24 грудня 2025 рокуСправа №160/28806/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії незалежно від віку та скасувати рішення від 04.06.2025 №046050025044;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати період роботи з 05.01.2004 по 05.04.2005 (1 рік 3 місяці) до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувати період роботи за Списком №1 з 18.03.1997 по 05.10.2002, із застосуванням коефіцієнту 0,9 (за кожен повний рік роботи - 9 місяців) до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2025 про призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбаченої ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яким прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою відповідачам надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.
Заперечуючи проти позову, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-1) надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному останнім, тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-2) надано до суду електронну копію пенсійної справи позивача. При цьому, віпдовідач-2 у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії від 13.06.2025 №046050025044 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на підземних роботах. Рішення мотивоване наступним:
«Вік заявника 48 років 07 місяців.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 мають чоловіки, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт, рудників і в металургії за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на такихроботахнеменше20років. Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-ІV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. 2 та ч. 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Роз'яснення №8) працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-ІV, але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи і роботи в металургії із зарахуванням до нього:
кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Відповідно до пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах додається довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (додаток №5) (далі - Порядок №637).
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Страховий стаж особи становить 55 років 01 місяць 0 днів (в тому числі додатково за 26 років на підземних роботах та за Списком №1).
Загальний страховий стаж в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці за Списком №1 складає 26 років 10 місяців 06 днів, в тому числі:
- стаж на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку, відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV (25 років) становить 21 рік 03 місяці 18 днів;
- страховий стаж роботи в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці за Списком №1 становить 05 років 06 місяців 18 днів.
Періоди роботи в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці за Списком №1 не враховано до стажу на підземних роботах у порядку визначеному Роз'ясненням №8, оскільки відсутні 10 років роботи за провідними професіями.
Результати розгляду наданих документів, доданих до заяви:
- до страхового стажу зараховано всі періоди;
- до пільгового стажу на підземних роботах не зараховано період роботи з 05.01.2004 по 05.04.2005, на посаді «підземний люковий-машиніст підземної установки», згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.11.2003 №853. За даними трудової книжки НОМЕР_1 від 01.04.1996, заявник працював на посаді «підземний люковий». Згідно з Переліком робочих місць виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до наказу про результати атестації від 08.12.2000 №332 атестовано посаду «люковий». Тобто наявні розбіжності між даними вищевказаних документів, щодо займаної посади.
Заявник працює.
Має право на зниження пенсійного віку на 10 років.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Висновок: відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на підземних роботах».
З такою позицією відповідача позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом 1 статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом 1 пункту 1 частини 2 цієї статті.
За ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Частиною 5 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до ч. 6 ст. 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (Список №202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV-не менше 20 років.
Частиною 1 ст. 45 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За визначенням у ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою №637.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2 Інструкції №58).
Щодо спірних періодів роботи позивача з 18.03.1997 по 05.10.2002 та з 05.01.2004 по 05.04.2005, суд зазначає наступне.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 01.04.1996, копія якої міститься у матеріалах справи, щодо спірного періоду роботи позивача наявні наступні записи:
18.03.1997 - прийнятий тимчасово на три місяці в здоровпункт шахти імені ОСОБА_2 підземним фельдшером з повним робочим днем у підземних умовах, наказ №71-к від 31.09.1997 (запис 3);
09.06.1997 - переведений постійно в здоровпункт шахти імені Леніна підземним фельдшером з повним робочим днем в підземних умовах, наказ №139-к від 09.06.1997 (запис №4);
30.06.2002 - звільнений за переведенням в ЛОК ТОВ «КЖРК» ст. 36 п. 5 КЗпП України, наказ №155 ТОВ «КЖРК» від 20.06.2002 (запис №6);
01.07.2002 - прийнятий за переведенням фельдшером підземного медпунткту з повним робочим днем в підземних умовах на ділянку №3, наказ №1-к від 01.07.2002 (запис №7);
05.10.2002 - звільнений за переведенням на шахту ім. Леніна, п. 5 ст. 36 КЗпП України, наказ №52к від 04.10.2002 (запис №8);
05.01.2004 - переведений по дільниці внутрішнього транспорту підземним люковим 3 розряду з повним робочим днем в підземних умовах, наказ №1-к від 09.01.2004 (запис №12);
05.04.2005 - звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, наказ №56-к від 05.04.2005 (запис №13).
Робота позивача у вказані періоди підтверджується також копією довідки АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №853 від 20.11.2023.
Міністерством соціальної політики України в листі від 02.10.2018 №18997/2-18/54 зазначено про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Роз'яснення 8).
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Крім того, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами, серед яких є роз'яснення від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постанова №81 на даний час залишається чинною.
Листом від 02.10.2018 №19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 №12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 враховують Роз'яснення №8.
Вищезазначене роз'яснення №8 передбачає зарахування саме: кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
З огляду на те, що зі змісту трудової книжки позивача встановлено, що у спірний період останній працював за професією яка віднесена до провідних професій та є періодом роботи за провідними професіями, а тому, вказаний період підлягаює зарахуванню з розрахунку додаткового зарахування до кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати період роботи позивача з 05.01.2004 по 05.04.2005 до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувати період роботи за Списком №1 з 18.03.1997 по 05.10.2002, із застосуванням коефіцієнту 0,9 (за кожен повний рік роботи - 9 місяців) до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні позивачу пенсії від 13.06.2025 №046050025044.
Разом з тим, суд наголошує, що права позивача порушено саме зазначеним вище рішенням, а не діями Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відтак позовні вимоги в частині визнання дій протиправними задоволенню не підлягають.
Належним способом захисту прав позивача слугуватиме зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2025 про призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію, суд зазначає наступне.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнято Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визнавати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому, завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції, адміністративний суд, не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
Суд зазначає, що зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати періоди роботи позивача до стажу, суд не може зобов'язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов'язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.
Вказані вимоги є передчасними, оскільки вказаним діям передує належний розгляд заяви про призначення пенсії.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі під час розгляду справи не надали.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні з позовною заявою до суду позивачем сплачено документально підтверджений судовий збір у сумі 1211,20 грн.
З урахуванням наведеного, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 605,60 грн. Судові витрати з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не стягуються, оскільки останнім права позивача не порушено, а у задоволенні вимог, звернутих до останнього судом відмовлено.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії від 13.06.2025 №046050025044.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати період роботи з 05.01.2004 по 05.04.2005 (1 рік 3 місяці) до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувати період роботи за Списком №1 з 18.03.1997 по 05.10.2002, із застосуванням коефіцієнту 0,9 (за кожен повний рік роботи - 9 місяців) до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2025 про призначення пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька