Справа № 522/2587/25
Провадження № 2-а/522/180/25
24 грудня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Федчишеної Т. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позов мотивовано тим, що на підставі постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № АВ/22395 від 14.11.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього штраф розмірі 17 000,00 грн, оскільки, як зазначено в постанові,солдат запасу ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану та проведення мобілізації, у порушення вимог пп. 10 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», за 5 років не звірив персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Документів, які пояснювали його бездіяльність не надав, та під час перевірки документів на блокпосту за адр. АДРЕСА_1 в порушення вимог абз. 2, пп. 10-1 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-облікового документу разом з документом, що посвідчує особу, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позивач з даною постановою не погоджується, вважає її протиправною, прийнятою за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, за відсутності та без надання відповідних доказів його вини та підлягає скасуванню.
Зазначає, що 09.11.2024, він, рухаючись на автомобілі, був зупинений особою у військовій формі, якій він пред'явив документ, що посвідчує його особу та військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+». На це позивачу було повідомлено, що у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу в паперовій формі його буде затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, його фізичне затримання відбувалося без оформлення протоколу затримання, вручення повістки, без повідомлення родичів та центру безоплатної вторинної правової (правничої) допомоги. У той же день, перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_3 особою, відповідальною за оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, не були взяті до уваги його пояснення щодо наявності в нього електронного військово-облікового документу та своєчасного уточнення ним облікових даних.
Також указує, що норма щодо обов'язку звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, діє лише з 05.01.2023 - з дати набрання чинності постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Отже вважає, що п'ятирічний термін для звіряння персональних даних ще не сплив, тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому до 05.01.2023 незвіряння не рідше одного разу на п'ять років власних персональних даних не визнавалося законом як правопорушення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів вчинення позивачем правопорушення. Зокрема, не зазначено, які персональні дані позивача змінились та які дані не звірив позивач. Водночас, позивач своєчасно уточнив свої облікові дані, а саме 16.07.2024, згідно з відомостями у застосунку «Резерв+».
Щодо посилань у постанові на те, що позивач не мав при собі військово-облікового документа зазначає, що пред'явлення військово-облікового документа відбувається саме за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а процес пред'явлення та перевірки документів з 17.07.2024 здійснюється із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відео фіксації.
Натомість, до протоколу не долучено носіїв, що містять записи із засобів фото- та відеофіксації, що містять докази непред'явлення позивачем на вимогу уповноваженого представника ТЦК та СП військово-облікового документу установленого зразка. У постанові та протоколі відсутні відомості про те, що позивачу заявлялась вимога уповноваженого представника ТЦК та СП або поліцейського про пред'явлення військово-облікового документу встановленого зразка і він його не пред'явив.
Крім того вважає, що порушення обов'язку мати при собі військово-обліковий документ та пред'явити його на вимогу уповноваженого представника ТЦК та СП повинно кваліфікуватися за ст. 210-1 КУпАП, а не ст. 210 КУпАП.
Також зазначає, з посиланням на примітку до ст. 210 КУпАП, що уповноважені особи відповідача мали можливість отримати із системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «Оберіг» персональні дані позивача про те, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом із застосунку «Резерв+», натомість доказів отримання такої інформації не надано, як і не надано доказів непред'явлення позивачемвійськово-облікового документа.
Вважає, що пред'явлення військово-облікового документа у мобільному додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов'язаним вимог ч. 6 ст. 22 Закону № 3543.
Також позивач посилається на допущення відповідачем порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та недотримання ст. ст. 254, 256, 268, 279, 280 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення, тоді як зазначено лише час його виявлення.
Водночас зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення також не містить часу вчинення адміністративного правопорушення, а до постанови не долучено доказів його вчинення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.Також витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії постанови № АВ/22395 від 14.11.2024 відносно ОСОБА_1 , а також усіх матеріалів, на підставі яких її прийнято.
ІНФОРМАЦІЯ_4 подано відзив на позовну заяву, до якого долучено копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 2335 відносно ОСОБА_1 відповідно до постановиАВ/22395 від 14.11.2024
У відзиві на позовну заяву відповідач у задоволенні позову просив відмовити. Посилався на те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки перебуваючи 09.11.2024 о 10:20 в м. Одесі в умовах особливого періоду (воєнного стану та загальної мобілізації) він не мав при собі військово-облікового документа.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Судом установлено, що 09.11.2024 начальником адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом ОСОБА_3 складено протокол № АВ/2335 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в якому зазначено, що 09.11.2024 о 10 год. 20 хв. під час особливого періоду в умовах воєнного стану та проведення мобілізації, після добровільного супроводження співробітниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено, що у порушення вимог пп. 10 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», за 5 років не звірив персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Документів, які пояснювали його бездіяльність не надав, та під час перевірки документів на блокпосту за адр. АДРЕСА_1 в порушення вимог абз. 2, пп. 10-1 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-облікового документу разом з документом, що посвідчує особу.
У протоколі міститься підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності про її повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В графі «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що пояснень та зауважень не має.
У протоколі зазначено, що до нього додається витяг з даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», поіменний список доставленої особи, копія рапорта співробітника НПУ.
14.11.2024 т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 прийнято постанову № АВ/22395 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.
У постанові зазначено, що солдат запасу ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, під час дії воєнного стану та проведення мобілізації, у порушення вимог пп. 10 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», за 5 років не звірив персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Документів, які пояснювали його бездіяльність не надав, та під час перевірки документів на блокпосту за адр. АДРЕСА_1 в порушення вимог абз. 2, пп. 10-1 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово-облікового документу разом з документом, що посвідчує особу, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває і по теперішній час.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов'язаний, з 17.07.2024 здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Відповідно до п.п. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних і резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи, організація медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби закріплена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Відповідно до п. 25 Порядку громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно з п. 49 вищевказаного Порядку у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Слід також зазначити, що відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа (п.1).
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): 1) в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ (п. 2 Порядку № 559).
Пунктом 6 Порядку визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП врегульовано, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно з частиною першою статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з частиною першою статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
Приміткою до ст. 210 КУпАП, встановлено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Як слідує з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові відповідач посилається зокрема на порушення позивачем абз. 2 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та зазначає, що позивач не мав при собі військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд ураховує, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.
Фактичні дані, які містяться в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що позивач не мав при собі військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу. Відповідачем не надано доказів, на підставі яких він дійшов висновку про порушення позивачем правил військового обліку.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем вимог пп. 10 п. 1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», оскільки за 5 років він не звірив персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, то відповідачем не конкретизовано в чому саме полягає таке порушення, не зазначено, які саме персональні дані позивач не звірив з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, ведення військового обліку на території України за оновленим Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яким визначено обов'язок військовозобов'язаного проводити звірку власних персональних даних не рідше одного разу на п'ять років, здійснюється з 05.01.2023.
При цьому у деяких випадках у військовозобов'язаного існує обов'язок повідомляти про зміни у більш короткий строк.
Також будь-яких доказів на спростування адміністративного позову відповідачем не надано.
Відповідач не виконав обов'язку доведення правомірності прийнятого рішення.
Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем правил військового обліку за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності прийнята відповідачем без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 79 КАС України відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а отже й правомірності оскаржуваної постанови.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи те, що відповідач не довів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що постанова т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № АВ/22395 від 14.11.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 286 КАС України,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № АВ/22395 від 14.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
24.12.25