ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" грудня 2025 р. справа № 300/5494/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, пенсіонер, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправною відмову щодо перерахунку пенсії згідно поданої заяви з урахуванням періоду зарплат 01.08.1982 по 31.07.1987 роки (60 місяців), оформлені листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 07.04.2025 №2850-2281/С-02/8-0900/25, зобов'язання повторно розглянути вищевказану заяву та прийняти відповідне рішення, яким здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 25.12.2008 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). В матеріалах пенсійної справи наявні довідки про заробітну плату за період з 01.01.1982 по 31.12.1986, та з 01.01.1986 по 31.12.1990, вважаючи за доцільне здійснити перерахунок пенсії з урахуванням періоду заробітку з 01.08.1992 по 31.07.1987 (60 місяців) ОСОБА_1 звернуся із відповідною заявою до відповідача. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 07.04.2025 за №2850-2281/С-02/8-0900/25 відмовило у здійсненні такого перерахунку, оскільки коефіцієнт заробітку зменшується.
В свою чергу, за доводами позивача, органи Пенсійного фонду України здійснюються призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником, та вимагають повного та всебічного розгляду. ОСОБА_1 зазначає, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням періоду зарплат 01.08.1982 по 31.07.1987 роки (60 місяців). Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.08.2025 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, Кодекс).
Відповідач скористався правом на подання відзиву. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скерувало до суду відзив від 21.08.2025 за №0900-0802-7/41924 на позовну заяву, який зареєстровано судом 27.08.2025 за вх.№22539/25. Орган пенсійного забезпечення заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, вказавши на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.
Позивач з 25.12.2008 отримує пенсію відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням страхового стажу 42 роки 01 місяць (коефіцієнт стажу 0,42083) та зарплати 9 279,90 гривень за період роботи з 01.09.1985 по 31.08.1990 та з 01.07.2000 по 30.06.2008 (індивідуальний коефіцієнт заробітку 1.16079). Згідно частини 1 статті 40 Закону №1058-IV позивачу вилучено автоматизованим способом із заробітку 50 місяців з 01.08.2000 по 30.09.2004 (в межах 10%). За доводами Управління перерахунок пенсії із урахуванням заробітної плати за період з 01.08.1982 по 31.12.1987 є недоцільним, оскільки коефіцієнт заробітку зменшується і становить 1.15845. В матеріалах пенсійної справи позивача наявна довідка про заробітну плату з 01.09.1985 по 31.08.1985, до розрахунку пенсії обрано оптимальний період заробітної плати з 01.09.1985 по 31.08.1990 та з 01.07.2000 по 30.06.2008. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 25.12.2008 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, що підтверджується матеріалами пенсійної справи.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою від 14.03.2025 у якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням періоду заробітку з 01.08.1992 по 31.07.1987 (60 місяців), вказана обставина визнається і не заперечується сторонами.
За наслідками розгляду вищевказаної заяви відповідач листом від 07.04.2025 №2850-281/С-02/8-0900/25 повідомив позивача, що для розрахунку пенсії вибрано оптимальний період заробітної плати з 01.09.1985 по 31.08.1990 та з 01.07.2000 по 30.06.2008. Зазначив, що проводити перерахунок є недоцільним, оскільки коефіцієнт заробітної плати зменшиться.
В матеріалах пенсійної справи наявні Довідки про заробіток для обчислення пенсії №331 від 12.06.2008 та №383 від 14.07.2008, які містять відомості про суми заробітку ОСОБА_1 , за періоди з січня 1982 року по серпень 1990 року (а.с.19-20). Вказані довідки не включені виплати одноразового характеру, не обумовлені системою оплати праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, та такі видані на підставі особових рахунків за 1982-1986 і 1986-1990 роки.
Вважаючи протиправною відмову щодо перерахунку пенсії згідно поданої заяви з урахуванням періоду зарплат 01.08.1982 по 31.07.1987 роки (60 місяців), оформлену листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 07.04.2025 №2850-2281/С-02/8-0900/25, ОСОБА_1 , звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту свого порушеного права на виплату пенсії в належному розмірі.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).
При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
З системного аналізу наведеної норми слідує, що виключення періодів до 60 календарних місяців страхового стажу, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, здійснюється виключно за вибором особи - пенсіонера.
При цьому, обчислення страхового стажу в місяцях згідно вимог статті 24 Закону №1058-IV, не є перешкодою для реалізації пенсіонером права на вибір та виключення заробітної плати за певні періоди страхового стажу згідно статті 40 Закону № 1058-IV.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (надалі Порядок №22-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера ним може подаватися довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
В матеріалах пенсійної справи наявні Довідки про заробіток для обчислення пенсії №331 від 12.06.2008 та №383 від 14.07.2008, які містять відомості про суми заробітку ОСОБА_1 , за періоди з січня 1982 року по серпень 1990 року (а.с.19-20). Вказані довідки не включені виплати одноразового характеру, не обумовлені системою оплати праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, та такі видані на підставі особових рахунків за 1982-1986 і 1986-1990 роки.
Частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Разом з цим, заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року також враховується для обчислення пенсії за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.
Тобто, таке врахування заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року здійснюється за бажанням пенсіонера додатково разом із заробітною платою врахованою за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Таким чином, врахування заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії лише за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року пенсійним законодавством не передбачено.
Так, згідно останнього наявного в матеріалах справи рішення №926210185976 від 26.02.2025 про перерахунок пенсії, основний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить 4354,36 гривень, та розрахований з середньомісячного заробітку для обчислення 10 347,08 гривень помноженого на коефіцієнт кратності 0.42083 (а.с.74).
Як слідує зі змісту алгоритму заробітку середньомісячний заробіток для обчислення 10 347,08 гривень розрахований з індивідуального коефіцієнту для обчислення в розмірі 1.16079 за 105 місяців заробітної плати у які включено періоди заробітку з 01.09.1985 по 31.08.1990 та з 01.07.2000 по 30.06.2008 (а.с.75-78).
Водночас, згідно рішення №926210185976 від 21.08.2025 про перерахунок пенсії (вид перерахунку - зміна 60 місяців заробітної плати) основний розмір пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням періодів заробітку про врахування яких просить суд, склав би 4345,59 гривень, який складається з середньомісячного заробітку для обчислення 10 326,23 помноженого на коефіцієнт стажу 0.42083 (а.с.35).
Відповідно до алгоритму заробітку середньомісячний заробіток для обчислення 10 347,08 гривень розрахований з індивідуального коефіцієнту для обчислення в розмірі 1.15845 за 105 місяців заробітної плати з 01.08.1982 по 31.07.1987 (а.с.36-38).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що розрахунок пенсії позивачу із врахуванням заробітної плати за періоди з 01.08.1982 по 31.07.1987 не відповідають інтересам позивача, оскільки визначений індивідуальний коефіцієнт заробітної плати та розрахований розмір пенсії є меншим за коефіцієнт заробітної плати врахованої за період з 01.09.1985 по 31.08.1990 та з 01.07.2000 по 30.06.2008, а тому доводи відповідача про недоцільність проведення такого перерахунку є слушними.
Отже, суд зазначає, що пенсія позивачу призначена та розрахована згідно з діючим пенсійним законодавством, на підставі наявних в пенсійній справі документів про стаж та заробіток, а тому відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у перерахунку його пенсії, оскільки законних підстав для цього у відповідача не було.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні .
Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Сторонами не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Микитин Н.М.