Справа № 522/13466/25-Е
Провадження № 2/522/6501/25
25 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Запольської А.М.,
сторони в судове засідання не з?явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Одеської міської ради, треті особи - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса про визнання права власності на суму недоотриманої пенсії,
16.06.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Одеської міської ради, треті особи - АТ «Державний ощадний банк України» та Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса про визнання права власності на суму недоотриманої пенсії.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Каланчак Скадовського (раніше Каланчацького) району Херсонської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 31.10.2024.
Відповідач 1 - ОСОБА_2 - дружина померлого, бабуся позивача, та відповідач 2 - ОСОБА_3 - донька померлого, мати позивача, за останньої відомою позивачу інформацією, залишились проживати у АДРЕСА_1 . Станом на теперішній час позивач не має зв'язку з матір'ю та бабусею, через перебування останніх на тимчасово окупованій території України.
В установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса звернувся лише позивач як онук померлого, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 04.12.2024 та матеріалами спадкової справи.
Однак, листом державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Пінігіною Т.М. від 19.02.2025 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що “не можливо встановити місце проживання спадкоємців першої черги померлого ОСОБА_4 : дружини ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 , згідно з реєстром територіальної громади/Єдиним державним демографічним реєстром, внаслідок чого неможливо встановити коло спадкоємців, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України.» При цьому, як вбачається зі свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , він помер у селищі Каланчак Херсонської області, що свідчить про те, що він не проживав разом з дружиною і донькою на день відкриття спадщини.
У даній справі, окрім позивача, заяву про прийняття спадщини після смерті дідуся позивача ОСОБА_4 ніхто не подавав, заповіт ОСОБА_4 відсутній, відповідачі-1 та 2 фактично не проживали разом зі спадкодавцем, тому в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України не є такими, що прийняли спадщину. Таким чином, враховуючи те, що дружина та донька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не прийняли спадщину після його смерті у встановлений чинним законодавством України строк, позивач отримав право на спадкування після смерті свого дідуся як спадкоємець п'ятої черги спадкування за законом.
Посилаючись на наявність у нього права як спадкоємця п'ятої черги на отримання суми недоотриманої пенсії у розмірі 204 347,19 грн, позивач просить суд визнати за ним право власності на зазначену суму пенсії.
19.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та витребувано докази.
09.07.2025 на виконання ухвали суду від 19.06.2025 від АТ «Ощадбанк» надійшла відповідь з додатком CD-R.
15.07.2025 від представника АТ «Ощадбанк» надійшли пояснення по справі, у яких зазначає, що в позовній заяві Позивач ставить питання про визнання права власності в порядку спадкування на суму пенсії, що належала ОСОБА_4 і залишилась неотриманою у зв'язку з його смертю, проте Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат» та Інструкцією НБУ «Про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» передбачений інший спосіб набуття статусу спадкоємця, інший спосіб підтвердження статусу спадкоємця та відповідно інший спосіб отримання спадкового майна. Крім цього, ні Позивач, ні будь-який інший спадкоємець не звертався до АТ «Ощадбанк» з заявою про отримання коштів, які знаходяться на рахунках померлого ОСОБА_4 та не додавав до такої заяви документи, які підтверджували б особу спадкоємця, його статус та право спадкоємця на спадщину.
Відповідно до позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4 , однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Натомість, листом державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса від 19.02.2025 Позивача було повідомлено тільки про не можливість встановити місце проживання спадкоємців першої черги померлого ОСОБА_4 , а саме дружини ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 , внаслідок чого неможливо встановити коло спадкоємців, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказана обставина, на думку Позивача, стала підставою відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Проте, згідно з п. 9 ст. 49 «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.Враховуючи вищевикладене, АТ «Ощадбанк» вважає, що ОСОБА_1 отримавши відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, не вірно обрав спосіб захисту своїх прав та інтересів.
16.07.2025 від представника АТ «Ощадбанк» надійшла відповідь, що запитувану інформацію було надано листом № 46/12-11/86146/2025/БТ від 01.07.2025.
17.07.2025 від Київської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду від 19.06.2025 надійшла запитувана інформація, а саме матеріали спадкової справи № 1005/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4
25.07.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якій вона просить суд визнати за ОСОБА_1 (право власності на суму пенсії у розмірі 204 347,19 грн, що належала ОСОБА_4 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, в порядку спадкування за законом після смерті його дідуся ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Каланчак Скадовського (раніше - Каланчацького) району Херсонської області.
07.08.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача та долучено квитанцію про доплату судового збору.
07.08.2025 ухвалою суду заяву представника позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду.
14.10.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача.
14.10.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
03.11.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
25.11.2025 сторони в судове засідання не з'явились.
Відповідачі повідомлялись про розгляд справи поштовим відправленням, відзивів та клопотань до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наступними документами:
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 68, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно 02.10.2024, в якому зазначається, що матір'ю дитини є ОСОБА_3 ;
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 (мовою оригіналу - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний актовий запис за № 19. В графі «батько» записаний ОСОБА_4 (мовою оригіналу - ОСОБА_7 );
- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклала шлюб 09.06.1979 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 16. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище “ ОСОБА_8 ».
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, територія Скадовського району Херсонської області перебуває в тимчасовій окупації з 24.02.2024.
До вторгнення РФ на територію України 24.02.2022 позивач проживав за адресою реєстрації його місця проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач виїхав з тимчасово окупованої території, з будинку за вищевказаною адресою, він є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.08.2023 № 51375002920367.
Відповідач 1 - ОСОБА_2 - дружина померлого, бабуся позивача, та відповідач 2 - ОСОБА_3 - донька померлого, мати позивача, за останньої відомої позивачу інформації, залишились проживати у АДРЕСА_1 .
Станом на теперішній час позивач не має зв'язку з матір'ю та бабусею, через перебування останніх на тимчасово окупованій території України.
В установлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса звернувся лише позивач як онук померлого, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 04.12.2024 та матеріалами спадкової справи, наданої на витребування суду.
Однак, листом державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Пінігіною Т.М. від 19.02.2025 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що “не можливо встановити місце проживання спадкоємців першої черги померлого ОСОБА_4 : дружини ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3 , згідно з реєстром територіальної громади/Єдиним державним демографічним реєстром, внаслідок чого не можливо встановити коло спадкоємців, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України.»
При цьому, як вбачається зі свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , він помер у селищі Каланчак Херсонської області, що свідчить про те, що він не проживав разом з дружиною і донькою на день відкриття спадщини.
Таким чином, враховуючи те, що дружина та донька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не прийняли спадщину після його смерті у встановлений чинним законодавством України строк, позивач отримав право на спадкування після смерті свого дідуся як спадкоємець п'ятої черги спадкування за законом.
Спір у даній справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді призначеної, нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця.
Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у нього як спадкоємця п'ятої черги після смерті дідуся права на спадкування недоотриманої суми пенсії.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) - ст. 1216 ЦК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 за життя не розпорядився належним йому майном шляхом складання заповіту, спадкування здійснюється за законом.
У даній справі, окрім позивача, заяву про прийняття спадщини після смерті дідуся позивача ОСОБА_4 ніхто не подавав, заповіт ОСОБА_4 відсутній, відповідачі 1 та 2 фактично не проживали разом зі спадкодавцем, тому в силу ч.3 ст. 1268 ЦК України не є такими, що прийняли спадщину.
Суд враховує, що в матеріалах спадкової справи є лист Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у якому вказано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мав право отримати пенсію в сумі 204 347,19 грн за період з 01.06.2022 по 31.05.2024. Станом на 15.01.2025 дана виплата не отримана, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 31.10.2024 № 8105.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19 (провадження № 61-7985св20).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 справа № 638/19167/19.
За викладених обставин, суд встановивши, що позивач відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, має право на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Одеської міської ради, треті особи - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса про визнання права власності на суму недоотриманої пенсії задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) право власності на суму пенсії у розмірі 204 347,19 грн, що належала ОСОБА_4 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, в порядку спадкування за законом після смерті його дідуся ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Каланчак Скадовського (раніше - Каланчацького) району Херсонської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.
У зв'язку з тривалим аварійним відключенням світла, повний текст судового рішення складено 23.12.2025.
Суддя І.А. Павлик