Справа № 344/23122/25
Провадження № 1-кс/344/8910/25
24 грудня 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління поліції в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025091010001905, внесеного 15 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 Кримінального кодексу України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження №12025091010001905, внесеного 15 листопада 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Встановлено, що 17.12.2025 до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , про те, що близько 22 години 17.12.2025 біля магазину «Сімі», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 121, невідома особа, шляхом вільного доступу, в період дії на території України воєнного стану, вчинила крадіжку електровелосипеду марки «ZUNDAPP», чим спричинила майнової шкоди потерпілому.
Встановлено, що до вчинення даного злочину може бути причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель АДРЕСА_2 .
У ході досудового розслідування 18.12.2025 слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 під час затримання ОСОБА_6 , яке проводилось в приміщення службового кабінету №17 Івано-Франківського РУП, що у м. Івано-Франківськ, по вул. Бельведерська, 32, у громадянина ОСОБА_7 в ході особистого обшуку було виявлено та вилучено: рюкзак чорного кольору з вставками фіолетового кольору, куртку темно-синього кольору з полосками жовтого кольору та вставками білого кольору на тильній стороні та на рукаві та биркою на внутрішній стороні з надписом «sportika M», кофта зеленого кольору з емблемою білого кольору та надписом «adidas», куртку в клітинку червоно-чорного кольору з биркою на внутрішній частині «beach-mountain», а також велосипед чорного кольору з вставками зеленого кольору марки «ZUNDAPP», моделі «Z808», серійний номер «P218620», що містять інформацію про вчинення кримінального правопорушення, та мають значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Прокурор та слідчий у судове засідання не прибули.
Слідчий до суду надав заяву, відповідно до якої просить клопотання про арешт майна слухати без його участі, вимоги клопотання підтримує, просить задовольнити.
Особа, у якої вилучено майно, до суду не прибув, подав заяву, в якій проти накладення арешту на майно не заперечував.
Згідно частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Частина перша статті 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частина перша статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В абзаці першого частини третьої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною першою статті 98 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, що слідчий звернулася з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, та у строк, встановлений частиною п'ятою статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Стороною кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як можливе приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, існує сукупність підстав вважати, що дані речі в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю, що клопотання слід задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на речі, які 18 грудня 2025 року було вилучено під час особистого обшуку у затриманого ОСОБА_6 , а саме: рюкзак чорного кольору з вставками фіолетового кольору, куртку темно-синього кольору з полосками жовтого кольору та вставками білого кольору на тильній стороні та на рукаві та биркою на внутрішній стороні з надписом «sportika M», кофта зеленого кольору з емблемою білого кольору та надписом «adidas», куртку в клітинку червоно-чорного кольору з биркою на внутрішній частині «beach-mountain», велосипед чорного кольору з вставками зеленого кольору марки «ZUNDAPP», моделі «Z808», серійний номер «P218620».
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1