ІМЕНЕМ УКРАЇНИ?
Справа № 522/26258/25
? Провадження № 3/522/8993/25
24 грудня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, головного старшини військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі КУпАП),-
Військовослужбовець військової служби за контрактом, головний старшина військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, з 09:00 години 27.10.2025 року до 09:00 години 28.10.2025 року був відсутній на військовій службі без поважних причин.
ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання своєї вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст. 172-11 КУпАП встановлена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, суддя вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.
Обставини правопорушення та провина ОСОБА_1 підтверджуються зібраними по справі доказами: протоколом №16 від 28.11.2025 року про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; актом службового розслідування від 25.11.2025 року; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.11.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , рапортами та поясненнями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та службовою картою військовослужбовця ОСОБА_1 .
Таким чином, в діях ОСОБА_1 дійсно вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 34,35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.3 ст.172-11 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його може бути звільнено від сплати судового збору, згідно п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.172-11, 283,284 КУпАП, п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, у разі не сплати у встановлений строк штрафу, стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня й винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.
Суддя: