23 грудня 2025 року м. Київ справа №320/23335/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ №144 від 07.04.2023 по Головному управлінні Національної поліції в Київській області в частині звільнення із займаної посади начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, майора поліції ОСОБА_1 ;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що його незаконно звільнено з посади начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області наказом №144 від 07.04.2023, оскільки він не вчиняв будь - яких порушень в частині своїх службових повноважень. Позивач вказує на те, що протягом кожного тижня місяця з особовим складом ввіреного йому підрозділу сектору превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводилась профілактична робота щодо непопущення порушень службової та транспортної дисципліни, у результаті чого, на думку останнього, в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а відповідач необґрунтовано дійшов до висновку про порушення ним вимог чинного законодавства України, які є наслідком поведінки іншої особи (підлеглого позивача).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити в позові.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Київській області (далі ГУНП в Київській області).
Наказом ГУНП в Київській області від 14.02.2020 №46 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Наказом ГУНП в Київській області від 17.02.2021 №44 о/с позивач призначений на посаду начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
30.03.2023 до ГУНП в Київській області з Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшла інформація про можливе порушення Правил дорожнього руху окремими працівниками Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
З метою перевірки отриманої інформації, згідно зі статтями 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, видано наказ №459 від 31.03.2023 про призначення та проведення службового розслідування.
05.04.2023 начальником ГУНП в Київській області затверджено висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, яким запропоновано, зокрема, за порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1, пункту 5 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, неналежному контролі за діями підлеглих та неналежному вивченні індивідуальних та професійних якостей ОСОБА_2 , що у подальшому призвело до поршення останнім службової дисципліни та допущення надзвичайної події, начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_1 звільнити з посади.
На підставі висновку службового розслідування від 05.04.2023 Головним управлінням Національної поліції в Київській області видано наказ від 07.04.2023 №144, відповідно до пункту 2 якого до майора поліції ОСОБА_1 , начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Наказом ГУНП в Київській області від 11.04.2023 №73о/с відповідно до абзацу 5 (як виконання дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1 призначено інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції, установивши йому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, посадовий оклад у розмірі 2400 грн та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 відсотків, звільнивши з посади начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції цього ж районного управління поліції.
Не погоджуючись з пунктом 2 наказу ГУНП в Київській області від 07.04.2023 №144, вважаючи висновки комісії безпідставними та необґрунтованими, з огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступнку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі по тексту - Закон № 580-VIII), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, який регламентує сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі по тексту - Дисциплінарний статут)(у редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Так, згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 1-2 статті 19 Закону № 580-VIII).
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Правовими положеннями статті 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Так, статтею 12 Дисциплінарного статуту регламентовано, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (частина перша статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з пунктами 7-8 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Аналіз наведених правових положень дає суду підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для прийняття наказу від 07.04.2023 № 144, в частині застосування до начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, майора поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування від 05.04.2023.
Так, висновком службового розслідування встановлено таке.
До Головного управління Національної поліції в Київській області 30.03.2023 з Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшла інформація про порушення інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_2 , Правил дорожнього руху.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу Головного управління від 01.02.2021 № 23 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
Надалі, як встановлено під час проведення службового розслідування 30.03.2023 близько 09.00, ОСОБА_2 прибув до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, який знаходиться по вул. Привокзальна, 3 у м. Біла Церква, Київської області, де у вказаний період часу відбулась нарада у кабінеті начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 , на якій працівникам сектору було доведено службову інформацію та поставлено службові завдання, а також наголошено на їх виконанні.
На вказаній нараді ОСОБА_2 було поставлено завдання спільно із поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Г оловного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 , здійснити профілактичні зустрічі із учнями навчального закладу Фурсівського ліцею-гімназії, який знаходиться по АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим останні приступили до його виконання.
Так, ОСОБА_1 на його особистий мобільний телефон надійшов фотознімок з підтвердженням перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в закладі освіти, під час проведення вищевказаних зустрічей.
Окрім того, у мережі Інтернет на соціальній сторінці "Фейсбук" користувача Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області з дописом "Поліцейські Київщини продовжують проводити профілактичні заходи серед молоді Інспектор сектору ювенальної превенції та поліцейський офіцер Фурсівської громади завітали до навчальних закладів Великополовецького. Поліцейські розповіли підліткам про булінг, адміністративну та кримінальну відповідальність неповнолітніх. Крім цього, правоохоронці нагадали дітям правила ПДР. Наприкінці зустрічі учні ставили питання, на які отримували чіткі роз'яснення правових норм від працівників поліції" опубліковано публікація щодо проведення заходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Того ж дня близько 16:30 ОСОБА_1 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що у нього погане самопочуття і він має усі симптоми вірусного захворювання.
Враховуючи ситуацію щодо захворювання 5 працівників поліції у секторі ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського РУП ГУ ОСОБА_1 було надано усний дозвіл ОСОБА_2 відкрити лікарняний.
Враховуючи викладене, за результатами перевірки з офіційного сайту Пенсійного фонду України встановлено, що ОСОБА_2 з 30.03.2023 відкритий лікарняний (номер лікарняного в ЕРЛН - 7410165-2013991843-1).
Надалі, як встановлено під час проведення службового розслідування того ж дня близько 16:00, ОСОБА_2 перебуваючи по вул. Леваневського в м. Біла Церква зустрівся із своїми знайомими - інспектором взводу № 1 роти № 6 полку поліції особливого призначення ГУНП в Київській області ОСОБА_4 та заступником командира ТОР БПП у м. Біла Церква УШІ у Київській області ДПП НП України Жицьким Віталієм Вячеславовичем, які перебували у вихідному.
Надалі близько 16:04, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попередньо домовившись відпочити, прибули до кафе "Вернисаж", яке знаходиться по вул. Молодіжна в м. Біла Церква, Київської області
Як зазначили у своїх поясненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у вказаному розважальному закладі ОСОБА_2 вживав алкогольні напої, а саме горілку, після чого останній близько 18:00 покинув кафе "Вернисаж".
О 19:10 до чергової служби Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом дорожньо-транспортної пригоди без травмованих.
Вказана подія зареєстрована до системи ІПНП Білоцерківського РУП за №816 від 30.03.2023, а на місце події направлено працівників БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП НП України.
Як встановлено під час проведення службового розслідування, ОСОБА_2 перебуваючи за кермом автомобіля марки «Volkswagen Jetta» номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Митрофанова в м. Біла Церква допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля марки «Hyundai Sonata» номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований з правого боку вулиці.
Князєв Я.І, після вчинення дорожньо - транспортної пригоди не зупинився, а на автомобілі марки «Volkswagen Jetta» номерний знак НОМЕР_3 продовжив рух, де у подальшому у зв'язку з технічними несправностями вказаного автомобіля, здійснив вимушену зупинку, яка перешкодила йому зникнути з місця пригоди.
Як зазначив під час проведення службового розслідування ОСОБА_7 , 30.03.2023 він став свідком дорожньо - транспортної пригоди, у результаті якої автомобіль марки «Volkswagen Jetta» номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Митрофанова в м. Біла Церква допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля марки «Hyundai Sonata» номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований з правого боку, після чого залишив місце пригоди, заїхавши в провулок по вул. Леваневського у м. Біла Церква, Київської області.
Надалі, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 , який являється власником автомобіля марки «Hyundai Sonata» номерний знак НОМЕР_2 наздогнали автомобіль марки «Volkswagen Jetta» номерний знак НОМЕР_3 , де за кермом виявили молодого хлопця, як у подальшому встановлено ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме з рота відчувався сильний запах алкоголю.
Після прибуття на місці події працівників БПП у м. Біла Церква УПП в Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України було виявлено у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп'яніння, які підпадають під перелік ознак визначених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів та почервоніння очей.
Так, у подальшому ОСОБА_2 працівниками БПП у м. Біла Церква УПП в Київській області Департаменту патрульної поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, за допомогою газоаналізаторного пристрою «Drager» на місці зупинки або шляхом проведення огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
На вказану пропозицію запропоновану працівниками управління патрульної поліції, ОСОБА_2 у порушення пункту 2.5 розділу 2 Правил дорожнього руху відмовився.
Разом з тим, під час вивчення відеозапису з портативного відео реєстратора поліцейського під назвою « 0165530» за 30.03.2023 о 19:21:18 дисциплінарна комісія встановила, що ОСОБА_2 підтверджує факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі марки «Volkswagen Jetta» номерний знак НОМЕР_1 та залишення місця пригоди.
Стосовно ОСОБА_2 складено адміністративні протоколи, за вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122, 124 та 130 КУпАП.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди ніхто тілесних ушкоджень не отримав, а автомобіль марки «Volkswagen Jetta» номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки «Hyundai Sonata» номерний знак НОМЕР_2 зазнали механічних пошкоджень.
ОСОБА_2 перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї.
У ході службового розслідування були вивчені причина та умови, що призвели до скоєння ОСОБА_2 зазначених порушень.
Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що він проходить службу на посаді начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
У підпорядкуванні в ОСОБА_1 перебуває 25 інспекторів та старших інспекторів СЮП ВП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
Так 21.03.2023 захворів інспектор сектору ювенальної превенції ВП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , у якої цього ж дня було підтверджено захворювання «COVID-19».
28.03.2023 захворіли ще три працівники сектору ювенальної превенції, які за схожими симптомами захворювання, звернувшись до лікарні і їм було відкрито лікарняний.
30.03.2023 о 09.00, ОСОБА_1 було проведено нараду з інспекторами СЮП ВП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, під час якої було доведено службову інформацію та поставлено службові завдання покладання на їх виконання та уточнення хто з працівників які будуть проводити профілактичні заходи.
Як пояснив ОСОБА_2 ОСОБА_1 , що об 11:00 у нього разом з ОСОБА_10 заплановано проведення профілактичних заходів та зустрічі з дітьми в двох навчальних закладах в с. Великополовецьке Фурсівської ТГ.
Надалі, ОСОБА_1 разом з керівниками превенції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою перевірки службової діяльності поїхали у відділення поліції № 1 та № 2, де ОСОБА_1 здійснив перевірку службової діяльності інспекторів СЮП ВП.
Близько 12:00 ОСОБА_1 на телефон прийшли фотознімки на яких було зображено ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , як вони проводять профілактичні заходи.
Того ж дня близько 16:30, до ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 , який повідомив, що погано себе почуває та буде звертатись до лікарні, так як захворів.
Так як у ОСОБА_2 з його слів всі симптоми захворювання, ОСОБА_1 дозволив ОСОБА_2 піти додому та звернутись до лікарні і відкривати лікарняний.
Цього ж дня близько 19:10, ОСОБА_1 зателефонувала знайома на ім'я ОСОБА_15 , яка повідомила, що вона бачила, що трапився конфлікт між його підлеглим ОСОБА_2 та невідомим громадянином з приводу того, що ОСОБА_2 вчинив ДТП, куди було викликано наряд поліції.
ОСОБА_1 відразу почав телефонувати ОСОБА_2 , проте останній на телефонні дзвінки не відповідав. Після чого ОСОБА_1 вирішив поїхати на місце події ( АДРЕСА_2 ) для з'ясування обставин.
По дорозі до місця де перебував ОСОБА_2 , ОСОБА_1 телефонували керівники Білоцерківського РУП та розпитували про ситуацію, яка склалася з ОСОБА_2 .
Прибувши на вищевказане місце події ОСОБА_1 помітив службовий автомобіль працівників поліції біля якого стояв ОСОБА_2 , працівники поліції та невідомі громадяни.
Підійшовши до ОСОБА_2 , ОСОБА_16 помітив, що він перебуває в п'яному вигляді, на запитання що трапилось ОСОБА_2 повідомив, що перебуваючи в гаражі він спільно зі знайомими вживав алкогольні напої, після чого сівши за кермо автомобіля вирішив їхати додому, проїжджаючи по вул. Леваневського він зачепив чужий автомобіль, який стояв припаркований біля дороги та пошкодив його, після чого в нього трапився конфлікт з невідомими особами, в ході якого він хотів піти проте викликали працівників поліції.
По приїзду працівників поліції на ОСОБА_2 було складено адміністративні матеріали за ст. 122, 124 та 130 КУпАП, про що ОСОБА_1 повідомив керівництво превенції, які також прибули на місце події.
ОСОБА_1 додав, що кожного дня під час проведення службових нарад він доводить особовому складу та попереджає про неухильність дотримання службової дисципліни, не допущення випадків керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, випадків вчинення корупційних та інших кримінальних та адміністративних правопорушень
Також ОСОБА_1 повідомив, що керівництвом Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області під час занять зі службової підготовки наголошується на дотриманні особовим складом службової дисципліни та заборони керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, державних установ, що належать до сфери управління Національної поліції (відповідно до компетенції) наказано застосовувати за результатами службових розслідувань перебування на службі у стані сп'яніння, до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
У разі встановлення за результатами службових розслідувань за такими фактами, що порушення службової дисципліни стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, приймати рішення щодо звільнення з посади безпосереднього керівника порушника службової дисципліни, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прямого керівника.
Враховуючи норми зазначеного наказу, дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування було вивчено організацію та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни керівництвом Білоцерківського РУП Головного управління з підпорядкованими працівниками поліції.
Встановлено, що протягом поточного року, на оперативних нарадах керівництва Білоцерківського РУП ГУ та під час проведення заняття зі службової підготовки за участі особового складу розглядалося питання щодо дотримання службової, транспортної дисципліна, антикорупційного законодавства, Правил дорожнього рух та недопустимість керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Як приклад з початку 2023 року під головуванням полковника поліції ОСОБА_17 проведено 17 оперативних нарад (від 02.01.2023 № 1, від 09.01.2023 № 2, від 11.01.2023 № 3, від 16.01.2023 № 4, від 23.01.2023 № 5, від 30.01.2023 № 6, від 06.02.2023 № 8, від 13.02.2023 № 9, від 18.02.2023 № ю, від 20.02.2023 № 12, 27.02.2023 № 14, від 04.03.2023 № 15, від 06.03.2023 № 16, 13.03.2023 № 17, від 15.03.2023 № 18, від 20.03.2023 № 19 та від 27.03.2023 № 20) на яких розглядались питання щодо дотримання вимог дисципліни та законності, а також транспортної дисципліни.
Разом з тим, під особистий підпис окремих працівників Білоцерківського РУП Головного управління, серед яких був і ОСОБА_2 , 12.01, 04.02, 07.02, 10.03, 11.03 та 18.03.2023 керівництвом Білоцерківського РУП ГУ було доведено інформацію щодо неухильного дотримання службової, транспортної, дисципліна, антикорупційного законодавства Правил дорожнього рух та недопустимість керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, 07.01, 14.01, 21.01, 28.01, 04.02, 11.02, 18.02, 25.02, 04.03, 11.03, 18.03, 25.03 ОСОБА_1 виведено 12 рапортів на ім'я полковника поліції ОСОБА_17 про те, що протягом тижня з особовим складом проводилась профілактична робота щодо недопущення порушень службової та транспортної дисципліни.
З огляду на вказане дисциплінарна комісія вважає, що керівництвом Білоцерківського РУП ГУ відповідно до вимог пункту 7 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проводилася профілактична робота із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчинення підлеглими правопорушень, однак ОСОБА_1 у порушення вимог пункту 5 зазначеної статті, не було вивчено належним чином індивідуальні та професійні якості ОСОБА_2 , що призвело до порушення останніми службової дисципліни та допущення надзвичайної події.
Таким чином, комісією встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1, пункту 5 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, неналежному контролі за діями підлеглих та неналежному вивченні індивідуальних та професійних якостей ОСОБА_2 , що у подальшому призвело до поршення останнім службової дисципліни та допущення надзвичайної події.
Натомість, суд зазначає, що висновок службового розслідування не містить посилання на докази, які б вказували на протиправність дій позивача, тяжкість проступку, не наведено яку шкоду заподіяно позивачем, не зазначено чи враховувалося та досліджувалося відповідачем попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень його кваліфікації, тощо.
Як убачається з аналізу висновку службового розслідування, відповідачем під час проведення службового розслідування та при прийнятті оскаржуваного наказу не вказано й, відповідно, не надано належних та допустимих доказів, причинно-наслідкового зв'язку вчинених дій чи допущеної бездіяльності позивача, з урахуванням його функціональних обов'язків щодо факту вчинення 30.03.2023 інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди, залишення місця її вчинення, не вжиття заходів щодо збереження слідів дорожньо-транспортної пригоди, не повідомленні про факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди за скороченим номером "102", відмові на вимогу поліцейського у законному порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, здійсненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України та ганблять звання поліцейського.
Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , як начальником сектору ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, постійно проводилась з особовим складом профілактична робота щодо недопущення порушень службової та транспортної дисципліни.
Також, з висновку службового розслідування убачається, що позивач дізнавшись про ситуацію яка склалась з ОСОБА_2 відразу поїхав на місце події ( АДРЕСА_2 ) для з'ясування обставин.
Отже, ГУ НП в Київській області під час розгляду справи не надано належних доказів на підтвердження висновку щодо здійснення позивачем неналежного контролю за діями та неналежного вивчення індивідуальних та професійних якостей підлеглих, що призвело до порушення вимог службової дисципліни ОСОБА_2 ..
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не мотивовано неможливості застосування до позивача, іншого передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення з посади, з урахуванням того, що позивач перебуває на службі в органах внутрішніх справ (поліції) понад 20 років, до дисциплінарної відповідальності не притягався та характеризується позитивно, як професійно підготовлений фахівець, дисциплінований та ініціативний керівник, який має достатній досвід роботи, інтелектуальний та професійний рівень, а також за любих обставин залишається порядним і чесним.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі №824/126/17-а.
Правовими положеннями частини 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд доходить висновку про недоведеність зазначених у спірному наказі порушень та, відповідно складу дисциплінарного проступку, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд наголошує на тому, що будь-які фактори, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та добросовісно.
Предметом спору у цій справі є встановлення правомірності прийнятого відповідачем наказу про звільнення позивача з посади, та як наслідок, поновлення законних прав позивача шляхом поновлення останнього на посаді начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Так, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.
Ураховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу, відповідно до норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Також, у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04), рішення від 10 лютого 2010 року (набуло статусу остаточного 10 травня 2011 року), п. 58 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №144 від 07.04.2023 в частині звільнення із займаної посади начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, майора поліції ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектора ювенальної превенції відділу превенції Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.