Справа № 22-6655/2006 Головуючий у 1 інстанції - Корекян Н.Р.
Категорія-21 Доповідач Гурова О.М.
13 липня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої - Гурової О.М.,
суддів - Голубинського А.М., Мол чанова С.І., при секретарі - Миснянко М.П.,
за участю - представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне Донецької області на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне Донецької області про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з утратою здоров'я від профзахворювання,-
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне Донецької області звернулось до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 травня 2006 року, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 і стягнуто на його користь з відповідача 12000 грн.
Відповідач просив скасувати ухвалене судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", згідно з яким фонд відшкодовує моральну шкоду при наявності висновку медичних органів. Витяг з актів огляду на МСЕК від 10.06.2004 р., 18.08.2005 стосовно Тозліяна не містить відомостей про наявність факту спричинення йому моральної шкоди, а інших документів, які б підтверджували такий факт позивач суду не надав. Крім того, Фондом забезпечуються позивачу безкоштовне санаторно-курортне та медичне лікування, що свідчить про відшкодування відповідачем завданої здоров"ю позивача шкоди. Враховуючи також, що п.27 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію абзацу четвертого ст. 1 пп."є" п. 1 ч.1 ст. 21, ч. З ст. 34 Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань" відповідач просив постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи вимоги Тозліяна, посилався на те, що позивач працював на шахті «Ударник" з 1982 р. в якості гірничого робітника очисного вибою, машиніста гірничних машин з повним робочим днем на підземних роботах, внаслідок чого здобув професійне захворювання на хронічний обструктивний бронхіт. За висновками МСЕК від 10.06.2004 року йому вперше встановлено 25% втрати працездатності в зв"язку з вказаним профзахворюванням. При переогляді 18.08.2005р. ступінь втрати позивачем працездатності збільшилась до 30% з встановленням 3-ї групи інвалідності безстроково. Враховуючи тяжкість стану здоров"я, необхідність додаткових зусиль для організації його життя, порушення звичайних життєвих стосунків, суд вважав за можливе стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 12000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд 1-ї інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, що судом при розгляді даної справи таких порушень припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з шахтою «Ударник" протягом, більпіе 20 років, де працював гірничим робітником:очисного вибою, машиністом гірничних машин з повним робочим днем на підземних роботах, внаслідок чого здобув професійне захворювання на хронічний обструктивний бронхіт. За висновками МСЕК від 10.06.2004 року йому вперше встановлено 25% втрати працездатності в зв"язку з вказаним профзахворюванням. При переогляді 18.08.2005р. ступінь втрати позивачем працездатності збільшилась в зв"язку з загостренням захворювання, виявленням дифузного пневмосклерозу до 30% з встановленням 3-ї групи інвалідності безстроково.
Відповідно до ст. 21 п.1 пп. «е" та ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов*язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров*я, виплачуючи йому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.
Відшкодування моральної шкоди застрахованим особам є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника і передбачено ст. 1 згаданого Закону незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р., моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв*язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров*я тощо.
Ушкодження здоров *я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов*язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлення Законом обов*язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Встановлюючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, суд першої інстанції урахував конкретні обставини справи, характер і ступінь моральних страждань позивача, регулярне перебування останнього на лікуванні у зв'язку із хворобами, постійний біль та слабкість, порушення нормального укладу життя, неможливість відновлення втраченого здоров"я і обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального і матеріального права і підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне про втрату позивачем права на відшкодування моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини виникли під час дії Закону України ««Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...», який передбачає відшкодування потерпшим на виробництві моральної шкоди і до вказаного Закону не внесені відповідні зміни. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не. скасована відповідальаість відповіддча перед позивачем в .частині відшкодування;моральної шкоди, а тому він не має зворотної сили.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про наявність висновку обласної травматологічної МСЕК, яка не виявила змін у психоемоційному стані ОСОБА_1, оскільки комісія виходила з медичних критеріїв, а в пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" дано правове поняття моральної шкоди, під якою слід розуміти «втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі". Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: в моральних преживаннях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, у порушенні нормальних життєвих зв"язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Сніжне відхилити.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 17 травня 2006 року залишити без зміни.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в м. Сніжне витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 1 грн. 50 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.