23 грудня 2025 рокуСправа № 280/11653/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення способу виконання рішення суду у справі за позовом
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 та додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці у зв'язку з отриманою тяжкою травмою під час захисту Батьківщини у період 20.06.2023 по 03.07.2023 та з 06.12.2023 по 13.09.2024, з урахування фактично здійснених виплат;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини в закладах охорони здоров'я та у відпустці у зв'язку з отриманою тяжкою травмою під час захисту Батьківщини у період з 20.06.2023 по 03.07.2023 року та з 06.12.2023 по 13.09.2024, з урахування фактично здійснених виплат.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2025 по справі №280/11653/24 позовні вимоги задоволено частково , зокрема:
визнано протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за періоди - з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 06.12.2023 по 04.01.2024, з 04.01.2024 по 12.01.2024 року, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 03.04.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024, 02.08.2024 по 01.09.2024 включно у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування та перебування у відпустках для лікування;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за періоди - з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 06.12.2023 по 04.01.2024, з 04.01.2024 по 12.01.2024 року, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 03.04.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024, 02.08.2024 по 01.09.2024 року у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування та перебування у відпустках для лікування.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.03.2025 - повернуто заявнику.
Ухвалою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі №280/11653/24 (адміністративне провадження № К/990/20474/25) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 280/11653/24 та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 280/11653/24.
Отже, рішення суду від 05.03.2025 по справі №280/11653/24 набрало законної сили 28.04.2025 та 30.07.2025 у справі видано виконавчий лист.
05.12.2025 до суду надійшла заява представника позивача, у якій просить встановити спосіб виконання рішення суду від 05.03.2025 по справі №280/11653/24 шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» виплатити грошове забезпечення та додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини та у відпустках для лікування після тяжкої травми за період з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 06.12.2023 по 04.01.2024, з 04.01.2024 по 12.01.2024 року, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 03.04.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024, 02.08.2024 по 01.09.2024 включно.
Розгляд заяви про встановлення способу виконання судового рішення у справі призначено на 23.12.2025, про що учасники справи повідомлені належним чином.
Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, місце та час судового розгляду, в судове засідання не прибули.
18.12.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви про встановлення способу виконання судового рішення у справі без участі представника відповідача. Зокрема у вказаному клопотанні представником відповідача надані письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що оскільки дохід у вигляді доплат, розрахований на підставі рішення суду, виплачується фізичній особі - звільненому військовослужбовцю, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень п. 168.5 ст. 168 Кодексу, і військовим збором на загальних підставах. При цьому зазначений дохід також не є базою нарахування єдиного внеску.
22.12.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд без участі заявника та його представника. Просить задовольнити заяву про встановлення способу виконання судового рішення у справі.
23.12.2025 від представника позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що суми, присуджені рішенням суду, є частиною грошового забезпечення військовослужбовця, а саме - додатковою винагородою, яка мала бути виплачена під час проходження ним військової служби за період лікування, однак безпідставно не була нарахована та виплачена військовою частиною. Факт звернення до суду та стягнення коштів у примусовому порядку не змінює правову природу цих виплат і не перетворює їх на «інші виплати» чи «виконання судового рішення» у розумінні бюджетної класифікації. Оскільки спірні кошти є складовою грошового забезпечення, їх оподаткування має здійснюватися за тими самими правилами, які діяли б у разі своєчасної виплати. Просить задовольнити заяву про встановлення способу виконання судового рішення у справі
Відповідно до положень частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у двадцятиденний строк з дня її надходження.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд приходить до висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.05.2025 представник позивача звернувся із адвокатським запитом до відповідача, щодо виконання рішення суду від 05.03.2025 по справі №280/11653/24.
12.05.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 було надано відповідь на адвокатський запит представника позивача. З вказаної відповіді вбачається, що відповідачем подано заявку до забезпечувального фінансового органу щодо фінансування видатків у порядку, визначеному чинним законодавством, для виконання рішення суду від 05.03.2025 по справі №280/11653/24, але станом на день надання відповіді фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для забезпечення зазначених рішень суду не надходило. Також відповідачем зазначається, що при задоволенні забезпечувальним фінансовим органом заявки на фінансування та надходження до Військової частини НОМЕР_1 бюджетних асигнувань для забезпечення виконання Рішень суду, позивача буде повідомлено додатково встановленим порядком та у визначенні чиним законодавством строки. Також зазначає, що відповідачем вжиту усі заходи щодо своєчасного виконання рішення суду.
12.08.2025 представник позивача вдруге звернувся із адвокатським запитом до відповідача, щодо виконання рішення суду від 05.03.2025 по справі №280/11653/24.
19.08.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь на адвокатський запит представника позивача. У вказаної відповіді зазначені тотожні обставини, які були зазначенні у відповіді від 12.05.2025. Зокрема, надано заявку на фінансування до органу вищого керівництва від 08.08.2025 №6182.
Представник позивача вважає, що подання Відповідачем до вищого командування заявки на фінансування вказаного судового рішення суду за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» унеможливлює повне виконання рішення суду та реального відновлення порушених прав. Зазначає, що застосований відповідачем спосіб виконання рішення суду від 05.03.2025 по справі №280/11653/24 не повинен позбавляти Позивача права на належне відрахування із таких сум (недоплаченої заробітної плати) єдиного соціального внеску та врахування такого до страхового стажу для призначення пенсії.
У зв'язку із вказаними обставинами представник позивача вважає, що для належного виконання рішення суду, та повного відновлення порушених прав, зокрема на належне відрахування єдиного соціального внеску із суми невиплаченого грошового забезпечення у даній справі, керуючись положеннями ч. 3 ст. 378 КАС України, необхідно встановити наступний спосіб виконання рішення суду:
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» грошове забезпечення та додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини та у відпустках для лікування після тяжкої травми за період з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 06.12.2023 по 04.01.2024, з 04.01.2024 по 12.01.2024 року, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 03.04.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024, 02.08.2024 по 01.09.2024 включно.
Суд зазначає, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постановах Верховного Суду від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а викладено правовий висновок, що зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а та від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а сформулював правовий висновок, за яким змінивши спосіб виконання постанови із зобов'язання виплатити виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Суд зазначає, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі було обрано саме: зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за періоди - з 20.06.2023 по 03.07.2023, з 06.12.2023 по 04.01.2024, з 04.01.2024 по 12.01.2024 року, з 23.02.2024 по 04.03.2024, з 04.03.2024 по 03.04.2024, з 28.05.2024 по 05.06.2024, з 20.06.2024 по 24.06.2024, з 19.07.2024 по 02.08.2024, 02.08.2024 по 01.09.2024 року у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування та перебування у відпустках для лікування.
Застосування кодів економічної класифікації видатків при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" за спірні періоди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав.
Отже, суд приходить до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 280/11653/24.
З огляду на вищевикладене, суд вважає безпідставними доводи позивача, наведені в його заяві про наявність правових підстав для встановлення способу виконання рішення суду у справі.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача про встановлення способу виконання судового рішення від 05.03.2025 по справі №280/11653/24.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення способу виконання судового рішення в адміністративній справі №280/11653/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова