23 грудня 2025 року Справа № 280/10701/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 20.10.2022 по 01.05.2024, у розмірі збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням: перебування у полоні; перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого; перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 20.10.2022 по 01.05.2024, у розмірі, збільшеному до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням: перебування у полоні; перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого; перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом, або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
18.12.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. №63218) на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
В обґрунтування заяви зазначає, що 11 грудня 2025 року Конституційний Суд України прийняв Рішення № 1- р/2025 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України ч. 1 ст. 233 КЗпП України, яким:
визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України".
Вказаним Рішенням КСУ визнав неконституційними положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України в частині обмеження будь-яким строком права працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати та інших виплат, що належать йому за законом.
Конституційний Суд наголосив, що право на заробітну плату (грошове забезпечення військовослужбовця) є складовою права на життя та гідність, а обмеження можливості його захисту в суді певними строками нівелює саму сутність конституційної гарантії на винагороду за працю.
Відповідно до ст. 151-2 Конституції України та ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», закони та їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення. Оскільки Рішення № 1-р/2025 ухвалено 11.12.2025, норми ст. 233 КЗпП України в частині строкових обмежень не конституційні з цієї дати.
Таким чином, застосування до позивача присічних строків у спорі про стягнення грошового забезпечення (додаткової винагороди) є прямим порушенням ст. 8, 22, 43, 55, 151-2 Конституції України.
Крім того, в період з квітня по серпень 2025 року позивач проходив військову службу за мобілізацією. Безпосереднє виконання обов'язків із захисту Батьківщини є обставиною, яка об'єктивно унеможливлює ведення складних судових процесів, пошук адвоката та подання позову. Також предметом спору є виплати за час перебування позивача у полоні та на лікуванні. Процес відновлення фізичного та ментального здоров'я після полону, а також процедура оформлення інвалідності є тривалими та виснажливими процесами.
Враховуючи зазначене, з огляду на ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 1-р/2025 від 11.12.2025, правова підстава, за якою позовна заява була залишена без руху (пропуск тримісячного строку за ст. 233 КЗпП) скасована на конституційному рівні просить відкрити провадження у справі №280/10701/25.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, в рішенні "Іліан проти Туреччини" встановив, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування визнання поважними причин пропущення строку для звернення до суду та поновлення пропущеного строку звернення до суду, та на підставі вищевказаних законодавчих норм, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства і відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Адміністративний позов подано з додержанням вимог статей 122, 160-161 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження, залишення без розгляду чи передачі за підсудністю не встановлено, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає відкриттю.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України та з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування та складу учасників, а також інших обставин, які мають значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Керуючись ст. ст. 19, 20, 121, 122, 171, 241, 248, 257, 260, 262 КАС України, суддя -
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даною позовною заявою та поновити йому строк звернення до адміністративного суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №280/10701/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглядатись одноособово суддею Батрак І.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.
Роз'яснити учасникам справи, що справа буде розглянута судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали разом із витягом про процесуальні права та обов'язки направити учасникам справи, відповідачу - копію позовної заяви та додані до неї документи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак
Пам'ятка про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі (ст.44 КАС України).
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Права та обов'язки сторін (стаття 47 КАС України).
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.