23 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 619/5578/25
провадження № 22-ц/818/5462/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів -Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Міністерство оборони України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2025 року у складі судді Калиновської Л.В.-
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 09.03.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 .
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначила, що встановлення даного факту пов'язане з реалізацією права на пільги та виплати, що передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема на виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з загибеллю військовослужбовця.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2025 року у відкритті провадження відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що під час розгляду справи встановлено наявність спору про право, який повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження, що зумовлює залишення заяви без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов помилкового висновку про наявність у заявниці спору з зацікавленими особами про право цивільне. В матеріалах справи наявні належні та допустимі докази підтвердження факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 .. Судом не з'ясовано обставини, які б свідчили про існування осіб, які входять до кола отримувачів одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 . Не були розглянуті клопотання про виклик свідків та витребування у Харківського обласного ТЦК висновку щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги та у Дергачівського РДРАЦС відомості, про реєстрацію/розірвання шлюбу ОСОБА_3 та смерті його батьків. Враховуючи, що апелянт та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю як чоловік та жінка менше п'яти років, то у разі задоволення заяви та винесення судом рішення про встановлення вказаного факту у апелянта не виникатиме спадкових справ за законом, а відтак винесення судом вказаного рішення не вплине на права та інтереси осіб, які входять або могли б входити до кола спадкоємців загиблого до закону.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду не відповідає.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 19.08.1997 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с. 30)
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.32).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.27).
Відповідно до копії сповіщення сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_4 №527 від 24.12.2024 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сповіщено, що її чоловік солдат ОСОБА_3 , 1971 р.н., загинув під час виконання бойового завдання на околицях н.п. Новоданилівка, запорізької обл. (а.с 24)
В довідці від 04.02.2025 №268 виданою Військовою частиною НОМЕР_3 зазначено, що ОСОБА_3 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України у період з 18.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 13.11.2024, з 15.11.2024 по 29.11.2024, з 01.12.2024 по 18.12.2024 (а.с. 22).
Листом Головного управління соціальної підтримки від 23.30.2025 №220/13/вихЗВГ/4882 ОСОБА_6 повідомлено, що станом на 21.03.2025 року, до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України документи для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3 не надходили (а.с. 31).
З довіреності від 21.11.2013 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І. вбачається, що ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_6 продати належний йому житловий будинок АДРЕСА_2 , за ціну та на умовах на її розсуд (а.с. 33).
Згідно висновками актів обстеження від 11.08.2025 та 02.04.2025 складеного Солоніцевської селищної радою від 11.08.2025 №13-13/12 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 з 2023 року фактично проживали та вели господарство до моменту гибелі ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 35-36,57-58).
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.04.2025 року №5090/с позивачу було повідомлено, що від ІНФОРМАЦІЯ_6 отримано документи для призначення одноразової грошової допомоги, як цивільній дружині загиблого у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_3 (а.с. 37).
08.05.2025 Кров'яковська подала заяву до приватного нотаріусу Харківського районного нотаріального округу Харківської області Мазюк Д.О. про спадщину за заповітом (а.с. 45).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Частиною 6 статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу з 2010 року з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який загинув під час виконання військового обов'язку пов'язаний із захистом Батьківщини, заявниця посилалась на те, що встановлення такого факту дає їй право на отримання виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Разом із тим, Постановою № 168 визначено, що сім'ям загиблих осіб (загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини) виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до статті 16-1 вказаного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої та другої статті 16-3 вказаного Закону одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Ураховуючи наведене, можна зробити висновок, що у таких справах спір може виникнути лише між суб'єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.
Відповідно, між ОСОБА_6 та Міністерством оборони України такого спору бути не може, оскільки ця заінтересована особа не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги.
Зазначене узгоджується із правовими висновками, що містяться у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 та у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 298/1350/22.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, дійшов помилкового та передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23 вересня 2025 року - скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 23.12.2025
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина