Справа № 522/25867/25
Провадження № 2-ваі/522/3/25
24 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Федчишеної Тетяни Юріївни від розгляду справи № 522/25867/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
У провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Федчишеної Т.Ю. перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
18.12.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Федчишеної Т.Ю. від розгляду справи № 522/25867/25, яка мотивована тим, що, на його думку, суддя Федчишена Т.Ю. грубо порушила встановлені законом строки розгляд у справи та проігнорувала його право на пріоритет, оскільки провадження у справі було відкрито 02.12.2025, кінцевий термін для вирішення справи, з урахуванням ч. 1 ст. 286 КАС України, сплив 12.12.2025, а станом на 17.12.2025 справа не вирішена.
22.12.2025 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси під головуванням судді Федчишеної Т.Ю. заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ст. 31 КАС України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Федчишеної Т.Ю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 заява ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 522/25867/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови передана на розгляд судді Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А.
Відповідно до п. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Вирішуючи питання наявності підстав для заявленого відводу судді Федчишеній Т.Ю., суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Розглядаючи заяву про відвід судді з точки зору національного закону та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. Слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву («Бочан проти України» рішення від 03.05.2007, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» рішення від 06.10.2011, п. 136; «Олександр Волков проти України» рішення від 09.01.2013 п.п. 103,107).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
З огляду на вище викладене, об'єктивний критерій вимагає що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, тобто відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявляючи відвід, заявник повинен навести об'єктивні причини дійсних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.12.2025 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом, поновлено йому строк звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу десятиденний строк із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву. Також у порядку ч. 4 ст. 9 КАС України витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію постанови № М/467/1 від 23.07.2025 відносно ОСОБА_1 , а також усіх матеріалів, на підставі яких її прийнято.
Проаналізувавши підстави заявленого відводу судді Федчишеній Т.Ю., суд вважає, що заявник фактично не погоджується з процесуальними діями судді під час відкриття провадження у справі № 522/25867/25, а саме встановленням відповідачеві десятиденного строку на подання відзиву на позовну заяву, що впливає на встановлений ч. 1 ст. 286 КАС України десятиденний строк розгляду справи. Інших обґрунтувань неупередженості судді заява про відвід не містить.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини зазначені позивачем як підстави для відводу судді Федчишеної Т.Ю., не підтверджені належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву у її неупередженості та об'єктивності. У зв'язку з чим, заява ОСОБА_1 про відвід судді Федчишеної Т.Ю. у справі № 522/25867/25 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Федчишеної Тетяни Юріївни від розгляду справи № 522/25867/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Павлик