний спів» у педагогічного працівника повинна бути спеціальність “Музичне мистецтво». ОСОБА_1 при наявності двох дипломів, не має права за жодним з них викладати навчальну дисципліну «Сольний спів», яка належить до спеціальності «Музичне мистецтво». Це зумовлено тим, що здобуті ОСОБА_1 спеціальності «Театральне мистецтво» та «Управління навчальним закладом» не відповідають вимогам для викладання цієї дисципліни. Відповідно до встановлених вимог, педагогічний працівник, який викладає навчальну дисципліну, повинен мати освіту зі спеціальності та конкретного фаху, що відповідає даній навчальній дисципліні Таким чином, для викладання навчальної дисципліни «Сольний спів» педагогічний працівник повинен мати освіту за спеціальністю «Музичне мистецтво». Враховуючи вищевикладене, атестаційна комісія Держмистецтв, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 01.05.2024 з атестаційними документами, керуючись частиною п'ятою статті 58 Закону України «Про освіту» та пунктом 17 розділу І Положення, одноголосно вирішила: « ОСОБА_1 , викладачу міського комунального закладу культури “Дніпровська дитяча музична школа № 19» Дніпропетровської області на підставі недосягнення таких результативних показників: непроходження ОСОБА_1 атестації у поточному навчальному році після призначення її на посаду педагогічного працівника відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України “Про освіту» для продовження роботи на цій посаді, передбаченого пунктом 17 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, затвердженого наказом Міністерства культури України від 12 липня 2018 року № 628, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 926/32378 (зі змінами), відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення атестаційної комісії міського комунального закладу культури “Дніпровська дитяча музична школа № 19», оформлене протоколом № 1 від 29.04.2024 щодо відмови у присвоєнні кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії»».
Також відповідач звертає увагу, що на його звернення до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, останнє повідомило Держмистецтв, що зокрема, що оскільки професійна назва роботи містить уточнення щодо видів навчальних дисциплін, викладання яких здійснюватиметься певним педагогічним працівником, такий педагогічний працівник повинен мати освіту зі спеціальності та конкретного фаху, що відповідає цій навчальній дисципліні. У даному випадку педагогічний працівник повинен мати освіту зі спеціальності 025 «Музичне мистецтво» та кваліфікацію, яка містить назву «Викладач сольного співу». Присвоєна Дніпропетровським державним музичним училищем імені М.І. Глінки кваліфікація диригента хору, вчителя музики та співу в загальноосвітній школі, викладача сольфеджіо в ДМШ за спеціальністю «Хорове диригування» свідчить про визнання компетентностей випускника, достатніх для роботи на посадах диригента хору, вчителя музики і співу в закладі загальної середньої освіти, та викладача сольфеджіо в дитячій музичній школі, але не викладання сольного співу в музичній школі. Фах, який здобуває особа за спеціальністю (або спеціалізацією) «Хорове диригування» є хоровий спів, що передбачає інші методики викладання, ніж викладання сольного співу. Присвоєні Відокремленим підрозділом «Дніпропетровський факультет Київського національного університету культури» кваліфікація режисера масових свят і обрядів, викладача та Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара кваліфікація «Магістра з управління навчальним закладом, керівник підприємства, установи та організації (у сфері освіти та виробничого навчання)» не є кваліфікаціями, які відповідають вимогам Професійного стандарту викладача мистецької школи (за видами навчальних дисциплін) для викладання навчальної дисципліни «Сольний спів». Зважаючи на викладене, а також, враховуючи норму пункту 17 розділу І Положення про атестацію, особи, призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України «Про освіту», для продовження роботи на посаді викладача навчальної дисципліни «Сольний спів» ОСОБА_1 спочатку необхідно було пройти атестацію на відповідність посаді.
Підсумовуючи, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
02.12.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
02.12.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
18.11.2024 (зареєстровано 02.01.2025) від відповідача до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
22.04.2025 від позивача до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
23.05.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Наказом від 03.10.2022 № 70-к ОСОБА_1 прийнята викладачем сольного співу з 04.10.2022 в Міський комунальний заклад культури «Дніпровська дитяча музична школа №19».
Для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» позивачка звернулася до атестаційної комісії першого рівня при МКЗК ДДМШ № 19.
29.04.2024 згідно Витягу з протоколу №1 засідання атестаційної комісії з атестації педагогічних працівників МКЗК ДДМШ № 19, Атестаційна комісія, розглянувши атестаційні документи педагогічних працівників вирішила: ОСОБА_1 , «спеціаліст» як викладач МКЗК «ДДМШ № 19» на підставі:
- недосягнення абзац другий підпункт 1 пункт 1 розділ V особі вперше присвоюється тарифний розряд, кваліфікаційна категорія відповідно до її освітньої професійної кваліфікації. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» - магістр/спеціаліст, бакалавр за спеціальністю, що відповідає навчальній дисципліні (виду мистецтв) та/або на пряму методичної роботи;
- пункт 17 розділ І особи, призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України «Про освіту» на цих посадах проходять атестацію у поточному навчальному році після призначення. Подальша атестація таких педагогічних працівників проводиться у загальному порядку;
Відмовити у кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» як викладач за відсутності вищої профільної освіти, що відповідає навчальній дисципліні та відсутності попередньої атестації на підтвердження «спеціаліст»
Даним протоколом Атестаційної комісії також вирішено визначити такою, що відповідає займаній посаді: абзац 1 підпункт 1 пункт 3 розділ V проведення занять за типовою (модульною) навчальною програмою, реалізація традиційного набору методів, прийомів, засобів навчання для конкретної навчальної дисципліни; абзац 2 підпункт 1 пункт 3 розділ V щонайменше один сольний (індивідуальний) або в складі колективу (групи) публічний виступ (показ) кожного здобувана з класу викладача (групи) (не враховуючи контрольні заходи) в межах закладу. Підтверджена кваліфікаційна категорія «спеціаліст» як викладач.
01 травня 2024 позивачка звернулася до атестаційної комісії Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (далі - атестаційна комісія Держмистецтв) з апеляційною скаргою щодо оскарження рішення атестаційної комісії міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 19» про відмову у присвоєнні кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії».
До апеляційної скарги від 01 травня 2024 року ОСОБА_1 додано копії таких документів про освіту:
- диплом про закінчення повного курсу Дніпропетровського державного музичного училища ім. М.І. Глінки, по спеціальності “хорове диригування» та присвоєння кваліфікації “диригент хору, учитель музики та співу в загальноосвітній школі, викладач сольфеджіо в ДМШ» (серія ЕТ № 831100 від 24.06.1988, реєстраційний № 19);
- диплом спеціаліста про закінчення у 2009 році Відокремленого підрозділу “Дніпропетровський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» за спеціальністю “Театральне мистецтво» та здобуття кваліфікації режисера естради і масових свят, викладача (серія HP № 37252167 від 25.06.2009);
- диплом магістра про закінчення у 2015 році Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара за спеціальністю “Управління навчальним закладом» та здобуття кваліфікації “Магістр з управління навчальним закладом, керівник підприємства, установи та організації (у сфері освіти та виробничого навчання)» (серія М15 № 040993 від 30.06.2015).
29.05.2024 згідно Витягу з протоколу №6 засідання атестаційної комісії Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, Атестаційна комісія Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, розглянувши апеляційну скаргу з атестаційними документами педагогічного працівника ОСОБА_1 на рішення атестаційної комісії міського комунального закладу культури “Дніпровська дитяча музична школа № 19» про підтвердження кваліфікаційної категорії “спеціаліст» як викладачу, вирішила:
ОСОБА_1 , викладачу міського комунального закладу культури “Дніпровська дитяча музична школа № 19» Дніпропетровської області на підставі недосягнення таких результативних показників:
непроходження ОСОБА_1 атестації у поточному навчальному році після призначення її на посаду педагогічного працівника відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України “Про освіту» для продовження роботи на цій посаді, передбаченого пунктом 17 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, затвердженого наказом Міністерства культури України від 12 липня 2018 року № 628, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 926/32378 (зі змінами),
відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення атестаційної комісії міського комунального закладу культури “Дніпровська дитяча музична школа № 19», оформлене протоколом № 1 від 29.04.2024 щодо відмови у присвоєнні кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії'.
Не погоджуючись з правомірністю таких дій відповідача, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України "Про освіту" цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про освіту" атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п'ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються або підтверджуються кваліфікаційні категорії, присвоюються педагогічні звання. Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Позивач у позовній заяві зазначає, що порядок проведення атестації педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури визначений Положенням про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, що затверджене наказом Міністерства культури України від 12 липня 2018 року за №628.
Суд зазначає, що це положення поширюється на викладачів, концентмейстрів, майстрів виробничого навчання мистецьких шкіл, студій з підготовки акторських кадрів при національних творчих колективах, мистецьких ліцеїв, фахових мистецьких коледжів та прирівняних до них закладів освіти сфери культури, а також на керівників та заступників керівників таких закладів (установ) у частині виконання ними педагогічної, викладацької та/або концентмейської роботи у передбаченому законодавстві обсязі, методистів закладів, методичних, навчально-методичних та науково-методичних підрозділів, установ, на яких поширюються умови оплати праці педагогічних працівників.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що Міський комунальний заклад культури «Дніпровська дитяча музична школа №19», згідно Статуту є мистецькою школою, є позашкільним навчальним закладом освіти сфери культури, закладом спеціалізованої мистецької освіти (музична), яка надає початкову мистецьку освіту. Міський комунальний заклад культури «Дніпровська дитяча музична школа №19» є закладом є комунальним позашкільним закладом початкової мистецької освіти. Заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про культуру», іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства культури та інформаційної політики України, положенням про мистецьку школу, затвердженим наказом Міністерства Культури України від 09.08.2018 № 686, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2018 № 1004/32456, іншими нормативно-правовими актами, рішеннями Засновника або Уповноваженого органу, Статутом.
Як було зазначено вище, наказом від 03.10.2022 № 70-к ОСОБА_1 прийнята викладачем сольного співу з04.10.2022 в Міський комунальний заклад культури «Дніпровська дитяча музична школа №19», а отже на неї не поширюється вимоги Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, затверджене наказом Міністерства культури України від 12.07.2018 р. №628.
У той же час, порядок проведення атестації педагогічних працівників як системи заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання їхньої педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання (далі - атестація) регулюється Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України 09 вересня 2022 року № 805 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 10 вересня 2024 року № 1277) (далі - Положення).
Згідно пунктом 1 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805, за результатами атестації педагогічного працівника встановлюється його відповідність або невідповідність займаній посаді та присвоюється (не присвоюється) кваліфікаційна категорія або підтверджується (не підтверджується) раніше присвоєна кваліфікаційна категорія та раніше присвоєне педагогічне звання.
Відповідно до п.4 розділу І Положення атестація є обов'язковою. Атестація може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію один раз на 5 років, крім випадків, визначених цим Положенням. Атестація проводиться з дотриманням академічної доброчесності.
Пунктом 8 розділу І Положення встановлено, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться відповідно до законодавства та є необхідною умовою атестації. Загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб'єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації. Здобуття освіти в закладі вищої, фахової передвищої освіти наступні 5 років зараховується як підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Згідно п. 9 розділу І Положення кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста), бакалавра чи магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста).
При прийнятті на роботу педагогічним працівникам (особам, призначеним на посади педагогічних працівників) атестаційною комісією присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст» без проведення будь-яких заходів, пов'язаних із вивченням й оцінюванням його діяльності та професійних компетентностей.
Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста), бакалавра чи магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж 3 роки.
Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра або освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра чи магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж 5 років.
Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній ступінь вищої освіти магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж 7 років.
Педагогічному працівнику, який має освітньо-науковий / освітньо-творчий, ступінь вищої освіти, науковий ступінь або вчене звання, за його заявою рішенням атестаційної комісії кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється як правило без дотримання послідовності.
Особи, які не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки та працюють на посадах педагогічних працівників закладів освіти, можуть атестуватися без дотримання послідовності на присвоєння кваліфікаційної категорії за таких умов:
«спеціаліст другої категорії» - за наявності не менше ніж 2 років такого стажу роботи;
«спеціаліст першої категорії» - не менше ніж 5 років;
«спеціаліст вищої категорії» - не менше ніж 7 років.
Атестація таких осіб, які призначені на посади педагогічних працівників у заклади загальної середньої освіти проводиться не раніше ніж через 1 рік після призначення.
Згідно з пунктом 11 розділу І Положення кваліфікаційні категорії та педагогічні звання присвоюються за результатами атестації як правило послідовно. Наявність освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня педагогічного працівника підтверджується відповідним документом про освіту. Наявність стажу роботи на посадах педагогічних працівників визначається відповідно до даних його особової справи, трудової книжки або відомостей про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи на посадах педагогічних працівників, що визначені Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963. Посадові обов'язки педагогічного працівника визначаються його посадовою інструкцією.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення Для атестації педагогічних працівників щорічно до 20 вересня створюються атестаційні комісії, які є постійно діючими впродовж строку, встановленого цим Положенням
Визначення рівня професійної діяльності педагогічного працівника та його відповідності займаній посаді визначається колегіально атестаційною комісією, у складі не менше п'яти осіб. Крім того, до роботи в складі атестаційної комісії включаються представники первинних або територіальних профспілкових організацій у кількості до 2 осіб включно (пункт 2 розділу ІІ Положення).
Рішення атестаційної комісії приймають шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів "за" і "проти" атестаційна комісія приймає рішення в інтересах педагогічного працівника, який атестується ( пункт 4 розділу ІІ).
Повноваження атестаційних комісій відповідних рівнів виписано у пунктах 7-9 розділу ІІ Положення. Це зокрема: розгляд документів, поданих педагогічними працівниками, встановлення їх відповідність вимогам законодавства та вжиття заходів щодо перевірки за потреби їх достовірності; прийняття рішення про відповідність (невідповідність) педагогічних працівників займаним посадам; присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні). Атестаційні комісії II та ІІІ рівнів наділені ще повноваженнями розгляду апеляцій на рішення атестаційних комісій нижчих рівнів.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення атестаційна комісія розглядає документи педагогічних працівників, які атестуються, за потреби перевіряє їх достовірність, встановлює дотримання вимог пунктів 8, 9 розділу I цього Положення (стосовно підвищення кваліфікації та дотримання вимог щодо присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій). Атестаційна комісія оцінює професійні компетентності педагогічного працівника з урахуванням його посадових обов'язків.
Для належного оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника атестаційна комісія може прийняти рішення про вивчення практичного досвіду його роботи. У такому випадку атестаційна комісія має визначити зі складу членів атестаційної комісії членів, які аналізуватимуть практичний досвід роботи педагогічного працівника, а також затвердити графік заходів з його проведення.
Атестаційна комісія може запросити педагогічного працівника на своє засідання у разі виникнення до нього питань, зокрема пов'язаних з поданими ним документами (пункт 8 розділу ІІІ).
Педагогічний працівник може бути присутнім на засіданні атестаційної комісії під час розгляду питань, що стосуються його атестації (пункт 9 розділу ІІІ).
Пунктом 17 розділу І Положення заборонено створення перешкод для проходження педагогічним працівником атестації, необґрунтовану відмову у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.
Тож, саме на членів атестаційної комісії покладається відповідальність за об'єктивну оцінку професійної діяльності педагогічного працівника та присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії залежно від результатів діяльності.
Таким чином, визначення рівня професійної діяльності педагогічного працівника та його відповідності займаній посаді належить до дискреційних повноважень атестаційної комісії. Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805, за результатами атестації педагогічного працівника: - встановлюється його відповідність або невідповідність займаній посаді; - присвоюється (або не присвоюється) кваліфікаційна категорія; - підтверджується (або не підтверджується) раніше присвоєна кваліфікаційна категорія; - підтверджується (або не підтверджується) раніше присвоєне педагогічне звання.
Рішення атестаційної комісії щодо відповідності педагогічного працівника займаній посаді та присвоєння (або підтвердження) кваліфікаційної категорії ухвалюється на основі глибокого аналізу робочого процесу, що включає: - проведення уроків. Оцінюється організація навчального процесу, зокрема структура уроку, дотримання логіки його побудови, використання інтерактивних та інноваційних методів навчання, активізація пізнавальної діяльності учнів. Враховується відповідність обраної теми програмним вимогам, рівню підготовки учнів, а також актуальність матеріалу у контексті формування ключових компетентностей. Також, оцінюється вміння вчителя доступно й логічно викладати матеріал, послідовність та чіткість подання інформації, застосування дидактичних засобів (презентацій, таблиць, схем тощо) для кращого розуміння учнями навчального матеріалу. Особлива увага приділяється також тому, наскільки ефективно педагог стимулює учнів до участі в обговореннях, груповій роботі, розв'язанні практичних завдань, а також вміння адаптувати підхід до учнів із різними рівнями підготовки.
А також, передбачає аналіз таких аспектів, як: результати педагогічної діяльності, зокрема успішність учнів, участь у конкурсах, олімпіадах, конференціях; - використання інноваційних методів навчання та виховання; - участь вчителя у підвищенні кваліфікації, семінарах, тренінгах; - особистий внесок у розвиток освіти та поширення педагогічного досвіду.
Такий комплексний аналіз робочого процесу забезпечує об'єктивне оцінювання педагогічної майстерності вчителя. Важливим критерієм є здатність учителя створити умови для розвитку інтересу до навчання, формування навичок критичного мислення та застосування отриманих знань на практиці.
На підставі вказаного атестаційна комісія формує висновки про відповідність педагога займаній посаді та його професійний рівень.
При цьому, відповідно до п. 1 розділу V Порядку у разі незгоди педагогічного працівника з рішеннями атестаційних комісій I чи II рівнів він має право оскаржити такі рішення шляхом подання апеляції до відповідної атестаційної комісії вищого рівня впродовж 7 робочих днів із дати отримання педагогічним працівником атестаційного листа (особисто або на електронну адресу).
Пунктом 4 розділу V Порядку атестаційна комісія за результатами розгляду апеляції ухвалює рішення про:
відповідність педагогічного працівника займаній посаді, підтвердження раніше присвоєної кваліфікаційної категорії, присвоєння педагогічного звання та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;
присвоєння педагогічному працівнику наступної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;
залишення рішення атестаційної комісії нижчого рівня без змін, а апеляцію без задоволення.
У разі незгоди педагогічного працівника з рішенням атестаційної комісії вищого рівня щодо розгляду апеляційної заяви, він має право оскаржити таке рішення до суду в установленому законодавством порядку (п. 6 розділу V Порядку).
Матеріалами справи встановлено, що позивачка для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» позивачка звернулася до атестаційної комісії першого рівня при МКЗК ДДМШ № 19.
29.04.2024 згідно Витягу з протоколу №1 засідання атестаційної комісії з атестації педагогічних працівників МКЗК ДДМШ № 19, Атестаційна комісія, розглянувши атестаційні документи педагогічних працівників вирішила: ОСОБА_1 , «спеціаліст» як викладач МКЗК «ДДМШ № 19» на підставі:
- недосягнення абзац другий підпункт 1 пункт 1 розділ V особі вперше присвоюється тарифний розряд, кваліфікаційна категорія відповідно до її освітньої професійної кваліфікації. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» - магістр/спеціаліст, бакалавр за спеціальністю, що відповідає навчальній дисципліні (виду мистецтв) та/або на пряму методичної роботи;
- пункт 17 розділ І особи, призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України «Про освіту» на цих посадах проходять атестацію у поточному навчальному році після призначення. Подальша атестація таких педагогічних працівників проводиться у загальному порядку;
Відмовити у кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» як викладач за відсутності вищої профільної освіти, що відповідає навчальній дисципліні та відсутності попередньої атестації на підтвердження «спеціаліст»
Даним протоколом Атестаційної комісії також вирішено визначити такою, що відповідає займаній посаді: абзац 1 підпункт 1 пункт 3 розділ V проведення занять за типовою (модульною) навчальною програмою, реалізація традиційного набору методів, прийомів, засобів навчання для конкретної навчальної дисципліни; абзац 2 підпункт 1 пункт 3 розділ V щонайменше один сольний (індивідуальний) або в складі колективу (групи) публічний виступ (показ) кожного здобувана з класу викладача (групи) (не враховуючи контрольні заходи) в межах закладу. Підтверджена кваліфікаційна категорія «спеціаліст» як викладач.
01 травня 2024 р. до атестаційної комісії Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (далі - атестаційна комісія Держмистецтв) надійшла апеляційна скарга з атестаційними документами викладача міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 19» Дніпропетровської області ОСОБА_1 щодо оскарження рішення атестаційної комісії міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 19» про відмову у присвоєнні кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії».
Атестаційна комісія Держмистецтв листом від 01.05.2024 № 1.2/ЗО-А/3.1/2-24 повідомила ОСОБА_1 , що відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, затвердженого наказом Міністерства культури України від 12 липня 2018 року № 628, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 926/32378 (далі - Положення), апеляційна скарга, що надійшла з електронної адреси на ім'я ОСОБА_1 щодо розгляду атестаційних документів в порядку оскарження на рішення атестаційної комісії МКЗК «Дніпровська дитяча музична школа №19», зареєстрована від 01.05.2024 № 12-А/15-24.
21 травня 2024 року відбулось засідання атестаційної комісії Держмистецтв, на якому одноголосно прийнято рішення (“За» - 12, “проти» - 0, “утримався» - 0) направити листи-запрошення на наступне засідання атестаційної комісії з розгляду апеляційних скарг Держмистецтв, заплановане на 29 травня 2024 року педагогічному працівнику ОСОБА_1 та атестаційній комісії міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 19».
Атестаційна комісія з розгляду апеляційних скарг Держмистецтв листом від 21.05.2024 № 1.2/46-А/3.1/2-24, відповідно до пункту 11 розділу III Положення, запросила ОСОБА_1 на засідання атестаційної комісії з розгляду апеляційних скарг Держмистецтв 29 травня 2024 року.
Одночасно, листом від 21.05.2024 № 1.2/44-А/3.1/2-24, відповідно до пункту 11 розділу III Положення, атестаційна комісія з розгляду апеляційних скарг Держмистецтв запросила атестаційну комісію міського комунального закладу культури «Дніпровська дитяча музична школа № 19» на засідання 29 травня 2024 року.
29 травня 2024 року відбулось засідання атестаційної комісії з розгляду апеляційних скарг Держмистецтв, на якому розглядалися апеляційні скарги з атестаційними документами педагогічних працівників, що надійшли до 21 травня 2024 року, в тому числі апеляційну скаргу з атестаційними документами ОСОБА_1 .
Так, атестаційна комісія Держмистецтв, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 01.05.2024 з атестаційними документами, керуючись частиною п'ятою статті 58 Закону України «Про освіту» та пунктом 17 розділу І Положення, одноголосно вирішила:
« ОСОБА_1 , викладачу міського комунального закладу культури “Дніпровська дитяча музична школа № 19» Дніпропетровської області на підставі недосягнення таких результативних показників:
непроходження ОСОБА_1 атестації у поточному навчальному році після призначення її на посаду педагогічного працівника відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України “Про освіту» для продовження роботи на цій посаді, передбаченого пунктом 17 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, затвердженого наказом Міністерства культури України від 12 липня 2018 року № 628, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 926/32378 (зі змінами),
відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення атестаційної комісії міського комунального закладу культури “Дніпровська дитяча музична школа № 19», оформлене протоколом № 1 від 29.04.2024 щодо відмови у присвоєнні кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії»».
В протиправність даного рішення позивачка зазначає та підтверджено матеріалами справи, що позивачка:
- у 1988 закінчила Дніпропетровське державне музичне училище ім. М.І. Глінки по спеціальності «хорове диригування» та присвоєно кваліфікації: диригента хору, вчителя музики та співу в загальноосвітній школі, викладача сольфеджіо в ДМШ»;
- у 2009 р. я закінчила Відокремлений підрозділ «Дніпропетровський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Театральне мистецтво» та здобула кваліфікацію режисера естради і масових свят, викладача;
- у 2005 р. закінчила Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара та здобула кваліфікацію «Управління навчальним закладом, керівник підприємства, установи та організації (у сфері освіти та виробничого навчання)».
Також матеріалами справи встановлено, що позивачка:
- з 26.08.2003 по 03.09.2009 перебувала на посаді викладача музики в Середній школі № 52 м. Дніпропетровська;
- з 03.09.2009 по 01.09.2010 перебувала на посаді керівника гуртка в Середній школі № 52 м. Дніпропетровська;
- з 01.09.2010 р. по 28.09.2018 р. перебувала на посаді музичного керівника в КЗО дошкільної навчальний заклад № 395 «Півник»;
- з 01.09.2010 по 28.09.2018 перебувала на посаді музичного керівника в Середній загальноосвітній школі № 52» Дніпропетровської міської ради за сумісництвом.
Позивачкою також надано копію свідоцтва про підвищення кваліфікації СВ № 000155 від 01.11.2019 видане Дніпропетровським коледжем культури і мистецтв підтверджує той факт, що вона опрацювала удосконалення методики викладання вокалу в мистецьких школах, що свідчить про мою професійну кваліфікацію щодо посади викладача з класу співу (вокалу) в мистецькій школі.
Поряд з цим, позивачка зазначає, що при призначенні на роботу їй було присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст» з 11 розрядом, це підтверджується наказом «Про прийняття ОСОБА_2 » № 70-к від 03.10.2022 року при прийомі на роботу до «ДДМШ № 19». А тому, позивачка вважає, що на момент проходження атестації 29.04.2024 та розгляду апеляційної комісії скарги на рішення атестаційної комісії ДДМШ № 19, вона мала і фахову освіту, кваліфікаційну категорію «спеціаліст» та кваліфікацію педагогічного працівника, а від так відмова у встановленні їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» з підстав відсутності освіти за фахом та відсутності педагогічної кваліфікації є протиправною, а рішення відповідача при розгляді апеляційної скарги необґрунтованим.
У той же час, з поданого до суду відповідачем відзиву встановлено, що при розгляді атестаційною комісією Держмистецтв поданих ОСОБА_1 атестаційних документів, що надійшли з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , зокрема двох копій дипломів про здобуття ОСОБА_1 вищої освіти, а саме: копії диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 від 25.06.2009 про закінчення у 2009 році Відокремленого підрозділу “Дніпропетровський факультет Київського національного університету культури і мистецтв» і отримання повної вищої освіти за спеціальністю “Театральне мистецтво» та копії диплома магістра про закінчення у 2015 році Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара за спеціальністю “Управління навчальним закладом» (далі - дипломи про вищу освіту) визначено, що ОСОБА_1 здобула дві вищі освіти освітнього рівня «Спеціаліст» за спеціальністю “Сценічне мистецтво» та освітнього рівня «Магістр» за спеціальністю “Управління навчальним закладом».
Атестаційною комісією встановлено, що:
- ОСОБА_1 при наявності двох дипломів про вищу освіту, не має право за жодним з них викладати навчальну дисципліну “Сольний спів», оскільки ОСОБА_1 здобула спеціальності “Театральне мистецтво», “Управління навчальним закладом», а для викладання навчальної дисципліни “Сольний спів» у педагогічного працівника повинна бути спеціальність “Музичнемистецтво».
- ОСОБА_1 при наявності двох дипломів, не має права за жодним з них викладати навчальну дисципліну «Сольний спів», яка належить до спеціальності «Музичне мистецтво». Це зумовлено тим, що здобуті ОСОБА_1 спеціальності «Театральне мистецтво» та «Управління навчальним закладом» не відповідають вимогам для викладання цієї дисципліни. Відповідно до встановлених вимог, педагогічний працівник, який викладає навчальну дисципліну, повинен мати освіту зі спеціальності та конкретного фаху, що відповідає даній навчальній дисципліні Таким чином, для викладання навчальної дисципліни «Сольний спів» педагогічний працівник повинен мати освіту за спеціальністю «Музичне мистецтво».
Поряд з цим, суд зазначає, що Відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 №327 (зі змінами) (далі -Класифікатор професій), кодом та назвою професії, за якою утворюється посада викладача мистецької школи є « 3340 Викладач мистецької школи (за видами навчальних дисциплін)». Для зазначеної професії розроблено і наказом Міністерства економіки України від 04 травня 2022 року № 1110-22 затверджено професійний стандарт «Викладач мистецької школи (за видами навчальних дисциплін)», який визначає професійні компетентності та вимоги до кваліфікації викладача мистецької школи, який набув чинності 05 травня 2022 року (далі -Професійний стандарт).
Згідно з пунктами 1.10 та 1.11 Професійного стандарту однією з умов допуску до роботи на посаді викладача митецької школи є наявність документу про фахову передвишу (диплом фахового молодшого бакалавра) або вищу (диплом молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), бакалавра, магістра (спеціаліста)) освіту. Відповідно до пункту 2.1 Професійного стандарту первинна професійна підготовка (назва кваліфікації) здійснюється за спеціальностями галузі знань «Культура та мистецтво» на відповідних рівнях освіти.
Згідно з описом трудових функцій, викладених в розділі 6 Професійного стандарту, викладач мистецької школи повинен, зокрема, знати предметну область, види занять та форми роботи з учнями, професійну термінологію, зміст, цілі та програмні результати навчання, інструменти інклюзивного навчання в освітньому процесі, методики, процедури, форми та інструменти визначення спроможності учнів володіти фаховими навичками в обсязі, необхідному для викладання, обирати, застосовувати, адаптувати та коригувати методи, прийоми, засоби, технології навчання для забезпечення досягнення учнем програмних результатів навчання тощо.
Відповідно до стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 026 «Сценічне мистецтво» (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 762, з 2021 року спеціальність 6.020201 «Театральне мистецтво» перейменовано на 026 «Сценічне мистецтво»), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 червня 2021 року№ 741, предметною областю для здобуття освіти за цією спеціальністю є сценічне мистецтво як мистецький феномен, теорія та практика сценічного мистецтва та освіти. Цілі навчання - підготовка фахівців, здатних розв'язувати складні спеціалізовані задачі у сфері сценічного мистецтва. Теоретичний зміст предметної області - ключові поняття, концепції, засади сценічного мистецтва, сценічне мистецтво як соціокультурний та мистецький феномен, теорія та практика сценічного мистецтва. Методи, методики та технології створення, методики аналізу, технології відтворення та критичної рецепції сценічного тексту; моделювання багатовимірної професійної реальності; технології підготовки, випуску, організаційного та педагогічного супроводу, просування, репродукування, презентації, популяризації сценічного продукту; інформаційні та комунікативні технології. Інструменти та обладнання - комп'ютерне та програмне забезпечення; мультимедійні засоби у сфері сценічного мистецтва; обладнання для створення, фіксації та дослідження продуктів сценічного мистецтва.
Згідно зі стандартом вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 025 «Музичне мистецтво», затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 24.05.2019 р. № 727, об'єктами вивчення є сукупність феноменів і проблем музичного мистецтва, створення та інтерпретація продуктів музичної творчості, вдосконалення гри на музичних інструментах, педагогічна майстерність в галузі музичної освіти. Ціль навчання - підготовка високопрофесійних фахівців, здатних розв'язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у сфері музичного мистецтва, що передбачає застосування певних теорій та методів концертно-виконавської, композиторської, диригентської, музикознавчої, дослідницької, педагогічної, звукорежисерської, менеджерської діяльності у сфері музичного мистецтва і характеризується комплексністю та невизначеністю умов. Теоретичний зміст предметної області - теорія та історія музики; музична та педагогічна діяльність. Методи та методики - методи та методики створення виконавської, композиторської, музикознавчої інтерпретації музичного твору та здійснення педагогічної музичної діяльності. Інструменти та обладнання - музичні інструменти, комп'ютерне та програмне забезпечення, мультимедійні засоби у сфері музичної діяльності.
Отже, оскільки професійна назва роботи містить уточнення щодо видів навчальних дисциплін, викладання яких здійснюватиметься певним педагогічним працівником, такий педагогічний працівник повинен мати освіту зі спеціальності та конкретного фаху, що відповідає цій навчальній дисципліні. У даному випадку педагогічний працівник повинен мати освіту зі спеціальності 025 «Музичне мистецтво» та кваліфікацію, яка містить назву «Викладач сольного співу».
Також, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів від 23.12.2015 за №1109 затверджено Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників (надалі по тексту також Порядок №1109), в якому серед кваліфікаційних категорій міститься також «спеціаліст».
Пунктом 5 Порядку №1109 передбачено, що кваліфікаційна категорія присвоюється у разі призначення на посаду педагогічного працівника, на якій передбачено її присвоєння:
- особі з освітнім ступенем магістра, яка вперше призначається на таку посаду, - «спеціаліст»;
- особі, яка має науковий ступінь «спеціаліст вищої категорії».
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 р. №1109» із постанови Уряду України №1109 від 23.12.2015 повністю виключено розділ «Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників», в тому числі пункту 5 Порядку №1109, а тому станом на час прийняття відповідачами оскаржуваного рішення та вчиненням підготовчих/процедурних дій щодо його ухвалення, положення пункту 5 Порядку №1109, не були чинними.
За вказаних обставин, присвоєна Дніпропетровським державним музичним училищем імені М. І. Глінки кваліфікація диригента хору, вчителя музики та співу в загальноосвітній школі, викладача сольфеджіо в ДМШ за спеціальністю «Хорове диригування» свідчить про визнання компетентностей випускника, достатніх для роботи на посадах диригента хору, вчителя музики і співу в закладі загальної середньої освіти, та викладача сольфеджіо в дитячій музичній школі, але не викладання сольного співу в музичній школі. Фах, який здобуває особа за спеціальністю (або спеціалізацією) «Хорове диригування» є хоровий спів, що передбачає інші методики викладання, ніж викладання сольного співу.
Присвоєні Відокремленим підрозділом «Дніпропетровський факультет Київського національного університету культури» кваліфікація режисера масових свят і обрядів, викладача та Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара кваліфікація «Магістра з управління навчальним закладом, керівник підприємства, установи та організації (у сфері освіти та виробничого навчання)» не є кваліфікаціями, які відповідають вимогам Професійного стандарту викладача мистецької школи (за видами навчальних дисциплін) для викладання навчальної дисципліни «Сольний спів».
Класифікатор професій визначає такі професійні назви робіт та їх групи, що стосуються педагогічної діяльності, зокрема: 2310 Викладачі закладів вищої освіти; 232 Викладачі закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти; 2320 Вчителі закладів загальної середньої освіти та спеціалізованої освіти; 233 Вчителі початкової школи та працівники закладів дошкільної освіти; 3310 Вчитель початкових класів (з дипломом фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра); 2320 Викладач мистецького ліцею; 3340 Викладач мистецької школи (за видами навчальних дисциплін). Таким чином, Класифікатор професій розрізняє відповідні професії, в тому числі визначаючи місце (заклад), де запроваджуються відповідні посади. За кожною з цих посад (груп посад) затверджені професійні стандарти. У зв'язку з цим, ці професії, як і професійні кваліфікації, що містять назви цих професій, не є аналогічними».
Також суд звертає увагу, що згідно наявного в матеріалах справи копії атестаційного листа, зокрема в п. 10 вказано, що ОСОБА_1 від 01 травня 2024 року, ОСОБА_1 викладає навчальну дисципліну «Сольний спів». При цьому, у пункті 11 атестаційного листа від 01 травня 2024 року ОСОБА_1 , відсутня інформація щодо дати проходження та результатів попередньої атестації.
Суд також бере до уваги той факт, що в матеріалах справи, що надійшли з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , відсутня інформація щодо проходження попередньої атестації ОСОБА_1 за відповідною посадою з моменту прийняття (04 жовтня 2022 р.) ОСОБА_1 на роботу до МКЗК «Дніпровська дитяча музична школа № 19», де вона працює.
Таким чином, беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку, що атестаційною комісією з атестації педагогічних працівників МКЗК ДДМШ № 19 правомірно відмовлено позивачці у кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» як викладач за відсутності вищої профільної освіти, що відповідає навчальній дисципліні та відсутності попередньої атестації на підтвердження «спеціаліст» та підтверджена кваліфікаційна категорія «спеціаліст» як викладач.
За вказаних підстав відповідач приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги позивачки на рішення атестаційної комісії міського комунального закладу культури “Дніпровська дитяча музична школа № 19», оформлене протоколом № 1 від 29.04.2024 щодо відмови у присвоєнні кваліфікаційної категорії “спеціаліст вищої категорії» діяв у межах та у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог позивача належить відмовити.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.