Справа №522/6987/20
Провадження №1-кп/522/1257/25
23 грудня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018160500006719 від 29.09.2018 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, який має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацевлаштований, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2024 року за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у вигляді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна, відбув покарання у повному обсязі,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 , перебуваючи на території міста Одеси, незаконно придбав у невстановленої особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, наркотичні засоби та психотропні речовини, які незаконно, з метою подальшого незаконного збуту, зберігав за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
28.09.2018 року в ході проведеного співробітниками Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області санкціонованого судом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: полімерний пакет, в середині якого знаходилась речовина білого кольору та чотири згортки з фольги з речовиною білого кольору; полімерний пакет з речовиною білого кольору; полімерний пакет з речовиною рожевого кольору; полімерний пакет, в середині якого знаходилось вісім пігулок золотистого кольору з відтиском «RR» та шість полімерних пакетів, всередині яких знаходилась речовина рослинного походження.
Встановлено, що речовини у вигляді грудок білого кольору, масами 8,633 г., 28,16 г., 0,804 г., 0,298 г., 0,770 г., 1,685 г., які знаходились в двох полімерних пакетах та чотирьох згортках з фольги, та речовина у вигляді грудок рожевого кольору, масою 5,067 г., яка знаходилась в полімерному пакеті, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.
Кількісний вміст амфетаміну в речовинах у вигляді грудок становить 3,763 г., 11,09 г., 0,452 г., 0,135 г., 0,354 г., 0,968 г. та 3,709 г. Загальний кількісний вміст - 20,471 г.
Вісім пігулок прямокутної форми, золотисто-жовтого кольору, на одній стороні яких є тиснення «RR», а на іншій стороні - роздільна полоса, загальною масою 3,580 г., які знаходились в полімерному пакеті, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіксиметамфетамін).
Кількісний вміст МДМА (3,4-метилендіксиметамфетамін) у восьми пігулках становить 0,791 г.
Речовина рослинного походження у подрібненому стані, сіро-зеленого кольору, яка знаходилась у шести полімерних пакетах, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
Маса канабісу в висушеному стані становить 4,60 г., 4,48 г., 5,01 г., 4,49 г., 4,51 г., 2,03 г. Загальна вага - 25,12 г.
Як визначено у таблиці ІІ Наказу Міністерства Охорони Здоров'я України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» виявлена та вилучена у ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, в загальній кількості 20,471 г., є особливо великим розміром.
Психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, в загальній кількості 20,471 г., що є особливо великим розміром, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилендіксиметамфетамін), в кількості 0,791 г., та особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, в загальній кількості 25,12 г., ОСОБА_4 , перебуваючи на території міста Одеси, незаконно придбав у невстановленої особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, та незаконно зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого незаконного збуту.
Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, особливо небезпечних психотропних речовин та психотропних речовин в особливо великих розмірах.
Окрім того, ОСОБА_4 придбав без передбаченого законом дозволу перероблений у вогнепальну зброю пістолет, який без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
28.09.2018 року в ході проведеного співробітниками Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області санкціонованого судом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: пістолет торгової марки «CARRERA», моделі «RS 34», № НОМЕР_1 .
Встановлено, що пістолет є нестандартною гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом марки «CARRERA», моделі «RS 34», № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А., виготовленим промисловим способом, на підприємстві «CARRERA ARMS», Туреччина, у первинну конструкцію якого, саморобним способом, внесені незворотні конструктивні зміни у вигляді видалення з каналу ствола захисного елементу, призначеного для запобігання проходженню через нього (канал ствольної вставки пістолета) сторонніх предметів, в тому числі - метальних снарядів (куль, картечі, тощо) та заглушення газохідного отвору у правій бічній поверхні ствола пістолета. Пістолет «CARRERA», моделі «RS 34», № НОМЕР_1 , калібру 9 мм Р.А., як визначено експертним дослідженням, придатний для неодноразового проведення пострілів патронами роздільного спорядження, які складаються зі стандартних шумових (холостих) патронів, калібру 9 мм Р.А.К. та свинцевої картечини, діаметром до 7,2 мм, та відноситься до категорії нестандартної короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї.
Нестандартну гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю - самозарядний пістолет марки «CARRERA», моделі «RS 34», № НОМЕР_1 , ОСОБА_4 придбав без передбаченого законом дозволу та у подальшому без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України за кваліфікуючими ознаками: зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що він дійсно вчинив інкриміновані йому злочини за обставин, викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєних ним правопорушень, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення кримінальних правопорушень, правову кваліфікацію свого діяння, зокрема підтвердив, що придбав наркотичні засоби та психотропні речовини - амфетамін, МДМА, канабіс, які зберігав за місцем свого проживання, та які 28.09.2018 року в ході проведеного співробітниками поліції обшуку були виявлені та вилучені. Окрім того, він придбав без передбаченого законом дозволу перероблений у вогнепальну зброю пістолет, який без передбаченого законом дозволу також зберігав за місцем свого мешкання. 28.09.2018 року в ході проведеного співробітниками поліції обшуку зазначений пістолет було виявлено та вилучено.
У скоєному ОСОБА_4 щиро розкаявся та просив суворо його не карати.
Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням думки прокурора, обвинуваченого, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, особливо небезпечних психотропних речовин та психотропних речовин в особливо великих розмірах, та за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
При кваліфікації дій ОСОБА_4 судом також враховується правова позиція, викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24.02.2025 (справа № 552/4770/19), щодо правозастосування положень ст. 5 КК України, згідно з якою зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 № 653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК України та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії у часі. Статтею 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, уродженцем м. Одеси, має постійне місце проживання, отримав середню спеціальну освіту, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, у лікаря на наркологічному обліку не значиться, судимий.
У відповідності до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачені ст.67 КК України, не встановлені.
Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора»: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».
Вимога додержуватись справедливості під час застосування кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.), статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов'язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.
Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Суд, при обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений не працевлаштований, не одружений. В свою чергу, суд враховує, що обвинувачений у скоєному кримінальному правопорушенні щиро покаявся, має на утриманні малолітню дитину та постійне місце проживання,.
Згадані пом'якшуючі обставини, а також відомості про особу обвинуваченого, дають суду підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 307 і за ч. 1 ст. 263 КК України в межах санкцій статей обвинувачення, та за сукупністю злочинів згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2024 року у справі №522/20266/14-к, який набрав законної сили 27.05.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання у вигляді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону від 26.11.2015 року, зараховано в строк покарання ОСОБА_4 термін його попереднього ув'язнення у період з 10.03.2015 року по 30.06.2017 року та з 28.02.2020 року по 01.07.2021 року, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Судом встановлено, що 24.04.2024 року, тобто на день ухвалення вироку у справі №522/20266/14-к, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повністю відбув призначене йому покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Визначаючи порядок та принцип призначення покарання обвинуваченому суд враховує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 307 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України вчинено обвинуваченим ОСОБА_4 до постановлення вироку Приморського району суду м. Одеси від 24.04.2024 року, а тому покарання необхідно призначити з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Відповідно до частини 4 статті 70 КК України передбачено, що за правилами передбаченими в частинах першій - третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
Окрім того, враховуючи відбуття обвинуваченим покарання за попереднім вироком в даній справі, суд керується висновком Об'єднаної плати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.02.2021 року (справа №760/26543/17), відповідно до якого для призначення остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів мають значення саме призначенні попередніми вироками засудженому покарання, а не їх відбуття.
Вказаною постановою також зазначено, що призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. В даному разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК.
Питання про речові докази, процесуальні витрати суд вирішує у порядку ст.ст. 100, 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 366-371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2024 року у справі №522/20266/14-к, у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, більш суворим у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, призначеного цим вироком Приморського районного суду м. Одеси, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати в строк остаточного покарання ОСОБА_4 покарання повністю відбуте ним за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2024 року у справі №522/20266/14-к.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року, на металевий предмет чорного кольору з ознаками переробки, ззовні схожий на пістолет з маркуванням «CARRERA RS 34», 9 мм, з номером « НОМЕР_1 », скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.10.2018 року, на поліетиленовий пакет, в якому знаходиться 4 (чотири) згортки з фольги з речовиною, білого кольору; поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, білого кольору; поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, рожевого кольору; поліетиленовий пакет з 8 (восьми) пігулками, золотистого кольору з відтиском «RR»; 6 (шість) поліетиленових пакети з речовиною рослинного походження, скасувати.
Речові докази: речовину масою 7,976 г, додатково поміщену в полімерний пакет, речовини масами 27,38 г, 0,743 г, 0,250 г, 0,696 г, 1,645 г, 5,041 г в двох полімерних пакетах та в чотирьох згортках з фольги, таблетки масою 3,501 г в полімерному пакеті, речовини рослинного походження масами 4,10 г, 3,98 г, 4, 51 г, 3,99 г, 4, 01 г, 1, 53 г в 5 полімерних пакетах разом з первинною упаковкою, поміщені в спеціальні пакети експертної служби №2935055, 2935056, 2935057 - знищити, пістолет марки «CARRERA» моделі RS 34, калібру 9 мм - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у розмірі 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві гривні) гривні 00 копійок; експертиз зброї у розмірі 1144 (однієї тисячі сто сорока чотирьох гривень) 00 копійок.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1