Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/23521/25
Провадження №1-кп/523/1982/25
24.12.2025 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3
у присутності потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Пересипського районного суду міста Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025162490000956 від 23.05.230254 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину інваліда дитинства, працюючого водієм у ТОВ «Форстранс Україна», раніше не судимого.
Зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 .
Проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -
Встановив:
23.05.2025 року приблизно о 9:36 годині, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автопоїздом у складі вантажного автомобілю марки «DAF XF 460 FT» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «Krone SD» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись при достатній відомості по сухому дорожньому покриттю по проїзній частині вул. Князя Володимира Великого з боку вул. Владислава Бувалкіна в напрямку вул. Академіка Заболотного у м. Одеса, де організований двосторонній рух, розділений дорожньою розміткою, доїхавши до регульованого світлофором пішохідного переходу, розташованому навпроти будинку №114/2 по вул. Князя Володимира Великого, де проїзна частина має дві смуги руху у кожному напрямку, зупинився на червоний сигнал світлофора та розпочинаючи рух на зелене для нього світло, порушуючи вимоги п.п.2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме діючи з необережності, будучи неуважним, не врахувавши зміну дорожньої обстановки, не переконавшись перед початком руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, продовжуючи рух в обраному напрямку, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину справа наліво в напрямку руху транспортного засобу у невстановленому для переходу місці.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 відповідно висновку судово-медичної експертизи за №206 від 5.09.2025 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритих скалкових внутрішньо-суглобових переломів виростків великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, відкритих скалкових переломів великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки в середній та нижній третинах зі зміщенням уламків та дефектом кісткової тканини, розчавлено-рваної рани середньої та нижньої третин лівої гомілки з дефектом м'яких тканин, закритого скалкового перелому зовнішньої кісточки лівої гомілки, забійної рани тильної поверхні основної та середньої фаланг 3-го пальця лівої кістки, які з урахуванням масивності та локалізації, заподіяні в результаті дії тупих травмуючих предметів., якими могли бути частини транспортного засобу, який рухався, а саме колесо автомобіля та дорожне покриття, які складають єдиний морфологічний комплекс та відповідно п.2.1.1 «а», 2.1.3 «м», «о», «п» «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла у КНП «Одеська обласна клінічна лікарня»
Смерть ОСОБА_6 знаходиться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, отриманими ушкодженнями у виді відкритих скалкових внутрішньо-суглобових переломів виростків великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, відкритих скалкових переломів великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки в середній та нижній третинах зі зміщенням уламків та дефектом кісткової тканини, розчавленням м'яких тканин лівої гомілки та їх дефектом, закритого скалкового перелому зовнішньої кісточки лівої гомілки, яка у своєму клінічному ускладнилися гнійним запаленням м'яких тканини лівого стегна та кісткового мозку лівої стегнової кістки, що призвело до необхідності ампутації лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини, подальшого набряку головного мозку та легень. Безпосередньо причиною смерті ОСОБА_6 стала поліорганна недостатність.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні, викладеному в обвинувальному акті визнав повністю, та пояснив, що 23.05.2025 року приблизно о девятій годині ранку, керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, заїхав з м. Миколаєва на сел. Котовського у м. Одеса, рухався у лівій смузі по вул. Князя Володимира Великого в сторону вул. Заболотного, зупинився на заборонений йому червоний сигнал світлофора перед пішохідним переходом за 30-40 метрів, так як перед його автомобілем на рівні скла стояла маленька вантажівка. Коли загорілося зелено світло, подивився в дзеркала, переконався, що в обзорі не має пішоходів, розпочав рух, в цей момент відчув що підскочила кабіна, вийшовши з вантажівки, побачив, що на дорозі біля лівого колеса лежить жінка, одразу викликав «швидку», поліцію. Як потерпіла опинилася на проїжджій частині, пояснити не може, звідки вона з'явилася, не бачив. Після скоєння ДТП постраждалу відвезли до лікарні, але вона через деякий час померла.
Вину визнає повністю, не заперечуючи того факту, що здійснив наїзд, що призвело до тяжких наслідків, усвідомлюючи, що не догледів, а також те, що перебуваючи за кермом автомобілю, повинен був бути уважнішим, що в результаті його дій відбулася дорожньо-транспортна пригода, вказуючи, що фізично не бачив пішохода, яка перетинала проїжджу частину не в належному місці, поза межами пішохідного переходу, щиро розкаюється в тому, що сталося, висновки експертиз та кваліфікацію дій не оспорює, у добровільному порядку відшкодував потерпілій стороні спричинений збиток у повному обсязі, будь-яких претензій до нього не має, що знайшло своє підтвердження у ході судового засідання.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що загибла є його рідною матір'ю, очевидцем подій не був, підтверджуючи той факт, що дійсно ОСОБА_5 добровільно приймав участь, весь час допомагаючи з лікуванням матері, спричинена шкода відшкодована у повному обсязі, ніяких претензій до обвинуваченого не має, просив ОСОБА_5 суворо не наказувати, призначити умовне покарання, не застосувати додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, встановленої під час судового розгляду, обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження, авто технічних експертиз не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення, та докази, в тому числі експертизи, які містяться у матеріалах досудового розслідування, після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами ніким із учасників процесу не оспорюються.
Покази обвинуваченого, дані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_5 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 своїми діями скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України та його дії правильно кваліфіковані за ознаками, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого та його вина доведена в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними у ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину за необережності, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, родину, що говорить про наявність міцних соціальних зв'язків, на його утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є інвалідом дитинства, що засвідчується копіями документів, долучених до матеріалів кримінального провадження; офіційно працює далекобійником у ТОВ «Форстранс Україна», позитивно характеризується за місцем роботи, що знайшло своє документальне підтвердження у ході судового засідання, його особисте ставлення до вчиненого діяння, добровільне відшкодування спричиненого збитку у повному обсязі, поведінка ОСОБА_5 під час судового провадження вказує на повне усвідомлення своєї провини та щире каяття.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, передбачені ст.66 п.п.1,2 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину добровільне відшкодування завданого збитку.
До обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням матеріалів з'ясовано, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучалися речові докази, а саме вантажний автомобіль марки «DAF XF 460 FT» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «Krone SD» реєстраційний номер НОМЕР_3 , на який ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 30.05.2025 року був накладений арешт.
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт може бути накладено на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших осіб.
Статтею 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси за №523/9919/25 (Пр.№1-кс/3090/25) від 30.05.2025 року про накладення арешту на тимчасове вилучене майно, а саме вантажний автомобіль марки «DAF XF 460 FT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову: НОМЕР_4 та причеп «Krone SD» реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузову: НОМЕР_6 , які згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , виданого 22.03.2024р. ТСЦ №5150 належать ТОВ «Катена Транспорт», після набрання вироком чинності підлягає скасуванню, оскільки в подальшому потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає, так як всі процесуальні дії закінчені, всі необхідні експертні дослідження по справі проведені, при ухваленні вироку ОСОБА_5 втрачає статус обвинуваченого, конфіскація майна не передбачена санкцією статті, у зв'язку з чим з метою не порушення Конституційних канонів та реалізації права власника розпоряджатися або користуватися своїм майном, суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна та вважає за необхідне вищезазначений речовий доказ, а саме вантажний автомобіль марки «DAF XF 460 FT» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «Krone SD» реєстраційний номер НОМЕР_5 після набрання вироком чинності вважати повернутим за належністю власнику - ТОВ «Катена Траспорт» в особі представника ОСОБА_8 відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .
Також вивченням обвинувального акту встановлено, що у ході досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення авто-технічної експертизи, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, загальна сума яких складає 15266,88 гривень (2544,48грв., 4240,80грв., 3392,64грв., 5088,96 грв.)
Матеріали кримінального провадження досудового розслідування за №12025162490000956 від 23.05.2025 року до обвинувального акту не долучалися, суду лише були надані документи щодо речових доказів, судових витрат, характеризуючи дані відносно ОСОБА_5 , висновок судово-медичної експертизи відносно потерпілої та висновок за №001200 від 23.05.2025р. щодо результатів медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння відповідно якому ОСОБА_5 був у тверезому стані.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 з урахуванням санкції ч.2 ст.286 КК України, яке відповідно положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, приймаючи до уваги дії потерпілої, яка будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, перетинала проїжджу частину у невстановленому для переходу місці, тим самим порушуючи обов'язки пішохода, передбачених Правилами дорожнього руху, оцінюючи у сукупності обставини, спосіб вчиненого злочину, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння за необережності, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, у судовому засіданні вину визнав повністю, особисте ставлення до вчиненого, ту обставину, що він має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв'язки, родину, на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є інвалідом дитинства, позитивно характеризується за місцем роботи, працює, у добровільному порядку відшкодував спричинений збиток у повному обсязі, що знайшло своє підтвердження у ході судового засідання, виходячи з поведінки ОСОБА_5 вбачається, що він є законослухняним громадянином, дійсно щиро розкаюється, що дає підстави вважати, що на теперішній час обвинувачений не є суспільно-небезпечною особою, приймаючи до уваги позицію потерпілого, який не має ніяких претензій, думку прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання, на переконання суду за можливе застосувати до ОСОБА_5 мінімальну санкцію статті, встановленої ст.286 ч.2 КК України із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
Також за вищевказаними підставами, зважаючи на те, що ОСОБА_5 працює далекобійником, його трудова діяльність пов'язана з керуванням транспортного засобу та є єдиним джерелом доходів в умовах воєнного стану для утриманні своєї родини, серед іншого дитини-інваліда, він лише один годувальник сім'ї, так як дружина не працює по причині догляду за їхньою донькою, що має визначальне значення та знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, приймаючи до уваги позицію сторони обвинувачення, думку потерпілого з цього приводу, який просив не позбавляти обвинуваченого прав водія, тим самим надавши можливість продовжити працювати, суд вважає за можливе не призначати ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Крім цього суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався, тому скасуванню не підлягає
Керуючись ст.ст.100, 174, 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України,-
Ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, призначивши йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно ст.165 ч.1 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Виконання вироку в даній частині покласти на районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем фактичного проживання засудженого, направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручено виконання.
Міри запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 під час судового провадження не застосовувалися, тому після набрання вироком законної сили скасуванню не підлягають.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси за №523/9919/25 (Пр.№1-кс/3090/25) від 30.05.2025 року, якою був накладений арешт на транспортний засіб - скасувати.
Скасувати арешт з майна, а саме вантажного автомобілю марки «DAF XF 460 FT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову: НОМЕР_4 та причепу «Krone SD» реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузову: НОМЕР_6 , які згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , виданого 22.03.2024р. ТСЦ №5150, належать ТОВ «Катена Транспорт».
Речовий доказ - вантажний автомобіль марки «DAF XF 460 FT» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «Krone SD» реєстраційний номер НОМЕР_5 , який переданий на відповідальне зберігання власнику - ТОВ «Катена Траспорт» в особі представника ОСОБА_8 відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_7 , НОМЕР_8 - вважати повернутим за належністю.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 15266,88 гривень (2544,48грв., 4240,80грв., 3392,64грв., 5088,96 грв.), пов'язаних із залученням експерта для проведення транспортно - трасологічної та трьох авто-технічних експертиз під час досудового розслідування.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_9