Справа № 212/6340/23
2/212/1139/25
24 грудня 2025 року місто Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу в складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.,
секретар судового засідання - Розинько К.А.,
у цивільній справі № 212/6340/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державної установи «Український науково - дослідний інститут промислової медицини», правонаступником якої є Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л.Шупика в особі Відокремленого підрозділу «Науково - практичний медичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л.Шупика», треті особи: Південно - Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, ОСОБА_1 , про скасування висновку лікарсько - експертної комісії про наявність хронічного професійного захворювання.
В судовому засіданні брали участь:
представник позивача - Єлістратов Р.В., Смага А.Д.,
представник відповідача - Харитонова М.О.,
представник 3-ї особи - Губський В.О.
22.08.2023 року представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд скасувати Медичний висновок № 660 від 20.06.2023 року ЛЕК спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) в частині встановлення ОСОБА_1 професійного характеру захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої - другої стадії, емфізема легень першої - другої стадії), група В. Легенева недостатність першого - другого ступеня». Стягнути на користь ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» суму понесених судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що 28.06.2023 року на адресу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» надійшло повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-1259 від 21.06.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози:
1. Радикулопатія попереко - крижова L4, L5, S1 та шийна С6 - С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, з стійким больовим синдромом і м'язово - тонічним синдромами, переферичним нейросудинним синдромом часто рецедивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двостороннього плечелопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозами ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня);
2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої - другої стадії, емфізема легень першої - другої стадії), група В. Легенева недостатність першого - другого ступеня;
3. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією ОСОБА_2 і Н.І. Пономаренко.
Захворювання професійні.
На підставі висновку № 660 лікарсько - експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 20.06.2023 року у ОСОБА_1 , у відповідності до п. 101 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, спеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров'я було складено повідомлення № 08/21-1259 від 21.06.2023 року про хронічне (професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 згідно з додатком 19.
В повідомленні П-3 від 05.04.2023 року серед факторів виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили хронічне захворювання у ОСОБА_1 зазначено: пил фіброгенної дії, фізичне навантаження, шум.
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вважає, що медичний висновок лікарсько - експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» № 660 від 20.06.2023 року, щодо хронічного обструктивного захворювання легень у ОСОБА_1 не відповідає дійсним обставинам справи, та зазначає, що основним фактором ризику ХОЗЛ становить паління, іншими факторами є забруднення повітря басейну відходами виробництва, продуктами згоряння різних видів палива, вихлопними газами, а в деяких випадках є результатом спадкового дефіциту альфа1-аититрипсину, також несприятливі умови професійної діяльності, погодні умови і клімат (туман та підвищена вологість), інфекційні чинники. Основним професійним чинником розвитку ХОЗЛ є пил різного походження, концентрація якого в повітрі робочої зони перевищують граничнодопустимі концентрації (ГДК). При цьому професійний чинник розвитку ХОЗЛ є лише один з багатьох чинників і можливий лише при знаходженні особи у виробничому середовищі у концентраціях, що перевищують граничнодопустимі та працівник не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання. Разом з цим, відповідно до інформаційної довідки про умови праці працівниками від 29.04.2022 року № 272/4.6-10, ОСОБА_1 був забезпечений спецодягом, засобами індивідуального захисту згідно розділу IV «Правил безпеки у вугільних шахтах» та діючих галузевих норм надання спецодягу, взуття та інших ЗІЗ для працівників.
Впродовж своєї трудової діяльності ОСОБА_1 був забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання, а саме, респіратором РПА-ТД. Використання респіратора РПА-ТД забезпечує очищення повітря, що вдихається, до концентрації шкідливих речовин, які не перевищують норми.
ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» при направленні повідомлення за формою П-3 вих. № 08/21-1259 від 21.06.2023 року, наведені обставини не досліджені та не враховані, що на переконання Позивача, свідчить про помилковість Висновку № 660 від 20.06.2023 року про професійний характер ХОЗЛ у ОСОБА_1 , тому, відповідно, відсутнє достатнє підтвердження щодо виникнення у ОСОБА_1 захворювання ХОЗЛ внаслідок дії виробничих факторів, а відтак воно не може вважатися хронічним професійним захворюванням,
ОСОБА_1 з 2022 року не є працівником позивача, і позивач не отримував медичний висновок лікарсько - експертної комісії про наявність (відсутність) у ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою згідно з додатком 20, з обґрунтуванням діагнозів, який є важливим доказом для повного і об'єктивного розгляду справи.
У зв'язку з наведеним, вимушений був звернувся до суду із зазначеним позовом.
22.08.2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов шляхом призупинення дій Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, щодо створення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), у ОСОБА_1 до набрання остаточним рішенням суду законної сили у цій справі.
04.09.2023 року ухвалою суду було відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, а саме позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
04.09.2023 року ухвалою суду заяву представника позивача про забезпечення позову повернуто заявнику у зв'язку з відмовою у відкриття провадження у справі, яка в апеляційному порядку заявником не оскаржувалась.
03.07.2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.09.2023 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
16.08.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
20.08.2024 року представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про заміну сторони її правонаступником посилаючись на те, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14.03.2024 року № 440 «Про реорганізацію державної установи «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» припинено (реорганізовано), та Наказом Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика від 16.05.2024 року № 2162, з 01.06.2024 року було утворено Відокремлений підрозділ «Науково - практичного медичного центру професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика» (код ЄДРПОУ4552491).
11.09.2024 року представник відповідача подав до суду відзив, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідач законно та обґрунтовано встановив ОСОБА_1 діагноз хронічного професійного захворювання, посилаючись на клінічні, функціональні дослідження (амбулаторні та стаціонарні) та відомості, зазначені у документації, перелік якої передбачений пунктом 99 Порядку № 337. Так, на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до наказу МОЗ України від 09.04.2022 року № 603 відповідач був включений до Переліку установ і закладів, яким надано виключне право на встановлення остаточного діагнозу хронічних професійних захворювань та зв'язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
З цією метою, фахівці клініки відповідача у своїй роботі керувалися Конституцією України, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та іншими нормативними актами України, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я.
Згідно абзацу 2 пункту 1 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 2911/99/738 від 29.12.2021 «До професійних захворювань належать такі захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою».
Згідно пункту 8 Інструкції якщо виявлене у працюючих у шкідливих умовах захворювання має змішану етіологію (професійну та непрофесійну), його слід розглядати як професійне з урахуванням відповідних даних, наведених у санітарно - гігієнічний характеристиці умов праці».
Згідно п. 90 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 17.04.2019 року № 337 хронічне професійне захворювання (отруєння не завжди супроводжується втратою працездатності. Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання (отруєння)».
Відповідно до п. 3 загальних положень наказу № 248 робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).
Згідно п. 4 розділу ІІІ Загальна гігієнічна оцінка умов праці наказу МОЗ України № 248 при скорочені часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом), застосуванні ефективних засобів індивідуального захисту рівень професійного ризику ушкодження здоров'я зменшується, внаслідок чого умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі (відповідно до сертифіката відповідності на ЗІЗ), але не нижче ступеня 3.1 класу 3.
В Інструкції № 374/68/338 одним з основних етіологічних чинників, які є причиною виникнення професійних захворювань органів дихання є забруднення атмосферного середовища при виконанні працівником тих чи інших видів робіт. Згідно існуючим фактичним даним, найбільшу загрозу для суспільного та, зокрема, професійного здоров'я становлять виробничі гази (полютанти), перед усім, монооксид вуглецю, діоксид сірки, діоксид кремнію, інші з'єднання органічного та неорганічного походження. Найбільш інтенсивне забруднення повітря твердими частинками виникає під час багатьох видів виробничої діяльності людини. Існуючий термін «виробничий пил» визначає аерозолі - склади аеродисперсні системи, які складаються із дисперсійного середовища та дисперсійної фази. Багаторічний вплив цього шкідливого виробничого фактору є причиною виникнення найбільш поширеної групи захворювань - професійних захворювань легень. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я довготривала дія забрудненого повітря виробничої зони призводить до тяжкої шкоди здоров'ю працюючих, їх наслідки є більш важкими, ніж короткочасний вплив шкідливих промислових полютантів. З урахуванням інших факторів (паління, режим харчування, рівень фізичної активності, спадковість та ін.) довготривала дія промислового пилу на організм працюючого у концентрація, що перевищують гранічно - допустимі, призводять до стрімкого зростання захворюваності на легеневу та серцево - судинну патологію, втрату працездатності та передчасну смертність внаслідок їх ускладнень.
На підприємствах гірничорудної, металургійної та вугільної промисловості найбільш розповсюдженим фактором виробничого процесу є пил, який не має вираженої токсичної або алергізуючої властивості. Однак, внаслідок тривалого (багаторічного) контакту з цим видом виробничого пилу, концентрації якого перевищують гранично - допустимі, у органах дихання працівника можуть розвиватися комплексні несприятлив патологічні зміни. Цей вид промислового аерозолю має переважно фброгенну дію та визначається як «пил фіброгенної дії», дія якого призводить до виникнення таких професійних захворювань легень, як пневмоконіоз та пиловий бронхіт. Слід зазначити, що на сучасному етапі розвитку медицини доведено важливу роль так званого «латентного періоду», тобто часу від первинного ураження легень виробничим пилом та появою початкових клінічних, рентгенологічних, лабораторних або інших ознак професійної патології легень. Це обумовлює надзвичайну важливість проведення заходів, спрямованих на моніторинг стану здоров'я працюючих, виявлення початкових ознак захворювань, впровадження комплексу заходів, спрямованих на їх профілактику. Також доведено, що характер професійної патології легень (особливості клінічних проявів, навіть у випадках, коли концентрації пилу не перевищують допустимих) визначається не тільки шкідливими факторами виробничого середовища, але й індивідуальними особливостями працівника.
Стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено, що він, за даними трудової книжки та інформаційної довідки про умови праці, підготовленої Головним управлінням Державної служби з питань праці від 29.04.2022 № 272/4.6 -10, та доповнення до неї, підготовленого Держпраці від 28.09.2022 № ДН/4.6.2/5623-22, працював в умовах впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу у ТОВ «СІГМА - КОМ» та ВСП «Шахтоуправління Дніпропетровське» ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» впродовж 10 років 02 місяців за професіями: гірник підземний, прохідник підземний. Звільнений 05.01.2022 за угодою сторін, п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ.
За даними вказаної Інформаційної довідки про умови праці та доповнення до неї під час трудової діяльності ОСОБА_1 наражався на дію виробничого пилу фіброгенної дії (вуглецю пил) з вмістом діоксину кремнію більше 10,0%, який утворюється при роботі гірничошахтного обладнання при руйнуванні та подрібненні гірничого масиву, завантаженні та транспортуванні гірничої маси у концентраціях від 95,5 до 129,16мг/м3, при гранично - допустимій концентрації 2,0 мг/м3, тривалістю 92 - 100% часу робочої зміни. Шляхи проникнення в організм працівника - через органи дихання. За результатами лабораторно - інструментальних досліджень умови праці визначено такими, що за наявністю хімічних речовин в повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 4 ступеня «шкідливості».
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого, виданої КНП «Першотравенська МЛ» ПМР, ОСОБА_1 знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом «хронічний бронхіт» з 2021 року. За цей час неодноразово лікувався з приводу загострення хвороби амбулаторно за місцем мешкання, у відділенні профпатології КП «Обласна клінічна лікарня м. І.І. Мечнікова» ДОР». Загострення хвороби під час роботи супроводжувалося тимчасовою втратою працездатності.
Отже, враховуючи характерний для хронічного обструктивного захворювання легень (пилового бронхіту) професійної етіології невпинно прогресуючий перебіг з наявністю загострень, які були зареєстровані під час роботи у несприятливих умовах виробництва та після припинення роботи, пов'язаної з впливом на організм хворого працівника виробничого пилу, концентрації якого перевищували гранично - допустимі протягом 10 років та 02 місяців (3 клас 4 ступеня «шкідливі» умови праці), результати проведених в клініці ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» комплексних клінічних, функціональних, рентгенологічних, лабораторних досліджень, рішенням ЛЕК від 20.06.2023 протокол № 660 у ОСОБА_1 було встановлено діагноз професійного захворювання легень: Хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня.
З огляду на викладене, вважає, що відсутні підстави для скасування Медичного висновку ЛЕК спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я Державної установи «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 20.06.2023 року № 660 в частині встановлення ОСОБА_1 професійного характеру захворювання «Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня.
Крім того, зазначив, що Порядком № 337 передбачений порядок оспорювання діагнозу хронічного професійного захворювання, встановленого хворому працівнику. Так, відповідно до п. 91 Порядку № 337 віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662. Перелік установ і закладів, що мають право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань, затверджується МОЗ і переглядається кожні п'ять років.
Згідно з п. 94 Порядку № 337 спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров'я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння). Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров'я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько - експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформлюється висновком лікрсько - експертної комісії.
Відповідно до п. 95 Порядку № 337 у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь, зокрема, представники підприємства (установи, організації). Рішення саме цієї комісії у разі незгоди хворого або роботодавця оскаржується у судовому порядку.
Тому вважає, що позивач в позовній заяві, цитуючи неповний зміст пункту 95 Порядку № 337, ігнорує його та робить неправильний висновок щодо порядку оскарження встановленого ОСОБА_1 хронічного професійного захворювання. Враховуючи спірність правовідносин, остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , яке позивач має право оскаржувати в суді, центральною лікарсько-експертною комісією державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» - не приймалося.
Крім того, позивач, як він сам зазначає в позовній заяві, 28.06.2023 року отримав повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-1259 від 21.06.2023 року, в якому були зазначені діагнози встановлених хронічних професійних захворювань ОСОБА_1 , тобто вже у червні 2023 року позивачу стало відомо про встановлення ОСОБА_1 професійного захворювання, однак він не вжив жодних заходів щодо його оспорювання відповідно до процедури, встановленої Порядком № 37, а отже, не вважав спірним.
Також, зазначив, що позивач ПрАТ «ДЕТК Павлоградвугілля» не довів жодними належними та допустимими доказами ті обставини. На які він посилається як на підставу своїх вимог.
17.09.2024 року представником 3-ї особи: Південно - східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, подав до суду письмові пояснення відповідно до яких, міжрегіональне управління у своїй діяльності керується Конституцією, законами України та іншими нормативними актами, прийнятими у відповідності до Конституції України. Розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань регламентовано Порядком розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, відповідно до якого проводиться цілий ряд заходів, та остаточне рішення ухвалюється колегіально членами комісії з розслідування, та у разі незгоди зі змістом акта, член комісії розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово.
18.09.2024 року ухвалою суду замінено відповідача - Державну установу «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» на його правонаступника Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л.Шупика в особі Відокремленого підрозділу «Науково - практичний медичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л.Шупика». Крім того, зазначеною ухвалою суду за клопотанням представника позивача витребувані медичні документи на ОСОБА_1 від відповідача та від Комунального некомерційного підприємства «Першотравенська міська лікарня» Першотравенської міської ради».
16.10.2024 року представником відповідача на виконання ухвали суду від 18.09.2024 року надані документи на підставі яких, ухвалювався оспорюваний висновок щодо ОСОБА_1
21.10.2024 року на виконання ухвали суду від 18.09.2024 року директором Комунального некомерційного підприємства «Першотравенська міська лікарня» Першотравенської міської ради надана відповідь, відповідно до якої у реєстратурі КНП «Першотравенська МЛ» відсутня запитувана «Медична карта амбулаторного хворого» на ім'я ОСОБА_1 , 1980 року народження. Картки працівника, який підлягає періодичному медичному огляду за період 2017, 2018, 2019, 2020 років зазнали пошкодження грязьовими потоками води внаслідок аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання у підвальному приміщенні головного корпусу, де знаходиться архів лікарні 18.03.2024 року про що складено відповідний акт, тому надати зазначений документ лікарня не має можливості. Також не можливо надати документальне підтвердження наявності рентгенологічних, спірометрічних, бронхоскопічних, лабораторних досліджень ОСОБА_1 за період з 2017 по 2020 роки у зв'язку з тим, що документи (журнали та інше) підлягають зберіганню лише протягом трьох років, а наявна документація не містить інформацію щодо проходження ОСОБА_1 регтгенологічних, спірометричних, бронхоскопічних, лабараторних досліджень на базі КНП «Першотравенська МЛ».
23.12.2024 року ухвалою суду задоволено клопотання представника Позивача та витребувано у третьої особи - ОСОБА_1 : амбулаторну картку (історію хвороби) на його ім'я; карти працівника, який підлягає періодичному медичному огляду на його ім'я, за 2017 - 2020 роки; результати рентгенологічних, спірометрічних, бронхоскопічних, лабораторних досліджень на його ім'я за період з 2017 по 2020 роки.
09.04.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просив його задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві.
В судовому засіданні представник Відповідача позов не визнала, з підстав наведених у відзиві, та просила відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник третьої особи - Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, заперечував проти задоволення позову ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з підстав наведених у його письмових поясненнях.
В судове засідання третя особа - ОСОБА_1 не з'явився з невідомих суду причин, хоча був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи належним чином (т.2а.с.38,51); ухвала суду від 23.12.2024 року про витребування у нього медичних документів, виданих на його ім'я, яка була направлена судом за допомогою поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 , повернута до адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність третьої особи - ОСОБА_1 .
Заслухавши показання представника позивача, представника відповідача і представника третьої особи - Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до частин першої, другої статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював у ТОВ «СІГМА - КОМ» та ВСП «Шахтоуправління Дніпропетровське» ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» впродовж 10 років 02 місяців за професіями: гірник підземний, прохідник підземний. Звільнений 05.01.2022 за угодою сторін, п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ (т.1а.с. 173-174).
Згідно Медичного висновку лікарсько - експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я (Державної установи «Український науково - дослідний інститут Промислової медицини») про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 20.06.2023 № 660 у ОСОБА_1 було встановлено діагноз професійного захворювання легень: Хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня (т.1а.с.230-231).
Зазначений Медичний висновок був наданий на підставі медичної документації на ОСОБА_1 , даних лабораторних та функціональних методів обстеження ОСОБА_1 (т.1а.с.151-157,162-169,175-224,227-229); профмаршрута; інформаційної довідки про умови праці, підготовленої Головним управлінням Державної служби з питань праці від 29.04.2022 № 272/4.6 -10, та доповнення до неї, підготовленого Держпраці від 28.09.2022 № ДН/4.6.2/5623-22, відповідно до яких, під час трудової діяльності ОСОБА_1 наражався на дію виробничого пилу фіброгенної дії (вуглецю пил) з вмістом діоксину кремнію більше 10,0%, який утворюється при роботі гірничошахтного обладнання при руйнуванні та подрібненні гірничого масиву, завантаженні та транспортуванні гірничої маси у концентраціях від 95,5 до 129,16мг/м3, при гранично - допустимій концентрації 2,0 мг/м3, тривалістю 92 - 100% часу робочої зміни. Шляхи проникнення в організм працівника - через органи дихання. За результатами лабораторно - інструментальних досліджень умови праці визначено такими, що за наявністю хімічних речовин в повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 4 ступеня «шкідливості» (т.1а.с.170-172,158-160).
На підставі висновку № 660 лікарсько - експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 20.06.2023 року у ОСОБА_1 , у відповідності до п. 101 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, спеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров'я було складено повідомлення № 08/21-1259 від 21.06.2023 року про хронічне (професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 згідно з додатком 19.
28.06.2023 року на адресу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від ДУ «Український науково - дослідний інститут промислової медицини» надійшло повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих. № 08/21-1259 від 21.06.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено наступні діагнози:
1. Радикулопатія попереко - крижова L4, L5, S1 та шийна С6 - С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, з стійким больовим синдромом і м'язово - тонічним синдромами, переферичним нейросудинним синдромом часто рецедивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двостороннього плечелопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозами ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня);
2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої стадії (пиловий бронхіт першої - другої стадії, емфізема легень першої - другої стадії), група В. Легенева недостатність першого - другого ступеня;
3. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією ОСОБА_2 і Н.І. Пономаренко.
Захворювання професійні (т.1а.с.6).
Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання - це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
У частині другій статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, врегульована Порядком № 337, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 81 Порядку № 337 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.
У пункті 89 Порядку № 337 передбачено, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.
Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662 (пункт 91 Порядку № 337).
Для встановлення остаточного діагнозу та зв'язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв'язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами. До високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю (пункт 93 Порядку № 337).
Відповідно до пункту 94 Порядку № 337 високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров'я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння). Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров'я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.
У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров'я, територіального органу Пенсійного фонду України, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представники вищого органу профспілки. Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку (пункт 95 Порядку № 337).
У пункті 97 Порядку № 337 передбачено, що професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я (далі - лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу. У разі потреби до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) територіальних органів Держпраці, підприємства (установи, організації), територіального органу Пенсійного фонду України, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня).
Згідно з пунктом 99 Порядку № 337 рішення про зв'язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).
У пункті 100 Порядку № 337 зазначено, що висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України. Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження у високоспеціалізованому профпатологічному закладі охорони здоров'я. У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов'язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.
Високоспеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров'я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я. Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника. У разі коли хворий працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство (в установу, організацію), де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 101 Положення № 337).
У пункті 103 Положення № 337 передбачено, що працівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою згідно з додатком 20. Медичний висновок також надсилається лікарю-профпатологу, який направляв хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я за місцем його роботи або проживання (якщо він не працює).
Згідно з пунктом 105 Положення № 337 після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров'я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.
Пунктом 110 Порядку № 337 зобов'язано роботодавця в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов'язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.
У пункті 112 Порядку № 337 визначено, що комісія з розслідування зобов'язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).
Відповідно до пункту 113 Порядку № 337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.
За результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства (пункт 117 Порядку № 337).
Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід'ємну частину. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 Порядку № 337).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Отже, аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства, суд вважає, що Позивачем, у відповідності до ст. 81 ЦПК України не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається у позові щодо незаконності оспорюваного Медичного висновку.
При цьому посилання представника позивача на те, що оспорюваний Медичний висновок не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки, в даному випадку, основним фактором ризику ХОЗЛ становить паління, іншими факторами є забруднення повітря басейну відходами виробництва, продуктами згоряння різних видів палива, вихлопними газами, а в деяких випадках є результатом спадкового дефіциту альфа1-аититрипсину, також несприятливі умови професійної діяльності, погодні умови і клімат (туман та підвищена вологість), інфекційні чинники. Суд визнає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки наведені твердження Позивача не підтверджуються належними доказами.
Посилання представника Позивача на ту обставину, що ОСОБА_1 був забезпечений спецодягом, засобами індивідуального захисту згідно розділу IV «Правил безпеки у вугільних шахтах» та діючих галузевих норм надання спецодягу, взуття та інших ЗІЗ для працівників впродовж своєї трудової діяльності, в тому числі, респіратором РПА-ТД, використання якого забезпечує очищення повітря, що вдихається, до концентрації шкідливих речовин, які не перевищують норми, та відповідно має виключати виникнення зазначеного хронічного професійного захворювання; суд визнає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки оспорюваний Медичний висновок ґрунтується на клінічні, функціональні дослідження (амбулаторні та стаціонарні) та відомості, зазначені у медичній документації, натомість Позивачем не надано доказів на спростування зазначених досліджень, та на підтвердження наведених ним доводів. Крім того, Позивач не скористався своїм правом на оскарження зазначеного Медичного висновку в порядку, передбаченому Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337 від 17.04.2019 року.
За таких підстав, позов задоволенню не підлягає.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 4 - 13, 17, 18, 76 -83, 89, 263-265, 273, 352 - 355 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державної установи «Український науково - дослідний інститут промислової медицини», правонаступником якої є Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л.Шупика в особі Відокремленого підрозділу «Науково - практичний медичний центр професійного здоров'я Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л.Шупика», треті особи: Південно - Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, ОСОБА_1 , про скасування висновку лікарсько - експертної комісії про наявність хронічного професійного захворювання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 24.12. 2025 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна