Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 грудня 2025 року Справа №200/2522/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М, розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення № 200/2522/25 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено та вирішено.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: Донецька область, м. Слов'янськ, пр-т. Соборний, б. 8; код ЄДРПОУ: 13486010) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) пенсію, призначену за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року набрало законної сили 08 жовтня 2025 року.
10 листопада 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якому просить суд:
зобов'язати Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі № 200/2522/25.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області дотепер не виконано рішення суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року прийнято заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області у строк до 14 листопада 2025 року (включно) подати до суду письмові пояснення щодо наведених у заяві від 10.11.2025 року обставин та докази на їх підтвердження (в т.ч. рішення, яке прийнято на виконання судового рішення від 28.05.2025 року у справі № 200/2522/25).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у місячний (одни місяць) строк звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року по справі № 200/2522/25 .
18 грудня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року по справі № 200/2522/25, в якому просить суд:
- прийняти звіт Головного управління про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року по справі № 200/2522/25, а у разі не прийняття надати додатковий строк протягом трьох місяців;
- не застосовувати штраф до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв'язку з відсутністю бездіяльності з боку посадової особи.
В обгрунтування звіту вказує, що у листопаді 2025 року здійснено перерахунок ОСОБА_1 пенсії призначеної за нормами Закону № 796 без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року. За результатами проведеного перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії ОСОБА_1 з 21.03.2024 збільшився та склав 56 995,84 грн. З 01.01.2025 розмір пенсійної виплати перерахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» склав 32 142,78 грн, що підтверджується рішенням по пенсійній справі № 914430135905, а 01.03.2025 - 32 292,78 грн, що підтверджується по пенсійній справі № 914430135905. Нараховано суму доплати за результатами перерахунку згідно рішення суду з урахуванням виплачених сум за період з 21.03.2024 по 30.11.2025 склала 432 921,52 грн .
Щодо виплати заборгованості вказує, що Борг по перерахунку за рішенням суду в сумі 432 921,52 грн за період з 21.03.2024 по 30.11.2025. обліковано станом на 01.12.2025 в переліку одержувачів виплат, сформованому відповідно до Порядку № 821, та буде виплачений за окремими напрямами бюджету Пенсійного фонду України за джерелами виплати відповідних сум, такі виплати здійснюються пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням, але не більше суми, що обліковується в переліку одержувачів.
При розгляді звіту про виконання рішення суду суд виходить з такого.
Як вже було зазначено, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 20.11.2025 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 21.03.2024 внаслідок чого розмір пенсії збільшився та склав 56 995,84 грн.
З 01.01.2025 року позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» внаслідок чого розмір пенсії склав 32 147,78 грн.
З 01.03.2025 позивачу здійснено перерахунок пенсії «Індивідуально (масовий). Індексація заробітку» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 209 «Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» внаслідок чого розмір пенсії склав 32 292,78 грн.
При цьому, відповідачем нараховано суму доплати за результатами перерахунку згідно рішення суду з урахуванням виплачених сум за період з 21.03.2024 по 30.11.2025 склала 432 921,52 грн яка облікована та включена до переліку, сформованого відповідно до вимог Порядку № 821.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантованестаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначенихстаттею 129-1 Конституції України, а також статтями14та370 КАС України.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
До того ж, в ухвалі від 04 липня 2023 року у справі №200/3958/19-а Верховний Суд зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі, а тільки підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об'єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб відповідача.
Водночас, підпунктами 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплату пенсії на виконання рішення суду здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законом.
З матеріалів адміністративної справи № 200/5602/21 суд встановив, що відповідач вжив конкретні заходи з метою повного виконання рішень суду, проте фактична невиплата заборгованості обумовлена недостатністю бюджетних коштів, що виділяються на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, а також виконанням таких рішень у порядку черговості, що виключає виконання конкретного рішення суду до виконання рішень, які були ухвалені раніше, отже цей процес затягується у часі на невизначений термін.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що накладення штрафу на керівника відповідача є передчасним та жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та у постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а, а також Верховним Судом у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі №611/26/17.
Відтак, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Статтями 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'встановлено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» № 18357/91, Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» (заява № 17022/02) вказано, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 33 рішення у справі «Бакалов проти України» (заява №14201/02) зазначив, що державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів як на виправдання невиконання рішення, затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду у цій справі має ознаки порушення прав позивача, яке гарантується ст. 6 Конвенції.
Щодо незгоди позивача із розміром пенсійної виплати та розміром нарахованої заборгованості суд зазначає наступне.
Предметом розгляду у цій справі була правомірність/неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року , у наслідок чого судом зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, призначену за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження її максимального розміру, з 21 березня 2024 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Судом встановлено, що перерахунок пенсії з 21.03.2024 позивачу здійснено з основного розміру від середнього заробітку 69 324,10 грн та відповідних доплат у розмірі 284,70 грн та 66,43 грн з урахуванням обмеження в індексації з 01.03.2023 у розмірі -9068,05 грн та з 01.03.2024 у розмірі -3611,34 грн.
З 01.01.2025 розмір пенсійної виплати перерахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з основного розміру від середнього заробітку 69 324,10 грн та відповідних доплат у розмірі 284,70 грн та 66,43 грн з урахуванням обмеження в індексації з 01.03.2023 у розмірі -9068,05 грн та з 01.03.2024 у розмірі -3611,34 грн та з пониженням на 24 853,06 грн згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025.
З 01.03.2025 розмір пенсійної виплати перерахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 209 «Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з основного розміру від середнього заробітку 77 296,33 грн та відповідних доплат у розмірі 284,70 грн та 66,43 грн з урахуванням обмеження в індексації з 01.03.2023 у розмірі -9068,05 грн, з 01.03.2024 у розмірі -3611,34 грн за 01.03.2025 у розмірі -6472,23 грн та з пониженням на 26 203,06 грн згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025.
Суд зазначає, що ані розмір індексації пенсійних виплат, ані обмеження пенсії максимальним розміром відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» не були предметом судового розгляду у справі № 200/2522/25, а відтак вони не можуть бути предметом судового контролю у цій справі.
Суд доводить до відома позивача, що у разі незгоди із розміром індексації пенсійної виплати а також обмеженням максимального розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, позивач має право оскаржити такі дії/бездіяльність відповідача у позовному провадженні на загальних засадах.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX.
Означеним законом суттєво змінено процедуру здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, зокрема, ст. 382 КАС України викладено в новій редакції, а також доповнено КАС України ст.ст. 382-1 - 382-3.
Відтак, відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-5, 11 ст. 383-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Дослідивши доводи звіту відповідача суд не встановив підстав для відмови у його прийнятті, оскільки відповідачем наведено обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення відповідають наявним повноваженням щодо цього питання, підстави для накладення штрафу на керівника відповідача відсутні.
В постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17, суд дійшов висновку, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі № 200/2522/25 як такого, що виконано частково та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання означених рішень суду в частині виплати позивачу коштів належних йому на підставі цього судового рішення.
Керуючись ст. 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного від 28.05.2025 у справі № 200/2522/25.
Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від сплати штрафу.
Встановити новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі № 200/2522/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі № 200/2522/25 в повному обсязі.
Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова