23 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/5023/23
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" із позовом, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів: №UА101020/2021/000096/2 від 23.11.2021 №UА101020/2021/000101/2 від 03.12.2021 №UА101000/2021/000105/2 від 03.12.2021 №UА101000/2021/000109/2 від 07.12.2021 №UА101020/2021/000109/2 від 14.12.2021 №UА101000/2022/000007/2 від 11.01.2022 №UА101020/2022/000015/2 від 26.01.2022 №UА101000/2022/000042/2 від 28.01.2022 №UА101000/2022/000055/2 від 02.02.2022 №UА101020/2022/000021/2 від 02.02.2022 №UА101020/2022/000020/2 від 02.02.2022 №UА101000/2022/000062/2 від 08.02.2022 №UА101000/2022/000063/2 від 08.02.2022 №UА101020/2022/000034/2 від 15.02.2022 №UА101020/2022/000035/2 від 15.02.2022 №UА101000/2022/000075/2 від 22.02.2022 №UА101020/2022/000051/2 від 21.04.2022 №UА101000/2022/000086/2 від 28.04.2022.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що між ТОВ "Юнігласс Україна" (покупець) та JSC "New Glass» (Болгарія, постачальник) укладений контракт № S2021/001 UU від 08.02.2021 на поставку скляного посуду в асортименті (далі - Контракт). ТОВ "Юнігласс Україна" здійснює ритмічні поставки товарів від JSC "New Glass" на умовах поставки ЕСА Новий Пазар (Болгарія). В якості складових митної вартості товарів ТОВ "Юнігласс Україна" декларує (1) витрати на транспортування товарів та (2) інвойсну вартість товарів. ТОВ "Юнігласс Україна" для митного оформлення посуду в асортименті було подано відповідні митні декларації. Зауважив, що митна вартість була заявлена імпортером за ціною контракту та підтверджена документами. Незважаючи на це, Житомирською митницею (далі також - Митний орган) були винесені рішення про коригування митної вартості товарів та митна вартість товарів визначена за резервним методом. ТОВ "Юнігласс Україна" були подані повторні митні декларації, а товар відпущено у вільний обіг під фінансові гарантії (ст.55 МКУ). Відмітив, що загальна сума переплати податків внаслідок прийняття Житомирською митницею рішень про коригування митної вартості складає 1446 313,13 грн. ТОВ «Юнігласс Україна» не погоджується із винесеними рішеннями Митного органу про коригування митної вартості товарів, оскільки вважає їх протиправними та такими, що винесено без врахування всіх обставин.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у її задоволенні. Зауважив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Вважає, що дії митного органу при винесенні оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів в повній мірі відповідають приписам законодавства з питань митної справи та правовій позиції Верховного Суду, сформованій у справах щодо правомірності рішень про коригування митної вартості.
Позивач подав додаткові пояснення, в якому просив задовольнити позов в повному обсязі, оскільки обґрунтування відповідача, наведене у відзиві не грунтуються на вимогах законодавства.
Відповідач подав заперечення на подані позивачем пояснення, в яких, підтримуючи викладене у відзиві, просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали даної адміністративної справи, дослідивши докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини, які стали підставою для прийняття контролюючим органом спірних рішень, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що між ТОВ "Юнігласс Україна" (покупець) та JSC "New Glass» (Болгарія, постачальник) укладений контракт № S2021/001 UU від 08.02.2021 на поставку скляного посуду в асортименті (далі - Контракт).
ТОВ "Юнігласс Україна" здійснює ритмічні поставки товарів від JSC "New Glass" на умовах поставки ЕСА Новий Пазар (Болгарія). В якості складових митної вартості товарів ТОВ "Юнігласс Україна" декларує (1) витрати на транспортування товарів та (2) інвойсну вартість товарів.
ТОВ "Юнігласс Україна" для митного оформлення посуду в асортименті було подано відповідні митні декларації. Митна вартість була заявлена імпортером за ціною контракту та підтверджена документами.
Незважаючи на це, Житомирською митницею були винесені рішення про коригування митної вартості товарів та митна вартість товарів визначена за резервним методом. ТОВ "Юнігласс Україна" були подані повторні митні декларації, а товар відпущено у вільний обіг під фінансові гарантії (ст.55 МКУ).
Як зазначає позивач, загальна сума переплати податків внаслідок прийняття Житомирською митницею рішень про коригування митної вартості складає 1446 313,13 грн.
ТОВ «Юнігласс Україна» не погоджується із винесеними рішеннями Митного органу про коригування митної вартості товарів, оскільки вважає їх протиправними та такими, що винесено без врахування всіх обставин.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків і зборів регулюється Митним кодексом України (далі - МК України).
Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.2 ст.51 МК України).
Згідно з ч.1 ст.52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: (1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; (2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; (3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
При цьому, відповідно до ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право зокрема (1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; ... (4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів; ... (6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; ... (8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Так, відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу);
якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Водночас, згідно з ч.3 ст.53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.4 ст.54 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з п.4 ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) - основний метод - щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний», орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При цьому, згідно з ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема:
- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
- вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України).
Як вже вище зазначалося, між ТОВ "Юнігласс Україна" (покупець) та JSC "New Glass» (Болгарія, постачальник) укладений контракт № S2021/001 UU від 08.02.2021 на поставку скляного посуду в асортименті (далі - Контракт).
ТОВ "Юнігласс Україна" здійснює ритмічні поставки товарів від JSC "New Glass" на умовах поставки ЕСА Новий Пазар (Болгарія). В якості складових митної вартості товарів ТОВ "Юнігласс Україна" декларує (1) витрати на транспортування товарів та (2) інвойсну вартість товарів.
ТОВ "Юнігласс Україна" для митного оформлення посуду в асортименті було подано відповідні митні декларації. Митна вартість була заявлена імпортером за ціною контракту та підтверджена документами.
На виконання ч.5 ст.52 МКУ ТОВ «Юнігласс Україна» з метою митного оформлення разом із митними деклараціями подало декларації митної вартості (ДМВ). У пункті 9(а) та 9(6) поданих декларацій митної вартості ТОВ «Юнігласс Україна» зазначило, що покупець та продавець є пов'язаними особами, але це не вплинуло на ціну товару.
Водночас у зв'язку з тим, що ТОВ «Юнігласс Україна» зазначило у ДМВ про пов'язаність покупця й продавця оцінюваного товару, Митний орган порівняв рівень митної вартості оцінюваного товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «ІНСПЕКТОР», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, зокрема країною виробництва яких є Болгарія. В рішеннях про коригування митної вартості товарів митний орган вказав, що за результатами його перевірки заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (посуду столового, скляного).
Митний орган в рішеннях про коригування робить висновок, що оскільки за результатами порівняння рівень митної вартості заявлених товарів є менший за рівень митної вартості схожого товару, то є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок покупця й продавця вплинув на заявлену ТОВ «Юнігласс Україна» митну вартість оцінюваних товарів.
На підставі цього та відповідно до ч.4 ст.53 МКУ Митний орган подав ТОВ «Юнігласс Україна» вимогу про надання додаткових документів, визначених у ч.ч.3,4 ст.53 МКУ.
Митний орган в оскаржуваних рішеннях обґрунтовано не навів, які конкретно складові митної вартості він вважає непідтвердженими наданими ТОВ «Юнігласс Україна» документами. Наведення Житомирською митницею в багатьох оскаржуваних рішеннях того, що є непідтвердженими витрати на транспортування як складова митної вартості товарів, не обґрунтоване та базується на формальних критеріях митного органу, які не передбачені Митним кодексом України.
Щодо обов'язку митного органу навести непідтверджені декларантом складові митної вартості сформована стала судова практика, яка наводиться нижче.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у Постанові від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, Постанові від 06 березня 2019 року у справі №809/278/17, Постанові від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, Постанові від 21 січня 2020 року у справі №813/2719/15, висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.
Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів
Аналіз статей МК України свідчить, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Також, Верховний Суд у справі №826/5558/16 встановив, що лише обґрунтований сумнів в правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, яка дає право органу доходів та зборів витребувати додаткові документи.
У Постанові від 15 травня 2018 року по справі №813/2691/16 Верховний Суд вказав на обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити, що документи, надані декларантом містять розбіжності, наявні ознаки підробки.
Такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.
Отже, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно рішення органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Оскільки в оскаржуваних рішеннях митний орган обґрунтовано не зазначив, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, то враховуючи зазначену практику Верховного Суду оскаржуване рішення є необгрунтованими та безпідставними.
Водночас, варто зазначити, що ТОВ «Юнігласс Україна» вважає, що його пов'язаність з постачальником JSC "New Glass" (Болгарія) не є сама по собі підставою для витребовування додаткових документів та коригування митної вартості товарів.
В своїх письмових вимогах про надання додаткових документів та рішеннях про коригування митної вартості товарів, що оскаржуються, відповідач посилається на те, що ТОВ «Юнігласс Україна» та постачальник JSC "New Glass'' (Болгарія) є пов'язаними особами. А враховуючи те, що в ході митного контролю рівень митної вартості заявленого товару позивача виявився нижчим за рівень митної вартості схожого товару, митне оформлення якого вже завершено, митний орган робить висновок про наявність у нього обґрунтованих підстав вважати, що пов'язаність покупця й постачальника вплинула на заявлену митну вартість.
Відповідно до ч.4 ст.53 МКУ якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) документи згідно з ч.4 ст.53 МКУ.
Однак, в рішеннях про коригування митної вартості товару, які оскаржуються, відповідач належним чином не обґрунтував те, яким чином існуючий взаємозв'язок між постачальником і ТОВ «Юнігласс Україна» вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Посилання відповідача на результати порівняння рівня митної вартості оцінюваного товару з рівнем митної вартості товару, оформленого раніше, є недостатнім та таким, що не дає підстав для витребування додаткових документів в порядку ч.4 ст.53 МКУ.
Факт того, що заявлена митна вартість оцінюваного товару позивача є меншою за митну вартість ідентичного/подібного (аналогічного)/схожого товару, митне оформлення якого проведено у попередні періоди, та факт пов'язаності осіб покупця й продавця - в сукупності автоматично не дають митному органу обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між покупцем та продавцем вплинув на заявлену позивачем митну вартість товарів.
Посилання відповідача на результати порівняння рівня митної вартості оцінюваного товару з рівнем митної вартості товару, оформленого раніше, саме по собі жодним чином не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості товару ТОВ «Юнігласс Україна», так як виключні підстави для коригування митної вартості товару передбачені у ч.б ст.54 МКУ, серед яких такої підстави не існує.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 805/2713/16-а.
Отже, посилання на автоматизовану систему митного оформлення «ІНСПЕКТОР» та на результати порівняння рівня митної вартості заявленого товару з рівнем цін «схожого» товару, оформленого раніше, не може бути саме по собі підставою для витребування додаткових документів, для коригування митної вартості заявленого ТОВ «Юнігласс Україна» товару.
Щодо твердження відповідача про те, що бухгалтерські документи про продаж товарів (видаткові накладні) не містять інформацію про продаж товару на митній території України більшої частини артикулів товару, а тому дані документи не можуть бути використані митним органом для підтвердження митної вартості заявленого асортиментного переліку товарів», слід зазначити таке.
ТОВ «Юнігласс Україна» під час митного оформлення надавало документ - виписку з бухгалтерської документації по продажу товарів. Документ підписаний головним бухгалтером.
Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, зокрема:
- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Митному органу був поданий зведений документ, в найменш обтяжливий для підприємства спосіб і найбільш зручний для відповідача, який показує усі продажі ідентичних та подібних (аналогічних) товарів імпортером на території України. У виписці із бухгалтерської документації міститься, зокрема, інформація про:
- дату і номер документа (видаткової накладної), на підставі якої здійснювався продаж;
- артикул (графа «Код матеріалу»);
- назву покупця;
- кількість, вагу, загальну вартість;
- вартість за одиницю (графа «Ціна за штуку»).
Таким чином, митниця мала змогу ідентифікувати дані із виписки з бухгалтерської документації із даними в інвойсі та поданій митній декларації, зокрема, за номерами артикулів. Також, у виписці була інформація про видаткові накладні, на підставі яких здійснювався продаж товарів. Твердження митниці, що бухгалтерські документи повинні подаватися лише із банківськими є безпідставним. Відповідно до ч.4 ст,53 МК України імпортер подає документи лише за їх наявності на момент митного оформлення.
Тобто, саме по собі ненадання додаткових документів не може бути підставою для коригування митної вартості товарів, що неодноразово підтверджував Верховний Суд (постанова Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі № 809/872/17).
В п.1 ч.4 ст,53 МК України зазначено, що необхідно надати на обґрунтовану вимогу митниці «виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України». В цьому пункті не зазначено, що повинні надаватися самі бухгалтерські та банківській документи, а лише виписка із них. Законодавство не передбачає встановленої форми такої виписки і не ставить залежність її визнання від назви документа. В такій виписці важливою є сама суть, - вона повинна відображати інформацію про відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.
ТОВ «Юнігласс Україна» виконало вимогу п.1 ч.4 ст.53 МК України - надало виписку із бухгалтерських документів, яка відображає інформацію про відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, проте відповідачем безпідставно не було взято її до уваги.
Слід відмітити, що виписки з бухгалтерських та банківських документів, які подавалися відповідачу під час митного оформлення оцінюваного товару, надавалися в якості підтвердження продажу (відчуження) на митній території України ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, як це і передбачено у п.1 ч.4 ст.53 МКУ. Законодавство не тільки не вимагає, щоб у документах, поданих згідно з п.1 ч.4 ст.53 МКУ, були такі ж артикули, як і в документах, поданих на митне оформлення оцінюваного товару, воно і не вимагає, щоб оцінюваний товар та товар, митне оформлення якого вже відбулося, були ідентичними.
Крім того, артикули ідентичного товару можуть змінюватися. Тому через певний період один і той же товар може мати різні артикули, а тому Житомирська митниця мала б оцінювати документацію по суті, враховуючи опис товару (назву, об'єм, інші характеристики).
Отже, вказана вище позиція відповідача не може бути підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.
З приводу позиції відповідача, що додатково наданий висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 12.05.2021 № 113/160 не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, тому що даний висновок містить інформацію щодо рівня цін у відмінних від заявленого рахунках-фактурах (інвойсах). Митне оформлення за МД ...від... здійснюється за інвойсом № ... від... Таким чином, даний документ не охоплює перелік товарів, пред'явлених до митного оформлення, а надана цінова інформація не дає можливості митному органу перевірити відповідність рівня цін фірми-виробника та рівень цін аналогічної продукції. Крім того, даний експертний висновок є дійсним до 06.07.2021», слід відмітити наступне.
Висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 12.05.2021 №113/160 надавався ТОВ «Юнігласс Україна» через уповноважену особу ТОВ «Євро-Брок». Варто зазначити, що цей висновок стосується попередніх поставок ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів. Відтак, цей висновок може бути використаний в якості додаткового документа для підтвердження митної вартості товарів.
Пунктом 8 частини 3 статті 53 МК України висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, визначено як додатковий документ, який митний орган має право витребувати (за наявності такого у ТОВ «Юнігласс Україна») тільки у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Право митного органу на витребування додаткових документів закон пов'язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 53 МК України.
Відповідну позицію висвітлив Верховний Суд у своїй постанові від 23.03.2020 у справі № 826/15796/16 - висновок спеціалізованих експертних організацій про якісні та вартісні характеристики товарів також не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, відповідно, його неподання декларантом не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
Слід наголосити, що в попередніх поставках аналогічних товарів, незважаючи на те, що ТОВ «Юнігласс Україна» було надано висновок, все одно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Це свідчить про те, що наявність чи відсутність висновку не є дійсною причиною для коригування митної вартості товарів.
Отже, вказане твердежння відповідача не може бути підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.
Також, відповідач стверджує, що довідкова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів не може бути використана для підтвердження митної вартості, оскільки не стосується товарів, що пред'явлені до митного оформлення (відмінні артикульні значення, не зазначена торговельна марка тощо)».
Проте, слід зазначити , що відповідно до ч.4 ст.53 МКУ у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) зокрема довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, шо є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
Зазначене положення ч.4 ст.53 МКУ не вимагає від декларанта або уповноваженої особи надавати довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, які є абсолютно ідентичними оцінюваним товарам (тобто, які мають, наприклад, такі ж артикульні значення, як і оцінювані товари).
Відтак, висновок Митного органу, що довідкова інформація не стосується товарів, що пред'явлені до митного оформлення є хибним і не відповідає положенням ч.4 ст.53 МКУ.
Більше того, якщо б ТОВ «Юнігласс Україна» не подало довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері, то неподання такого документа саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Адже ч.4 ст.53 МКУ передбачає, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. А якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов'язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару.
Так, згідно з п.п.62-63 постанови від 21 квітня 2021 у справі № 809/1838/15 Верховний Суд зробив висновок, що установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо не надання прайс-листа виробника товару, суд зазначає, що сам факт ненадання документа, який додатково витребовувався згідно з ч.ч.3,4 ст.53 МКУ, не є підставою для коригування митної вартості.
Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МКУ Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 лютого 2020 у справі № 825/3763/15-а, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
У рішеннях про коригування митної вартості, відповідач не вказав, яким чином не поданий прайс-лист виробника не дає їй можливості спростувати сумніви у правильності визначення ТОВ «Юнігласс Україна» митної вартості товару.
Адресний характер та суб'єктивна спрямованість прайс-листа не може впливати на митну вартість товару, оскільки такий документ не є обов'язковим для підтвердження митної вартості у розумінні ст. 53 МК України, поданий декларантом додатково, та митним органом не наведено, яку інформацію стосовно складових митної вартості підтверджує цей документ, та чому неможливо її встановити з основних документів.
Щодо позиції відповідача про не надання позивачем виписки з банківських та бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України».
На вимогу відповідача про надання додаткових документів ТОВ «Юнігласс Україна» через уповноважену особу ТОВ «Євро-Брок» подавало, серед іншого, виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України (зокрема копії видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень на перерахування валюти).
Таким чином, посилання відповідача на те, що ТОВ «Юнігласс Україна» не подало виписку з бухгалтерських та банківських документів, свідчить про те, що митний орган не розглядав подані ТОВ «Юнігласс Україна» пакети документів. А отже вимоги відповідача про надання додаткових документів не були спрямовані на реальне дослідження правильності заявленої митної вартості товару, а є формальним виконанням вимог МКУ з метою подальшого безпідставного коригування митної вартості.
Щодо твердження відповідача про не надання позивачем довідкової інформації щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам», суд зазначає, що на вимогу відповідача про надання додаткових документів ТОВ «Юнігласс Україна» через уповноважену особу ТОВ «Євро-Брок» подавало, серед іншого, довідкову Інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам (лист експортера з цінами реалізації своєї продукції на інші країни).
Таким чином, посилання відповідача на те, що ТОВ «Юнігласс Україна» не подало довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, свідчить про те, що митний орган не розглядав подані ТОВ «Юнігласс Україна» пакети документів. А отже вимоги митного органу про надання додаткових документів не були спрямовані на реальне дослідження правильності заявленої митної вартості товару, а є формальним виконанням вимог МКУ з метою подальшого безпідставного коригування митної вартості.
Стосовно того, що контракт від 08.02.2021 № S2021/001UU не містить печатки покупця (ТОВ «Юнігласс Україна»), слід зазначити таке.
З матеріалів справи слідує, що наданий митному органу договір купівлі-продажу від 08.02.2021 №S2021/001UU на кожній сторінці договору містить підписи уповноважених представників сторін, а в розділі 12 «Юридична адреса та банківські реквізити» містить підписи уповноважених представників сторін, а також відбитки печатки кожної із Сторін договору. На підтвердження чого надано копію Договору купівлі-продажу від 08.02.2021 №S2021/001 UU.
Крім того, відсутність печатки не свідчить про недійсність договору, оскільки згідно з ч.1 ст.58-1 Господарського кодексу України використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Згідно з ч.2 ст.58-1 ГК України відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого, самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не ' створює юридичних наслідків (ч. 3 ст.58-1 ГК України).
Отже, вказане твердження відповідача не може бути підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.
Разом з тим, відповідачем зазначено, що до митного оформлення надано розрахунок ціни (калькуляцію) в якій відсутня така складова як маркування та/або навантаження, а також не зазначено, на яких умовах поставки було здійснено розрахунок. Тому даний документ не може бути використано для підтвердження митної вартості».
Проте, для підтвердження митної вартості товару ТОВ «Юнігласс Україна» було додатково надано калькуляції вартості (розрахунки ціни) товарів від виробника товару, тобто від JSC "New Glass» (Болгарія). Даний документ було розроблено JSC "New Glass" (Болгарія) для цілей обґрунтування вартості безпосередньо Товару, та містить всі витрати на виготовлення Товару, які були зроблені виробником.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, ; декларант або уповноважена ним особа крім документів, зазначених у ч.ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, подає (за ' наявності), зокрема, й розрахунок ціни (калькуляцію).
Калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництвом товарів, то володіти такою інформацією, зважаючи на її конфіденційність, може тільки виробник або пов'язані з ним особи.
Калькуляція вартості - визначення розміру витрат у грошовій формі як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів.
Відповідно до п. 4.1 Договору купівлі-продажу від 08.02.2021 №S2021/001 UU товар поставляється Покупцю партіями на умовах, вказаних в додатку до договору.
Відповідно до додатків до Договору купівлі-продажу від 08.02.2021 №S2021/001 UU, умови доставки - FCA Novi Pazar, Bulgaria.
Законодавство України, зокрема митне законодавство не містить вимог щодо складання калькуляції вартості (розрахунки ціни) товарів, її складових, також калькуляція вартості є внутрішнім документом підприємства. Окрім того, що законодавство України не містить вимог для резидентів України, законодавство України не містить вимог та не розповсюджується на нерезидентів України, яким є виробник товару JSC "New Glass" (Болгарія), що розробив калькуляцію.
Калькуляція вартості це внутрішній документ бухгалтерського обліку, який ведеться відповідно постачальником - резидентом Болгарії. Покупець - ТОВ «Юнігласс Україна» немає жодного впливу на формування цього документа, не може його змінити чи зобов'язати постачальника вести його за іншою формою.
На вимогу митниці калькуляції вартості були надані імпортером до кожної поставки товарів, а також надано пояснення щодо окремих складових вартості. Калькуляції вартості товарів підтверджували заявлену митну вартість товарів і безпідставно не були враховані митницею. Будь-які вимоги митниці щодо форми цього документа є надмірними, оскільки створюють зайві перешкоди в міжнародній торгівлі.
Окрім того, витрати на маркування, навантаження товару включені в інвойсну вартість товару і в калькуляціях постачальника включені до, зокрема, статті «Послуги третіх осіб». ТОВ «Юнігласс Україна» про це повідомляло митний орган, проте останній не врахував цих пояснень.
Поміж іншого, митний орган в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів звертає увагу, шо довідки ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати (код документа 3007у графі 18 рішення про коригування митної вартості товарів), який залучений позивачем як експедитор у перевезеннях оцінюваного товару за Договором-дорученням № А0006 про транспортно-експедиторське обслуговування від 05лютого 2021 року, містять інформацію про перевізника, відмінного від того, який зазначений у CMR. Відтак, числове значення такої складової митної вартості як витрати на транспортування є непідтвердженим.
З'ясовано, що на підтвердження такої складової митної вартості товару як витрати на транспортування ТОВ «Юнігласс Україна» разом з митними деклараціями подавало довідки Ф0П Серветник Д.В. про транспортні витрати. ТОВ «Юнігласс Україна», крім того, також подавало до кожної митної декларації договір-доручення про транспортно-експедиторське обслуговування № 0006 від 05.02.2021 між ТОВ «Юнігласс Україна» та ФОП ОСОБА_1 .
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є експедитором, а не безпосереднім перевізником. ФОП ОСОБА_1 як експедитор залучає інших перевізників для перевезення оцінюваного товару, які і зазначаються в товарно-транспортних накладних (CMR).
Згідно з п.6 ч.2 ст.53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість, є зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До кожної із митних декларацій представник ТОВ «Юнігласс Україна» надавав копії CMR (товарно-транспортні накладні у міжнародних перевезеннях вантажів автомобільним транспортом). Кожна з CMR містить інформацію про інвойс, за яким перевозиться товар, а також інформацію про державні номери транспортних засобів, якими перевозиться відповідний товар.
Також, поряд з CMR, декларант подавав довідки ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати. Звертаємо увагу, що ця довідка також містить відомості про CMR, державні номери транспортних засобів та назву перевізника - таким чином, довідку про транспортні витрати можна співставити з конкретним перевезенням (CMR) та митною декларацією. Довідка містить інформацію про вартість перевезення до митної території України, вартість перевезення на митній території України, а також вартість експедиторських послуг, місцем надання яких згідно з підпунктом (ж) пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України є місце реєстрації отримувача послуг. Оскільки ТОВ «Юнігласс Україна» зареєстроване на території України, то експедиторські послуги по всьому маршруту перевезення вважаються наданими на території України.
Крім того, протягом митного оформлення позивач надавав акти надання послуг між ТОВ «Юнігласс Україна» та ФОП ОСОБА_1 (які також містять розбивку вартості перевезення до митної території України та на митній території України, вартість експедиторських послуг), платіжні доручення ТОВ «Юнігласс Україна» про оплату послуг експедитора ФОП ОСОБА_1 , договори перевезення, укладені ФОП ОСОБА_1 з залученими ним перевізниками.
У зв'язку з наведеним слід дійти висновку, що числове значення такої складової митної вартості як транспортні витрати є підтвердженим, а відтак позиція відповідача не може бути підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.
З приводу твердження відповідача, що наданий позивачем прайс-лист від 03.12.2021 не може бути використано для підтвердження митної вартості, так як виданий пізніше ніж виставлений рахунок-фактура, а також не містить інформацію про торговельну марку, слід враховувати те, що наданий прайс-лист від 03.12.2021 є документом, який відповідно до згідно з ч.4 ст.53 МКУ є додатковим, його подання для підтвердження митної вартості товарів не є обов'язковим.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17, в комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа). При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів. Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист, в якому ціна товарів, пред'явлених до митного оформлення, збігається з задекларованою позивачем ціною товарів. Прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.
Отже, прайс-лист є суто комерційним документом, він не є розрахунковим документом, а тому, незалежно від дати його видачі, не є доказом взаєморозрахунків між сторонами контракту.
З приводу того, що позивачем не надано висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, слід зазначити таке.
Відповідно до п.8 ч.З с.53 МКУ за наявності підстав митний орган може вимагати подання зокрема висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.
Неподання такого документа саме по собі не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки ч. 4 ст.53 МКУ передбачає, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. А якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов'язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару.
Згідно з п.п.62-63 постанови від 21 квітня 2021 у справі № 809/1838/15 Верховний Суд зробив висновок, що установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Водночас, відповідач стверджує, що якщо витрати на транспортно-експедиційні послуги, що є частиною загальних витрат на транспортування товару, надавалися експедитором у тому числі до перетину митного кордону України, зазначені витрати повинні включатись у повному обсязі до митної вартості оцінюваних товарів, проте як було зазначено вище, транспортно-експедиторські послуги не діляться на ті, що були надані до перетину митного кордону України, і ті, що були надані на митній території України.
Місцем надання експедиторських послуг згідно з підпунктом (ж) пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України є місце реєстрації отримувача послуг. Оскільки ТОВ «Юнігласс Україна» зареєстроване на території України, то місцем надання експедиторських послуг по всьому маршруту перевезення є територія України.
Відтак, у розмір транспортних витрат як складової митної вартості товарів, включено вартість наданих транспортно-експедиторських послуг у повному обсязі.
Що стосується позиції відповідача про ненадання ТОВ «Юнігласс Україна» копії митної декларації країни відправлення, суд враховує викладене нижче.
Копія митної декларації країни відправлення - це документ, який не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Отже, законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявністю розбіжностей ти наданий декларантом.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 лютого 2020 у справі № 825/3763/15-а, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Також, митний орган зазначає, що не надано документи, які б підтверджували правовідносини з приводу перевезення саме оцінюваного товару, посилаючись зокрема на розбіжності у даті завантаження товару згідно з заявками на перевезення та фактичні даті завантаження згідно з CMR, а також посилаючись на інші формальні критерії, що не передбачені в МКУ. Крім того, Митний орган зазначав, що Договір-доручення № А0006 від 05.02.2021, укладений між ТОВ «Юнігласс Україна» та експедитором ФОП ОСОБА_2 , до митного оформлення не надано.
Разом з тим, судом встановлено, що Договір-доручення № А0006 про транспортно-експедиторське обслуговування від 05.02.2021 року надавався до кожної із митних декларацій. Це підтверджується зокрема наявністю цього договору в переліку документів в графі 18 кожного з оскаржуваних рішень (код документа 4301).
До кожного з митних декларацій надавалась довідка експедитора ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати, в якій визначалося числове значення такої складової митної вартості як витрати на транспортування оцінюваного товару. Наявність лише такої довідки, поряд з наданням Договору-доручення №А0006 про транспортно-експедиторське обслуговування від 05.02.2021 року та CMR по кожному перевезенню, достатня для підтвердження витрат на транспортування як складової митної вартості відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МКУ.
Посилання на те, що той чи інший договір експедирування/перевезення не містить відомостей, що підтверджують наявність правовідносин з приводу перевезення оцінюваного товару, є безпідставним.
На підставі викладеного вище, слід дійти висновку про те, що оскільки всі позиції відповідача зазначені у п.п.2.4.1-2.4.14 цього позову є необгрунтованими та безпідставними, то відповідно і всі рішення про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо відсутності у спірних рішеннях про коригування митної вартості товару обґрунтування числового значення митної вартості, слід вказати таке.
Відповідно до статті 55 МКУ митний орган за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.
При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний, у рішеннях про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тошо: у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
Верховним Судом напрацьовано правову позицію, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у постанові від 18.12.2018 по справі № 820/7133/15 Верховний Суд підтримав суди першої та апеляційної інстанцій:
«Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару».
Такий підхід Верховного Суду узгоджується з положеннями п.п. 2, 4 ч.2 ст. 55 МКУ про те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (утому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обгрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які_вллинули на таке коригування.
Також слід зазначити, що пунктом 3.2. Постанови Пленуму БАСУ від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» передбачено: «суди повинні мати на увазі, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу».
На думку суду, заявлена ТОВ «Юнігласс Україна» митна вартість товарів повністю підтверджувалася поданими документами. Митницею в рішеннях про коригування не наведено жодних пояснень з приводу того, як виявлені нібито розбіжності чи нібито відсутність документів впливають на митну вартість товарів.
Щодо необґрунтованості та безпідставності застосування резервного методу для коригування митної вартості товару ТОВ «Юнігласс Україна», варто відмітити наступне.
З метою коригування митної вартості товару відповідач в усіх оскаржуваних рішеннях застосував резервний метод визначення митної вартості - митна вартість, визначена митним органом, ґрунтується на митній вартості схожого товару.
В спірних рішеннях про коригування також зазначено, що методи 2а та 26 не можуть бути використані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а методи 2в та 2г - у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.
В якості основи для коригування митної вартості товарів відповідачем в оскаржуваних рішеннях були вказані такі митні декларації інших імпортерів:
Поряд з тим, що відповідач безпідставно не використав основний метод визначення митної вартості товарів позивача, рішення Митного органу також не містять обґрунтованих пояснень, чому він використав резервний метод, як того вимагає пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598). Так, відповідач зобов'язаний зокрема вказати умови поставки та комерційні умови, які сформували ту митну вартість, яку взяв за основу для коригування митної вартості товару ТОВ «Юнігласс Україна». Водночас в спірних рішеннях цього немає.
Зазначення в рішеннях найменування виробника, країни виробництва, назви товару та ціни за одиницю товару з тих митних декларацій, які взяті за основу для коригування, не є поясненням й обґрунтуванням застосування резервного методу як другорядного.
Твердження про наявність у відповідача обов'язку обґрунтовувати застосування другорядного методу (поряд з обов'язком обґрунтовувати причини незастосування основного методу) узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 серпня 2018 у справі № 804/1755/17, від 25 травня 2021 у справі № 520/10386/2020..
Слід зазначити, що відповідач, в першу чергу, в рішеннях про коригування має обґрунтувати причини незастосування основного методу визначення митної вартості, чого зроблено не було. Поряд з цим, зазначені вище пояснення додатково підтверджують і те, що відповідач не обґрунтував застосування резервного методу в обох спірних рішеннях про коригування.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачем протиправно прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів, у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.
Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом, то суд зазначає, що питання поновлення строків звернення до суду судом було вирішено при відкритті провадження у справі. Суд, аналізуючи обставини справи, що розглядається, враховуючи послідовність дій позивача щодо реалізації свого права у доступі до правосуддя, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" строку звернення до суду із цим позовом.
Враховуючи встановлені обставини, з метою забезпечення реалізації права позивача на судовий захист, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання відповідача.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" (вул.Яблунська, 84, м.Буча, Київська область, 08294, код ЄДРПОУ 43536537) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів: №UА101020/2021/000096/2 від 23.11.2021 №UА101020/2021/000101/2 від 03.12.2021 №UА101000/2021/000105/2 від 03.12.2021 №UА101000/2021/000109/2 від 07.12.2021 №UА101020/2021/000109/2 від 14.12.2021 №UА101000/2022/000007/2 від 11.01.2022 №UА101020/2022/000015/2 від 26.01.2022 №UА101000/2022/000042/2 від 28.01.2022 №UА101000/2022/000055/2 від 02.02.2022 №UА101020/2022/000021/2 від 02.02.2022 №UА101020/2022/000020/2 від 02.02.2022 №UА101000/2022/000062/2 від 08.02.2022 №UА101000/2022/000063/2 від 08.02.2022 №UА101020/2022/000034/2 від 15.02.2022 №UА101020/2022/000035/2 від 15.02.2022 №UА101000/2022/000075/2 від 22.02.2022 №UА101020/2022/000051/2 від 21.04.2022 №UА101000/2022/000086/2 від 28.04.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 48 312 (сорок вісім тисяч триста дванадцять) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23 грудня 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович