24 грудня 2025 року м. Житомир
справа № 240/7225/25
категорія 108120000
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Ліцею №20 міста Житомира, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку, -
встановив:
Ліцей №20 міста Житомира звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-12-09-021816-а від 26.02.2025 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області у закупівлі за предметом поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуваним висновком про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-12-09-021816-a від 26.02.2025 протиправно зобов'язано Ліцей №20 здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом розірвання договору про закупівлю від 06.12.2024 №80, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності /нікчемності/ договору, попри його фактичне виконання.
Звертає увагу, що на час складання оспорюваного висновку роботи з поточного ремонту були виконані виконавцем та прийняті без зауважень та претензій.
Також позивач вважає, що зазначені у Висновку обставини щодо встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель при здійсненні моніторингу процедури закупівлі від 26.02.2025, ґрунтуються на даних, які не відповідають дійсності, що в свою чергу призвело до протиправних вимог відповідача до позивача щодо усунення неіснуючих, надуманих відповідачем порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
Позивач наголошує, що закупівля послуг з поточного ремонту системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира була здійснена на суму 199000 грн. Потреба у ремонті, а також фінансування, виділене головним розпорядником коштів, становить менше 200 тис.грн. Саме тому вважає, що в даному випадку, позивачу не потрібно було здійснювати закупівлю шляхом проведення відкритих торгів.
Відтак, не погоджуючись із висновком про результати моніторингу закупівлі послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
23 квітня 2025 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№31510/25), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
Зазначає щодо недотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель при плануванні закупівлі, визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, укладанні договору позивача вимогам пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, пунктів 5, 6, 10, 15, абзацу 3 пункту 17 Особливостей та пункту 3 розділу II Порядку №708, а саме при плануванні закупівлі послуг з поточного ремонту, проводиться обстеження об"єкту в цілому для визначення виду та обсягів робіт.
Щодо укладення договору про закупівлю від 06.12.2024 №80 вказує, що відповідно до підпункту 1 пункту 21 Особливостей правочин є нікчемним.
Згідно з ухвалою суду від 20.11.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Третя особа письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог до суду не надіслала.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 09.12.2024 Ліцей №20 міста Житомира, у електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-12-09-021816-a оприлюднив звіт про укладений договір без використання електронної системи закупівель за предметом - поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира.
Позивачем укладено Договір №80 від 06.12.2024 з підрядником - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Предметом укладеного договору є: поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира. Ціна цього Договору становить 199000 грн без ПДВ.
На пiдставі пункту 4 частини 2 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до наказу начальника Управління від 10.02.2025 №8-3, з 10.02.2025 по 26.02.2025 проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями за предметом: “Поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира», за номером ID: UA-2024-12-09-02 l 816-a, здійсненої позивачем.
26.02.2025 за результатами проведеного моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2024-12-09-02l816-a, у якому встановлено, що замовником укладено договір про закупівлю від 06.12.2024 №80 в сумі розміром 199000,00 грн (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ІD: UA-2024-12-09-021816-a), без застосування процедури закупівлі, визначеної пунктом 10 Особливостей, а також поділено предмет закупівлі з поточного ремонту на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкритих торгів відповідно до Особливостей, чим не дотримано вимоги пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, пунктів 5, 6, 10, 15, абзацу 3 пункту 17 Особливостей та пункту 3 розділу II Порядку № 708. Разом з тим, підпунктом 1 пункту 21 Особливостей встановлено імпертивну умову, що договір про закупівлю є нікчемним у разі, коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих Особливостей.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі". Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов'язує здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом розірвання договору про закупівлю від 06.12.2024 №80, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, а також протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач, вважаючи Висновок відповідача таким, що не відповідає положенням діючого законодавства України та підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" у редакції, чинній на день складення спірного висновку (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
За змістом статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлює Закон №922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Приписами частини шостої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII обумовлено, що у висновку обов'язково зазначається зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У частині десятій статті 8 Закону №922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №922-VIII цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Приписами частини третьої статті 3 Закону №922-VIII визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію:
1) дата укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг);
2) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
3) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;
5) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг та номер телефону;
6) назва предмета закупівлі;
7) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;
8) ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.
У звіті про договір про закупівлю, укладеному без використання електронної системи закупівель, може зазначатися інша інформація.
Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.
Так, відповідно до змісту Розділу ІІІ даного Порядку у пункті 1 зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі";
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:
структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);
найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
На виконання вимог пункту 37 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 922-VIII Кабінет Міністрів України постановою № 1178 від 12 жовтня 2022 року затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Цими Особливостями встановлено порядок та умови здійснення публічних закупівель, для забезпечення захищеності Замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до пункту 3 Особливостей № 1178 у редакції, що діяла на дату укладання договору, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих Особливостей.
Відповідно до пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої-п'ятої, сьомої-дев'ятої статті 41 Закону та цих Особливостей.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
В оскаржуваному висновку відповідач вказав на порушення позивачем пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, пунктів 5, 6, 10, 15, абзацу 3 пункту 17 Особливостей та пункту 3 розділу II Порядку №708, оскільки Замовником укладено договір про закупівлю від 06.12.2024 №80 в сумі розміром 199 000,00 грн. (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ІD: UA-2024-12-16-021816-а), без застосування процедури закупівлі, визначеної пунктом 10 Особливостей, а також поділено предмет закупівлі з поточного ремонту на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкритих торгів.
Вказані висновки обґрунтовані тим, що Замовником 09 грудня 2024 року в електронній системі закупівель оприлюднено річний план закупівель за номером ID: UA-P-2024-12-09-027335-a, відповідно до якого, заплановано придбання послуг з поточного ремонту по предмету: "Поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира» на суму 199 000.00 грн, без використання електронної системи.
Водночас, аналізом встановлено, що відповідно до інформації, оприлюдненої в електронної системи закупівель, Замовником 19 грудня 2024 року оприлюднено річний план закупівель за номером ID: UA-P-2024-12-19-027768-a, відповідно до якого заплановано придбання послуг з поточного ремонту по предмету: “Поточний аварійний ремонт приміщень та сантехнічного обладнання Ліцею №20 міста Житомира», загальною очікуваною вартістю в сумі - 181 446,00 грн, без використання електронної системи, тобто який фактично відноситься до одного об'єкту будівництва та відповідно є аналогічним предметом закупівель.
При цьому, аналізом встановлено, що Замовником 19 грудня 2024 року укладено договір послуг з поточного ремонту від 18.12.2024 №86 на закупівлю вищевказаних послуг (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ІD: UA-2024-12-19-022222-a), вартістю 181 446,00 грн, без використання електронної системи.
Аналогічно, аналізом встановлено, що відповідно до інформації, оприлюдненої в електронної системи закупівель, Замовником 13 грудня 2024 року оприлюднено річний план закупівель за номером ІD: UA-P-2024-12-13-017532-a, відповідно до якого заплановано придбання послуг з поточного ремонту по предмету: «Поточний ремонт з усунення аварії електромережі Ліцею № 20 міста Житомира», загальною очікуваною вартістю в сумі - 153 274,00 грн, без використання електронної системи, тобто який фактично відноситься до одного об'єкту будівництва та відповідно є аналогічним предметом закупівель.
При цьому, аналізом встановлено, що Замовником 13 грудня 2024 року укладено договір послуг з поточного ремонту від 13.12.2024 №83 на закупівлю вищевказаних послуг (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ІD: UA-2024-12-13-015794-a), вартістю 153 274,00 грн, без використання електронної системи.
Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що Замовником заплановано та укладено 3 договори послуг з поточного ремонту за одним об'єктом будівництва на закупівлю послуг з поточного ремонту від 18.12.2024 №86, від 13.12.2024 №83 та від 06.12.2024 №80 на загальну суму 533 720,00 грн, без використання електронної системи закупівель, які відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, пункту 15 Особливостей та пункту 3 розділу II Порядку №708 фактично відносяться до одного предмету закупівель.
Однак суд із зазначеними доводами відповідача не погоджується, зважаючи на наступне.
Щодо посилань відповідача на протиправність укладення позивачем договору про закупівлю без застосування процедури закупівлі, визначеної пунктом 10 Особливостей, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 10 Особливостей Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом "Порядок проведення відкритих торгів" цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року №822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу", з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Отже, вказаний пункт передбачає застосування відкритих торгів у разі проведення процедури закупівлі, зокрема, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. грн.
Разом з тим, відповідно до п.11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, у разі здійснення закупівель послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, замовники можуть здійснювати таку закупівлю без використання електронної системи. При цьому, інформація про таку закупівлю вноситься до річного плану та оприлюднюється відповідно до пункту 3-8 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачем 09 грудня 2024 року в електронній системі закупівель оприлюднено річний план закупівель за номером ID: UA-P-2024-12-09-027335-a, відповідно до якого, заплановано придбання послуг з поточного ремонту по предмету: "Поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира" на суму 199 000.00 грн, без використання електронної системи.
Відповідно до звіту про укладання договору, без використання електронної системи закупівель, який оприлюднено в електронній системі закупівель 06 грудня 2024 року Замовником укладено договір послуг з поточного ремонту від 06.12.2024 №80 за предметом закупівлі: "Поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира»" (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-12-09-021816-a) на загальну суму 199 000,00 гривень.
Так, позивачем укладено Договір №80 від 06.12.2024 з підрядником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Предметом укладеного договору є: поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира.
Враховуючи те, що вартість послуг з поточного ремонту є меншою, ніж 200 тис. гривень, позивач мав право здійснювати таку закупівлю без використання електронної системи.
Щодо доводів відповідача, що позивачем було заздалегідь заплановано поточний ремонт, це не було нагальною потребою що відповідно до п.14 Особливостей є обов"язковою умовою для закупівлі та що позивачем протиправно поділено предмет закупівлі, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Відповідно до пункту 14 Особливостей визначено, закупівля відповідно до здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Пунктом 15 Особливостей передбачено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Позивач у позові зазначив, що закупівля поточного ремонту системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житотмира не передбачалася (не планувалась) на початку 2024 року, відповідно коштів у позивача не було в кошторисі, і відповідно така потреба не була наявною та не була внесена замовником до річного плану. Лише після виникнення додаткової потреби, що підтверджується Актом діагностики системи вентиляції від 02.12.2024 позивач звернувся до головного розпорядника коштів - Департаменту освіти Житомирської міської ради, з листом від 03.12.2024 №622 щодо додаткової потреби яку Замовник не міг передбачити та необхідності виділення додаткових коштів.
Так, Замовником було проведено діагностику системи вентиляції від 02.12.2024 відповідно до якої було складено акт діагностики системи вентиляції від 02.12.2024.
Актом діагностики системи вентиляції від 02.12.2024 встановлено, що: "Витяжна система знаходиться в несправному стані та не виконує свої функції. Витяжний вентилятор встановлений більше 20 років назад та знаходиться у несправному стані. Припливна система не виконує свої функції. Відсутнє активне обладнання для припливу повітря, тому приплив свіжого повітря не відбувається".
Довідкою про зміни до кошторису на 2024 рік №49 від 05.12.2024, що затверджена Директором Департаменту освіти Житомирської міської ради, Ліцею №20 виділено додаткове фінансування в сумі розміром 199 000 грн на покриття потреби у поточному ремонті системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель (зміна розміру бюджетного призначення та/або очікуваної вартості предмету закупівлі; виду закупівлі; орієнтовного початку проведення закупівлі), періодичність і характер таких змін законодавством не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадках, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель, шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі.
Таким чином Законом надано право вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо.
При цьому, суд погоджується з доводами представника позивача, що після проведення обстеження системи вентиляції на підставі акту діагностики системи вентиляції виникла потреба у виділенні додаткових коштів для проведення ремонтних робіт.
Щодо доводів відповідача про поділ позивачем предмету закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.6 Особливостей Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями.
При цьому відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (уразі застосування переговорної процедури закупівлі).
Отже, замовники вносять інформацію про закупівлі до річного плану, обираючи при цьому за кожним предметом закупівлі один з видів закупівлі, визначений пунктом 5 частини другої статті 4 Закону, керуючись відповідними вартісними межам, та враховуючи при цьому категорію такого замовника.
Водночас, ураховуючи поняття "предмет закупівлі", такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.
Тому вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж визначених Законом та з урахуванням категорії замовника.
При цьому зважаючи на те, що планування здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі, очікувана вартість такого предмету закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план та з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Як зазначено у висновку та не заперечується відповідачем відповідно до інформації, оприлюдненої в електронної системи закупівель, Замовником:
- 19 грудня 2024 року оприлюднено річний план закупівель за номером ІD: UA-P-2024-12-19-027768-a, відповідно до якого заплановано придбання послуг з поточного ремонту по предмету: «Поточний аварійний ремонт приміщень та сантехнічного обладнання Ліцею №20 міста Житомира», загальною очікуваною вартістю в сумі - 181446,00 грн, без використання електронної системи;
- 13 грудня 2024 року оприлюднено річний план закупівель за номером ІD: UA-P-2024-12-13-017532-a, відповідно до якого заплановано придбання послуг з поточного ремонту по предмету: «Поточний ремонт з усунення аварії електромережі Ліцею № 20 міста Житомира», загальною очікуваною вартістю в сумі - 153274,00 грн, без використання електронної системи.
При цьому, предмет закупівлі, що стосується предмету спору "Поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира»" на суму 199 000.00 грн.
Таким чином, суд зазначає, що предмети закупівлі за договорами від 06.12.2024, від 13.12.2024, від 18.12.2024 є різними, тому у позивача були наявні підстави для проведення не одного, як вказує відповідач, а трьох оглядів об"єктів, та складання за наслідками цього актів обстеження.
Доводи відповідача про поділ позивачем предмету закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі через відкриті торги є помилковими та не відповідають дійсним обставинам справи.
Позивачем не було поділено предмет закупівлі з поточних ремонтів в грудні 2024 року за Договором №80 від 06.12.2024 поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира; Договором №86 від 19.12.2024 поточний аварійний ремонт приміщень та сантехнічного обладнання; Договором №83 від 13.12.2024 поточний ремонт з усунення аварії електомережі, оскільки кожна нова (додаткова) потреба підтверджується актами огляду щодо аварійної ситуації та довідками Департаменту освіти щодо виділення додаткових коштів.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними висновки відповідача про те, що позивачем укладено договір про закупівлю від 06.12.2024 №80 в сумі 199 000,00 грн (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером 1D; UA-2024-12-09-021816-а), без застосування процедури закупівлі, визначеної пунктом 10 Особливостей, а також поділено предмет закупівлі з поточного ремонту на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкритих торгів відповідно до Особливостей.
Відповідачем не доведено порушення позивачем вимоги пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, пунктів 5, 6, 10, 15, абзацу 3 пункту 17 Особливостей та пункту 3 розділу II Порядку № 708.
Суд зазначає, що у висновку відповідач вказує на недотримання позивачем пункту 3 розділу II Порядку №708.
Разом з тим, пункт 3 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі №708 стосується визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, тоді як у спірні правовідносини стосуються закупівлі ремонтних послуг. Відтак, посилання на порушення вказаного пункту позивачем є безпідставними.
Щодо зобов'язання позивача усунути порушення законодавства шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 вказаного Положення одним із основних завдань Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Тобто, втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).
Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Варто зазначити, що ні вказаним Законом, ні іншими нормативно-правовими актами безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення укладених договорів.
Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Зробивши висновок про наявність порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом розірвання договору про закупівлю від 06.12.2024 №80, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, а також протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише за умови неналежного виконання умов договору іншою стороною і коли це прямо передбачено законодавством.
Тому, орган державного фінансового контролю не наділений повноваженнями спонукати суб'єктів господарювання до розірвання господарського договору. Спонукання позивача на розірвання господарського договору може призвести до порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене, в світлі обов'язкового характеру вимог органу державного фінансового контролю, є порушенням вимог Закону №922-VIII до змісту висновку як акту індивідуальної дії.
Згідно з підпунктом 20 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
У спірній ситуації відповідач не порушував перед відповідними державними органами, тобто, у цьому конкретному випадку перед судом, питання про визнання недійсним договору, укладеним позивачем за результатами відкритих торгів, отже діяв не у визначений спосіб.
З огляду на такі обставини зобов'язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним заходом впливу на замовника закупівлі.
Крім того, позивач зазначає, що договір на розірванні якого наполягає відповідач, завершив свою дію внаслідок виконання сторонами, прийнятих за ним, зобов'язань, і ця обставина відповідачем не спростована.
З огляду на досліджені судом докази та враховуючи висновки суду вказані вище, суд дійшов висновку, що складаючи оскаржуваний висновок, Держаудитслужба не проаналізувала наслідки стверджуваних нею порушень у зв'язку із результатами закупівлі.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява № 34049/96) від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-12-09-021816-а від 26.02.2025 у закупівлі за предметом поточний ремонт системи вентиляції харчоблоку Ліцею №20 міста Житомира.
Таким чином, оскаржуваний висновок відповідача не спрямований на досягнення легітимної мети та не є співмірним з нею, оскільки суть "виявлених порушень" жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси, у зв'язку з чим, цей висновок не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправним, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій та з огляду на з"ясовані обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
В силу приписів ч. 1ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
Позов Ліцею №20 міста Житомира (вул.Східна 65, м.Житомир, код ЄДРПОУ 22059100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ), до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (вул. Січових Стрільців, 18, м.Київ, 04053, ЄДРПОУ 40479560) про визнання протиправним та скасування висновку, - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-12-09-021816-а від 26.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Ліцею №20 міста Житомира судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 (нуль) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 24 грудня 2025 р.
24.12.25