Справа № 22-6621/2006 р. Головуючий 1 інстанції :Стиран В.В..
Категорія :21 Доповідач:Голубинський А.М.
13 липня 2006року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого : ГуровоїО.М.
суддів : Голубинського А.М., Молчанова С.І.
при секретарі МиснянкоМ.П.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Колихової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м .Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки на рішення Калінінського районного суду м. Горлівка від ЗО березня 2006року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди, -
В лютому 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки про відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання. Висновком МСЕК від 12.01.2005 року йому вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково, в зв"язку з професійним захворюванням - вегетосенсорна поліневропатія. Через ушкодження здоров'я на виробництві йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних стражданнях, порушенні його нормальних життєвих зв'язків, негативних наслідках, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, бо він вимушений значний час витрачати на відвідування лікувальних закладів. Просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в сумі 66400грн.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівка від 30 березня 2006року позов ОСОБА_1 задоволено частково, на його користь з відповідача стягнуто 15000грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Відділення виконавчої дирекції Фонду посилається на те, що позивач не надав суду доказів заподіяння йому моральної шкоди та не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999р. (з наступними змінами).
Згідно частини 1 ст.9 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992р. (з наступними змінами) відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Згідно з п/п "е" п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28.Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
По справі встановлено, що ОСОБА_1. тривалий час працював на підземних роботах у вугільної промисловості на різних посадах з повним робочим днем . Рішенням МСЕК від 12.01.2005 року йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% безстроково. Тобто, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 внаслідок професійного захворюваня заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві зв'язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Даний висновок суду відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, які викладені в постанові від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди", де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я (п.З).
Частиною 3 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на положенні якої грунтується апеляційна скарга, передбачено, що моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів.
Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2004р. по справі №1-9/2004 за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення частини 3 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи скарги проте, що ОСОБА_1 не має право на отримання відшкодування моральної шкоди, в зв"язку з професійним захворюванням, через те, що Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання", оскільки право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло до 2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності, а тому суд обґрунтовано, виходив з положень ст.21 та ст.28 Закону та правильно дійшов висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди в зв'язку з професійним захворюванням та стягнув на її відшкодування з відповідача грошову компенсацію.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 15000грн. , суд враховував стан здоров'я позивача, тривалість моральних та фізичних страждань, глибину змушених змін у його житті.
Рішення суду першої інстанції відповідає нормам процесуального права та правильно застосовано норми матеріального закону, а тому підстав для скасування чи зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.
Керуючись ст.307, ст..308, ст.315 ЦПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівка відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівка від 30 березня 2006року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може
бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.