24 грудня 2025 року м. Житомир справа №240/12260/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у вигляді не здійснення йому перерахунку та виплати усього належного грошового забезпечення (основні, додаткові види, щомісячні, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премію) за період проходження військової служби з 01.01.2020 по 16.05.2024, в тому числі: грошової компенсації невикористаної щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки кількістю 140 діб, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому усього належного грошового забезпечення (основні, додаткові види, щомісячні, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премію) за період проходження ним військової служби з 01.01.2020 по 16.05.2024, в тому числі: грошової компенсації невикористаної щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки; грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки кількістю 140 діб, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням висновків викладених в постановах Верховного Суду від 06.02.2023 року у справі №160/2775/22 та від 02.04.2024 року у справі №340/608/23 та відображенням перерахованого грошового забезпечення у належних мені фінансових документах та грошовому атестаті.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/12260/24 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду клопотання, в якому просила зупинити провадження в даній справі до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/35573/23. На обґрунтування поданого клопотання військова частина зазначила, що 20 травня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якою внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та викладено абзац перший в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14". Таким чином, спірні в даній справі правовідносини щодо визначення військовослужбовцям розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням регулювалися пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481. Водночас, у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/35573/23, предметом розгляду у якій є вказана постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481. Відтак, з огляду на те, що предмет спору у справі №320/35573/23 охоплює регулювання правовідносин, з приводу яких позивач звернувся з даним позовом до суду, військова частина вважає, що є підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/35573/23.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі врегульовано статтею 236 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі відповідно до вказаної норми процесуального права є саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Разом з цим об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.
Також необхідно зазначити, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, допускається лише тоді, коли рішення у іншій справі не набрало законної сили і продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в такій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Судом встановлено, що в провадженні Київського окружного адміністративного перебуває адміністративна справа №320/35573/23 про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704", з мотивів її невідповідності ст.ст. 8, 19, 21, 22, 24, 46, 113 Конституції України, ч. 4 ст. 63 та розділу ІХ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст. 3, 19, 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
Як зазначає відповідач, при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення в спірний період він керувався також і пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, враховуючи закріплені Кодексом адміністративного судочинства України правила щодо втрати чинності нормативно-правовим актом (або його окремої частині) лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, суд вважає, що рішення у справі №320/35573/23 не впливає на спірні правовідносини, які виникли у цій справі.
Враховуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, суд вважає, що підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/35573/23 відсутні.
Керуючись статями 236, 243, 248, 250, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження в адміністративній справі №240/12260/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Е.Черняхович