23 грудня 2025 року
справа № 619/7711/24
провадження № 22-ц/818/4269/25
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого Тичкової О.Ю.
суддів Пилипчук Н.П., Мальований Ю.М.
за участі секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа: треті особи - Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Харкова апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 червня 2025 року у складі судді Калиновської Л.В., -
У вересні 2024 року представник ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про оспорювання батьківства.
Позов обґрунтований тим, що 10 вересня 2011 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_2 , та через чотири місяці після його укладання ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син - ОСОБА_5 . Шліюб між сторонами у справі був розірваний 16.08.2013, після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати із відповідачкою. В свідоцтві про народження дитини позивача зазначено батьком дитини. Так як сторони раніше періодично підтримували інтимні стосунки, позивач вважав себе батьком дитини і, власне тому, прийняв для себе рішення укласти шлюб. Відповідачка запевняла, що позивач батько дитини. Проте, в лютому 2024 року, у нього з'явилися сумніви щодо батьківства і він вирішив зробити тест ДНК. Відповідно до звіту Endeavor DNA LABORATORIES складеного 10 лютого 2024 року про встановлення батьківства ДНК, у передбачуваного батька - ОСОБА_1 відносно дитини - ОСОБА_5 вірогідність батьківства - 0%. Тестування проведене компанією Endeavor DNA Inc. акредитованою лабораторією A2LA та ISO/IES 17025:2017, номер сертифіката A2LA 4049.01. Лiцензiя МОЗ України № 1125(37)вiд 21.09.2017. Однак, відповідачка і на даний час категорично стверджує, що біологічним батьком дитини є позивач. Беручи до уваги зазначені обставини, позивач змушений оспорювати батьківство в судовому порядку.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Виключено відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 як батька дитини з актового запису про народження дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного Полівською сільською радою Дергачівського району Харківської області 24 січня 2012 року за актовим записом №3.
Зобов'язано Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Код ЄДРПОУ 41403969, адреса: 62303, Україна, Харківська обл., місто Дергачі, площа Перемоги, будинок, 1 виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 з актового запису №3 від 24 січня 2012 року, зробленого Полівською сільською радою Дергачівського району Харківської області про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп. та витрат на проведення експертизи в сумі 15667 грн 20 коп.
Рішення мотивовано тим, що зважаючи на відсутність біологічного споріднення між позивачем та малолітнім, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується висновком експертизи, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для задоволення вимог позивача та виключення відомостей про нього, як батька, з актового запису про народження дитини.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу посилаючись на незаконність оскаржуваної рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач два рази заявляла клопотання про проведення експертизи у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. проф. М.С.Бокаріуса»; якому довіряє відповідач, така як категорично не була згодна з висновками досліджень та експертизи щодо відсутності кровного споріднення між ОСОБА_1 /позивачем/ та дитиною , бо вважає що позивач є біологічним батьком дитини, бо інших чоловіків у останньої не було, коли вона мешкала з позивачем. Суд безпідставно відмовив стороні відповідачу у задоволенні зазначених вище клопотань, чим позбавив відповідача провести також зазначені вище експертизи у вибраним нею закладі, чим порушив принцип рівності всих перед законом, змагальності, що є не припустимим. Суд прийняв рішення, виключно на доказах, які надала сторона позивача, яка не була присутня в жодному судовому засіданні, але при цьому позовні вимоги були її задоволені. Судом безпідставно зазначено, що сторона відповідача не надала жодного доказу на спростування позовних вимог, в той час як сторона відповідача була присутня у всих судових засіданнях та наполягала два рази щодо проведення зазначених вище експертиз, про що є наявні в матеріалах справи клопотання. Крім того, оскаржуване судове рішення містить посилання, що оспорювання батьківства встановлюється виключно за допомогою експертиз, тоді виникає питання в який інший спосіб, окрім експертиз, могла надати відповідач.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Полівською сільською радою Дергачівського району Харківській області, складено актовий запис №3 від 24.01.2012 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якого записано ОСОБА_1 , який не визнає своє батьківство стосовно дитини та звернувся з позовом до суду про оспорювання батьківства та виключення з актового запису відомостей про батьківство (а.с. 15).
Відповідно до звіту Endeavor DNA LABORATORIES складеного 10 лютого 2024 року про встановлення батьківства ДНК, у передбачуваного батька - ОСОБА_1 відносно дитини - ОСОБА_5 вірогідність батьківства - 0%. Тестування проведене компанією Endeavor DNA Inc. акредитованою лабораторією A2LA та ISO/IES 17025:2017, номер сертифіката A2LA 4049.01. Лiцензiя МОЗ України № 1125(37) вiд 21.09.2017 (а.с.8).
Згідно висновку експерта за №СЕ-19/121-24/37534-БД від 07.02.2025 встановлено, що біологічна спорідненість між ОСОБА_1 та малолітнім, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня; ОСОБА_1 не може бути батьком малолітнього, ОСОБА_5 (а.с.63-76)
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).
Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір'ю дитини.
Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Аналогічні висновки викладені в Постанові Верховного суду України у справі №752/13549/22 (№61-10510св23).
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного суду України від 06 квітня 2021 року у справі №676/1200/20 (№61-588св21)
Судом встановлено, ухвалою суду від 09.12.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_4 задоволено; призначено судово-генетичну експертизу; на вирішення експертизи поставлено наступні питання: Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ? Чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі проведеної судово-генетичної експертизи? Проведення експертизи доручено судово-експертній установі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, код ЄДРПОУ 25574728, що розташована за адресою: Україна, 61036, Харківська обл., місто Харків, вул. Ковтуна, буд.34.
Згідно висновку експерта за №СЕ-19/121-24/37534-БД від 07.02.2025 встановлено, що біологічна спорідненість між ОСОБА_1 та малолітнім, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня; ОСОБА_1 не може бути батьком малолітнього, ОСОБА_5 .
Крім того, відповідно до звіту Endeavor DNA LABORATORIES складеного 10 лютого 2024 року про встановлення батьківства ДНК, у передбачуваного батька - ОСОБА_1 відносно дитини - ОСОБА_5 вірогідність батьківства - 0%. Тестування проведене компанією Endeavor DNA Inc. акредитованою лабораторією A2LA та ISO/IES 17025:2017, номер сертифіката A2LA 4049.01. Лiцензiя МОЗ України № 1125(37) вiд 21.09.2017.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прийшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, оскільки в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком дитини, та дитиною.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 23.12.2025.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді Н.П. Пилипчук
Ю.М. Мальований